Рішення № 26317706, 02.10.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/17297/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(ЗАОЧНЕ)

02 жовтня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі: головуючого судді Волокітіної Н.Б.

При секретарі Чернюк А.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу за договором позики.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 21.02.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір позики грошей, відповідно до умов якого позивач ТОВ ,Ліра-2000" надав відповідачу суму грошових коштів у розмірі 8 350 000 грн., зі строком повернення до 20.02.2012 року. Однак, після настання зазначеного строку, відповідач не повернув всі належні позивачу грошові кошти. Умовами Договору позики було передбачено, що у разі неповернення суми позики у встановлений строк, позичальник повинен сплати позичальнику суму пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від простроченої суми за кожен день прострочення та суму штрафу в розмірі 5 % від суми простроченої заборгованості. Крім того, позивач, відповідно до положень ч.2 ст. 625 ЦК України, просив стягнути суму 3 % річних за час прострочення повернення суми боргу. В ході розгляду справи, позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 7 850 000 року, суму пені в розмірі 727 304, 64 грн., суму штрафу в розмірі 383 500 грн. та 3 % річних в сумі 145 171, 23 грн., а всього 9 114 975, 87 грн., а також сплачену суму судового збору в розмірі 3219 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі, не заперечували проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки на час розгляду справи суд не повідомив.

Таким чином, суд вважає за можливе слухати справу у відсутність відповідача за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представників позивача, відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 21 лютого 2011 року між позивачем ТОВ "Ліра-2000" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 2.

Відповідно до п.1.1.-1.3. даного Договору позивач (позикодавець) передав у власність відповідачу (позичальнику) грошові кошти в сумі 8 350 000 грн., а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві суму позики до 20.02.2012 року.

В порушення умов Договору та взятих на себе зобов'язань, відповідач ОСОБА_1 у зазначений строк отримані грошові кошти позивачу не повернув у повному обсязі. Станом на 01.10.2012 року розмір заборгованості по Договору позики № 2 відповідача перед позивачем становить 7 850 000 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк ( ч. 1 ст. 530 ЦК України ).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає другій стороні у власність грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 в односторонньому порядку порушив умови Договору та взяті на себе зобов'язання, та не повернув позивачу всю суму грошових коштів, суд вважає за необхідне стягнути з нього суму боргу (неповернуті грошові кошти) у розмірі 7 850 000 грн.

Згідно положень ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завданні простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Пунктом 3.1. Договору позики передбачено, що у разі прострочення позичальником строку сплати грошових коштів (суми позики) у строк до 20.02.2012 року, позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неповернутої суми, за кожен день прострочення. Згідно п. 3.2. Договору, у разі прострочення позичальником сплати суми позики більше, ніж на 10 днів після настання строку повернення суми боргу (20.02.2012 року), боржник також зобов'язаний сплатити позикодавцеві суму штрафу в розмірі 5 % (п'ять відсотків) від загальної суми простроченої заборгованості. Відповідно до розрахунків, наданих позивачем, станом на 01.10.2012 року розмірі штрафу відповідно становить 392 500 грн. ( 7 850 000*5%), а також сума пені за період прострочення повернення суми боргу в розмірі 7 850 000 грн. з 20.02.2012 р. до 01.10.2012 р., яка відповідно становить 727 304, 64 грн.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Стаття 625 ЦК України передбачає що, боржник який прострочив виконання зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором чи законом.

Позивачем було надано розрахунок заборгованості з урахуванням трьох відсотків річних за період прострочення відповідачем повернення суми грошових коштів в розмірі 7 850 000 грн. за період з 20.02.2012 р. до 01.10.2012 р., яка відповідно становить 145 171, 23 грн. Суд перевіривши дані розрахунки, вважає, що вони проведені належним чином та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому приймаються судом.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Ліра-2000" сума простроченої заборгованості за Договором позики № 2 в розмірі 7 850 000 грн., сума штрафу у розмірі 392 500 грн., а також суму пені за період прострочення сплати суми боргу за період 20.02.2012 р. до 01.10.2012 р. у розмірі 727 304, 64 грн., а також суму 3 % річних за вказаний період прострочення в сумі 145 171, 23 грн., а всього -9 114 975, 87 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. 509, 525, 526, 530, 599, 612, 625, 1046, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст. 10, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000" заборгованість за договором позики в розмірі 9114975,87 грн. (дев'ять мільйонів сто чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять грн. 87 коп.), судовий збір в розмірі 3 219 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя