Рішення № 26319811, 02.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3237/12 вх. № 3237/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєвою К.М.

за участю представників:

позивача - Мельник Ю.В., довіреність № 2463 від 06.08.2012 року; відповідача - Квіцинська А.І., довіреність № 01-62юр/4417 від 08.06.2012 року;

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради, м. Лозова

до Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

про стягнення коштів у сумі 189784,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення коштів у сумі 189784,06 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 0792 від 21 листопада 2011 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 188648,38 грн., індекс інфляції в розмірі 137,76 грн. та 3 % річних в розмірі 997,92 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 липня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/3237/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 07 серпня 2012 року о 12:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 вересня 2012 року заява відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 11612) судом задоволена та розгляд справи відкладено на 17 вересня 2012 року о 10:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 вересня 2012 року в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - КП ВТП "Вода" та КП "Харківводоканал" (вх. № 15265) - відмовлено, клопотання позивача про продовження строку розгляду справи № 5023/3237/12 задоволено, строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів, до 04 жовтня 2012 року та розгляд справи відкладено на 27 вересня 2012 р. о 09:45.

27 вересня 2012 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 02 жовтня 2012 року, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

02 жовтня 2012 року, після перерви розгляд справи було продовжено.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в засіданні суду проти позову заперечує з підстав, викладених в наданому відзиві на позов. Також, підтримує подане раніше клопотання про призначення по справі судової економічної експертизи.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення по справі судової економічної експертизи (вх. № 15102), суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Господарський суд при вирішенні кожної справи повинен повно та всебічно з'ясувати обставини справи, дослідити усі докази, що стосуються предмету доказування у справі.

Дослідивши матеріали справи № 5023/3237/12, суд виходить з того, чи мають значення для справи обставини, встановлення яких можна здійснити судовою експертизою, та чи може сторона іншими засобами доказування підтвердити ці обставини.

З огляду на те, що вказані обставини мають значення для правильного вирішення справи, проте вони знаходять своє підтвердження наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що необхідності призначення у даній справі судової економічної експертизи відсутні.

Крім того, суд зазначає, що згідно з положеннями ст.ст. 4-3, 33 ГПК України. судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони компетентні самостійно вирішити це питання, і самостійно несуть ризик недостатності поданих ними доказів.

З урахуванням матеріалів справи № 5023/3237/12, а також висловлених в судовому засіданні думок сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зазначеного клопотання відповідача, адже воно, на думку суду, спрямоване на штучне затягування судового процесу, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

21 листопада 2011 року між позивачем - Комунальним підприємством "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради та відповідачем - АК "Харківобленерго" було укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 0792 (далі-Договір).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до умов вищезазначеного договору № 0792 від 21.11.2011р., позивач (власник мереж) зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними мережами в точки приєднання електроустановок відповідача (користувача) або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує відповідач (користувач).

Відповідач (користувач), в свою чергу, відповідно до п. 4.1 Договору зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за використання електричних мереж позивача (власника мереж), згідно з умовами укладеного між сторонами Додатку "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних мереж".

Розділом 7 Договору сторони визначили порядок проведення розрахунків за цим Договором.

Відповідно до п. 7. 1. спірного договору № 0792 від 21.11.2011р. де зазначено, що розрахунковим періодом вважається період з 01 числа поточного місяця до такого ж самого числа наступного місяця.

Вартість послуг визначається відповідно з додатками "Кошторис обґрунтованих витрат" та "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж", розробленими відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 р. за № 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 р. № 732/15423.

Пунктом 7.3 Договору № 0792 від 21.11.2011р. сторони визначили, що оплата відповідачем (користувачем) послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого позивачем (власником мереж) рахунка та оформленого "Акту прийому - здачі наданих послуг" у 10 денний термін з дати отримання рахунка.

Як свідчать матеріали справи, позивач (як власник мереж) свої зобов'язання по договору № 0792 від 21.11.2011р. виконав в повному обсязі та забезпечив на межі балансової належності підтримання параметрів якості електричної енергії та узгодженого рівня надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів відповідача (користувача).

Проте, відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання, оплату в строки, встановлені пунктами 7.1 та 7.3 Договору № 0792 від 21.11.2011р., своєчасно не провів, внаслідок чого у відповідача перед позивачем наявна заборгованість з вартості за спільне використання технологічних електричних мереж в розмірі 188648,38 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

У зв'язку з існуючою заборгованістю позивач направив на адресу відповідача Лист-вимогу за вих. № 1707 від 23 травня 2012 року, в якій просить останнього в семиденний термін провести оплату суми боргу в розмірі 188648,38 грн. за договором № 0792 від 21.11.2011 року (арк. справи 20-21).

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно суми боргу.

Більш того, наявність заборгованості відповідача перед позивачем також підтверджена наявним в матеріалах справи Відповіддю на претензію позивача (за вих. № 02-33/4479 від 12.06.2012р.), в якій відповідач гарантує позивачу проведення розрахунків за договором № 0792 від 21.11.2011р. після погашення заборгованості КП "Харківводоканал" (арк. справи 22).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 188648,38 грн.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача, інфляційні нарахування суми заборгованості у розмірі 137,76 грн. та 3% річних у розмірі 997,92 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем, інфляційних нарахувань у розмірі 137,76 грн. та 3% річних у розмірі 997,92 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Наведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 22, 33, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерної компанії "Харківобленерго", 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, (п/р 26003010050912 в АТБ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Комунального підприємства "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради, 64600, Харківська область, м. Лозова, м-н 1, буд. 17, (р/р 26001799985211 ПАТКБ "Правекс-Банк", МФО 380838, код ЄДРПОУ 37556917) - 188648,38 грн. основного боргу, 137,76 грн. індексу інфляції, 997,92 грн. 3 % річних, 3795,68 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.10.2012 р.

Суддя Жиляєв Є.М.