Ухвала суду № 26318085, 27.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2190/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.

при секретарі: Акуленко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство -2240»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство -2240»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 05.09.2011 року №№0000572302, 0000582302, якими визначено суми грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, застосовано штрафні санкції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2012 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 05.09.2011 року №№0000572302, 0000582302 та зобов'язано відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2146 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство - 2240»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Антимонопольного комітету України за рахунок бюджетних асигнувань.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги вмотивовані тим, що підприємством занижено суму скоригованого валового доходу у зв'язку з тим, що до складу валового доходу не включено суму безнадійної кредитної заборгованості, що є безповоротною фінансовою допомогою, яка виникла на момент ліквідації кредитора без правонаступництва на суму 4 443 511,00 грн., а податковий кредит за квітень 2008 року завищено на загальну суму 75 667,00 грн., що підтверджується тим, що контрагентом позивача ПП «Укрюгторгінвест»за квітень 2008 року до податкової декларації з ПДВ Додаток 5 не задекларовано та не відображено податкове зобов'язання з ПДВ по позивачу.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 15.08.2011 за результатами планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Автотранспортне підприємство - 2240»Державною податковою інспекцію у Дніпровському районі міста Києва було складено Акт №4243/23-222-05440985.

05.09.2011 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: №0000572302, яким у зв'язку з порушенням пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1224403 грн., а також застосовано штрафні санкції у розмірі 306101 грн.; №0000582302, яким у зв'язку з порушенням пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 75667 грн., а також застосовано штрафні санкції у розмірі 18917 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів належності ПП «Гефест-Південь»векселів на момент його ліквідації, а також враховуючи, що строк позовної давності за виданими векселями спливе лише 14.05.2013, -дійшов висновку, що у податкового органу були відсутні належні правові підстави визначати факт існування у ПАТ «АТП-2240»безнадійної заборгованості у розмірі 4443810,69 грн. Крім того, суд дійшов висновку про неправомірність винесення відповідачем рішення щодо визначення позивачу зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки зобов'язання між ПАТ «АТП-2240»та ПП «Укрюгторгінвест»виконано сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними Актами прийому - передачі наданих послуг, податковими накладними, та іншими документами, копії яких наявні в матеріалах справи.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «АТП-2240»та ПП «Гефест-Південь»було укладено договори поставки запасних частин до вантажних автомобілів, на виконання яких позивачу поставлено запасні частини на загальну суму 4626469,02 грн., що підтверджується належним чином оформленими актом приймання-передачі товарів та накладними.

30.04.2009 між ПП «Гефест-Південь»та ПАТ «АТП-2240»складено протокол заліку взаємних зустрічних вимог на суму 182658,33 грн., внаслідок чого заборгованість ПАТ «АТП-2240»перед ПП «Гефест-Південь»за отримані товари склала 4443810,69 грн.

В подальшому, між ПП «Гефест-Південь»та ПАТ «АТП-2240»була укладена угода про розрахунки від 11.05.2009, відповідно до якої у договори поставки внесені зміни, за змістом яких позивач набув право здійснювати розрахунки за отримані товари шляхом видачі простих векселів, передача яких оформляється актом приймання -передачі.

14.05.2009 ПАТ «АТП-2240»складено п'ять простих векселів із строком погашення «за пред'явленням»на загальну суму 4443810,69 грн., які були передані ПП «Гефест-Південь»згідно з Актом прийому-передачі векселів.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»встановлено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, зобов'язання за договорами поставки запасних частин до вантажних автомобілів між ПАТ «АТП-2240»та ПП «Гефест-Південь»були виконані сторонами у повному обсязі внаслідок їх належного виконанням шляхом поставки запасних частин та розрахунків між сторонами з використанням простих векселів. Натомість, за вказаних обставин, у позивача виникли зобов'язання за векселями на загальну суму 4443810,69 грн.

За змістом ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку -покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості після визнання такої заборгованості позивачем у порядку досудового врегулювання спорів або ненадання відповіді на претензії; визнання позивачем заборгованості в судовому порядку або її стягнення з позивача в судовому порядку; стягнення з позивача заборгованостей за виконавчими написами нотаріуса.

Проте, жодна із зазначених вище обставин чи подій на момент ухвалення судового рішення не настала. Доказів протилежного відповідачем надано не було.

Що стосується грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного позивачу за результатами перевірки, підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»стало встановлене заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 75667 грн., у зв'язку з тим, що ПП «Укрюгторгінвест»не задекларувало та не відобразило податкові зобов'язання з ПДВ по контрагенту ПАТ «АТП-2240».

Між тим, судом першої інстанції було встановлено, що сума податку на додану вартість у розмірі 75667 грн., віднесена ПАТ «АТП-2240»до податкового кредиту, підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997 року.

Крім того, окружним адміністративним судом було встановлено, що постановою Дніпровського районного суду м. Києва у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення провадження у справі № 3-8521 від 18.11.2011 про притягнення до адміністративної відповідальності Генерального директора ПАТ «АТП-2240»ОСОБА_3, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, внаслідок порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПАТ «АТП-2240»податку на додану вартість на загальну суму 75667 грн. та податку на прибуток на загальну суму 1224403 грн., -закрите.

Із аналізу наведеного вище, колегія суддів приходить висновку, що договори між ПАТ «АТП-2240»та ПП «Укрюгторгінвест»були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, а кредиторська заборгованість ПАТ «АТП-2240»не відповідає ознакам безповоротної фінансової допомоги, визначеним пп.1.22.15 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, -з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.