Рішення № 26319470, 08.10.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.12р. Справа № 20/5005/6044/2012За позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Комунального житлово - експлуатаційного підприємства № 31, м. Дніпропетровськ

про стягнення 1981 грн. 62 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від позивача: юрисконсульт Федоренко О.П., довіреність № 12/28-06 від 03.01.12р.

від відповідача: Смірнов А.А., довіреність № б/н від 03.01.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з Комунального житлово - експлуатаційного підприємства № 31 суму заборгованості по оплаті послуг з водопостачання в розмірі 1981,62 грн., з якої 1585,78 грн. - основного боргу, 171,73 грн. - 1% пені, 134,92 грн. -інфляційних втрат, 89,19 грн. - 3% річних та судовий збір.

Відповідач надав відзив (вх. № 47054/12 від 14.08.2012р.), в якому проти позову заперечує, оскільки стверджує, що заборгованість за період з лютого 2010р. по травень 2012р. була оплачена відповідачем вчасно та в повному обсязі, що підтверджується рахунками та платіжними дорученнями про оплату по кожному рахунку. Як вбачається з акту звірення взаєморозрахунків, сума заборгованості заявлена позивачем у позові - 1585,78 грн. існувала в обліку позивача ще станом на 01.01.2010р. вважають, що це заборгованість за червень 2005року і по їх бухгалтерії вона списана і не значиться як борг.

Таким чином, відповідач просить застосувати до позовних вимог строки позовної давності, та відмовити позивачу в позові.

20.09.2012р. позивач надав пояснення на відзив (вх. № 53828/12), в яких не погоджується з доводами зазначеними у відзиві та вважає їх не обґрунтованими з тих підстав, що у платіжних дорученнях наданих відповідачем не вказаний період, за який ним була проведена оплата.

Позивач посилається на лист Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України №06-10/10-1215 від 29.10.2004 в якому зазначено, що оскільки чинним законодавством питання віднесення платежу у призначенні якого не зазначено періоду, за який здійснюється оплата за надані послуги чітко не врегульоване, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином:

- якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та

одержувачем коштів - згідно з положенням договору;

- якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на

погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Таким чином, перераховані відповідачем кошти зараховуються відповідно до призначення платежу, або за відсутності належного призначення платежу, зараховуються на оплату заборгованості в хронологічному порядку виникнення заборгованості попередніх періодів.

В даному випадку, грошові кошти зазначені в платіжних дорученнях було зараховано в погашення заборгованості , що не є предметом спору. Позивач надав також виписку оплачених платіжних вимог станом на 09.07.12р. за період з 30.06.2005р. по 03.07.2012р.

24.09.2012р. позивач надав акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.02.2010р. по 31.05.12р. та докази його направлення відповідачу.

Відповідач надав довідку КЖЕП №31 від 27.09.2012р. б/н про списання заборгованості у сумі 1585,78 грн. за червень 2005р. за рахунком №58812, у зв'язку з закінченням строку позовної давності, та акті звірки взаєморозрахунків станом на 08.09.2012р. за період з 01.02.2010р. по 31.05.2012р.

Строк вирішення спору був продовжений на 15 календарних днів до 02.10.2012р. відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторін.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.09.2012р. по 02.10.2012р. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

02.10.2011р. в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2005 року між Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно -каналізаційного господарства м. Дніпропетровська правонаступником якого є позивач Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (відповідно до п. 1.1. статуту) та відповідачем Комунальним підприємством комунального житлово - експлуатаційного підприємства №31 був укладений договір про надання послуг водопостачання та водовідведення №7629 (далі - Договір).

Відповідно п. 1.1. договору водоканал зобов'язався надавати послуги по водопостачанню та водовідведенню відповідачу, а відповідач зобов'язався оплачувати надані послуги у відповідності до п. 5.3. договору до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач належним чином виконував умови договору та надавав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення. Об'єм наданих послуг підтверджується актами -рахунками приймання наданих послуг (копії яких знаходиться в матеріалах справи).

Згідно розрахунку основного боргу наданого позивачем, у відповідача утворилась заборгованість за надані позивачем послуги по водопостачанню та водовідведенню у сумі 1585,78 грн. за період з лютого 2010 р. по травень 2012р. , що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, наданим позивачем, станом на 18.09.2012р.

Позивач надав суду 20.09.2012р. (вх.№ 53828/12) відомості оплачених платіжних вимог , відповідно яких визначено за який період були перераховані сплачені відповідачем кошти.

Відповідно до платіжних доручень та рахунків які були надані відповідачем до матеріалів справи (стор. 46-102 ) за січень 2010р.- травень 2012р. відповідач сплатив отримані рахунки але в призначеннях платежу зазначив «за холодну воду згідно угоди 7629 від 07.04.05р.»тобто відповідач при перерахуванні кошті не зазначив конкретно за яким рахунком або за який місяць проводить оплату коштів.

Відповідно до листа Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України №06-10/10-1215 від 29.10.2004 в якому зазначено, що оскільки чинним законодавством питання віднесення платежу у призначенні якого не зазначено періоду, за який здійснюється оплата за надані послуги чітко не врегульоване, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином:

- якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та

одержувачем коштів - згідно з положенням договору;

- якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на

погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

За таких обставин у позивача були всі підстави віднести платежі на

погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, що позивач і здійснив, позивач надав відомість оплачених платіжних доручень від 09.07.2012р. в якій докладно розписано куди були зараховані отримані від відповідача кошти , а саме за погашення заборгованості, що виникла у попередній період. Факт наявності рахунку на суму 1585,78грн. за попередній період за 2005рік не заперечує відповідач і вважає що за цим рахунком пройшли строки позовної давності, але позивач довів що погашення заборгованості відбувалось в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період тому підстав для застосування строків позовної давності суд не вбачає.

Станом на день розгулу справи доказів оплати боргу не надав.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно статей 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно п. 6.2 розділу 6 Договору у разі несвоєчасної оплати наданих послуг окрім суми заборгованості Відповідач має сплатити пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 171,73 грн. за період з 11.08.11р. по 03.07.2012р.

Згідно п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (зі змінами) розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні у розмірі 134,92 грн. та 3% у розмірі 89,19 грн. за період прострочення 11.03.2010р. по 03.07.2012р.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю у сумі 1585,78 грн. - основного боргу, 171,73 грн. - пені, 134,92 грн. -інфляційних втрат, 89,19 грн. - 3% річних.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального житлово -експлуатаційного об'єднання № 31" (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, б. 34, код ЄДРПОУ 32616735) на користь Комунального підприємства „Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21А, код ЄДРПОУ 03341305, п/р 26009301156601 в філії АБ „Південний" в м. Дніпропетровськ, МФО 306458) - 1585 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 78 коп. основного боргу, 171 (сто сімдесят одну) грн. 73 коп. пені, 134 (сто тридцять чотири) грн. 92 коп. -інфляційних втрат, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 19 коп. - 3% річних, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко Повне рішення складено

08.10.2012р.