Ухвала суду № 26317416, 26.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" вересня 2012 р. м. Київ К-370/10-С

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Малюга Ю.В.,

за участю:

представника позивача -Косаревської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року

у справі № 2-а-5911/2008

за позовом Приватного підприємства «Сталіт»

до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Сталіт»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі -відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області від 10 січня 2008 року № 0049231542/0.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0049231542/0 від 10 січня 2008 року, прийняте Західно-Донбаською ОДПІ Дніпропетровської області. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Сталіт»3,40 грн. судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Західно-Донбаська ОДПІ Дніпропетровської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Західно-Донбаська ОДПІ Дніпропетровської області провела камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Сталіт»за листопад 2007 року, за результатами якої був складений акт від 27 грудня 2007 року № 688/15-213-33242769.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2007 року на 11667,00 грн.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що сума податку на додану вартість у розмірі 11667,00 грн., заявлена позивачем у рядку 3 «Розрахунку суми бюджетного відшкодування»за листопад 2007 року (сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)) перевищує суму податку на додану вартість у розмірі 108,00 грн., заявлену позивачем у рядку 2 «Розрахунку суми бюджетного відшкодування»за листопад 2007 року (сума податкового кредиту попереднього податкового періоду).

10 січня 2008 року Західно-Донбаська ОДПІ Дніпропетровської області на підставі акта перевірки згідно підпунктом «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняла податкове повідомлення-рішення № 0049231542/0 про зменшення ПП «Сталіт» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за листопад 2007 року на 11667,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що облік бюджетного відшкодування з податку на додану вартість має накопичувальний характер, у зв'язку з чим попереднім податковим періодом для листопада 2007 року є всі податкові періоди, що йому передують, а отже зменшення податковим органом платнику податків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість листопад 2007 року на 11667,00 грн. є неправомірним, оскільки під терміном «попередній податковий період»слід розуміти будь-який податковий період, що передує звітному у часі, а не лише попередній звітний місяць.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Нормами пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до абзаців 1, 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів (робіт та послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт та послуг).

Тобто бюджетному відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього (місячного) звітного податкового періоду, а сума від'ємного значення, визначена відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Закон України «Про податок на додану вартість»не обмежує бюджетне відшкодування сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена ПП «Сталіт»у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг) становить 11667,00 грн.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану за листопад 2007 року на 11667,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна