УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2012 р.Справа № 2а-1870/1224/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2012р. по справі № 2а-1870/1224/12
за позовом Приватного підприємства "Слобожанщина"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Приватне підприємство "Слобожанщина", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2011року №0007561501/77068.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року задоволено адміністративний позов приватного підприємства "Слобожанщина".
Скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2011 року № 0007561501/77068.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2012р. та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Представник відповідача надав письмову заяву про розгляд справи без його участі.
Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Колегія суддів на підставі ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 09.09.2011року Державною податковою інспекцією в м. Суми проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток приватного підприємства "Слобожанщина" за звітний податковий період - 2 квартал 2011 року.
За результатами якої складений акт №6676/15-1/32785348/762 від 09.09.2011 р., згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України в частині включення до складу витрат другого кварталу 2011р. від'ємного значення попередніх податкових періодів - за 2010 рік в сумі 38764,00 грн. /а.с.19-20/.
На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007561501/77068 від 27 вересня 2011року, яким Приватному підприємству "Слобожанщина" за порушення вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 38764 грн. (а.с.18).
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що п. 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 р. видатків, які виникли до 01.01.11 р., а тому такі видатки можуть враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать письмові докази, за звітний період - II квартал 2011 року, ПП «Слобожанщина» в податковій декларації з податку на прибуток відображено: доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування 227196 грн. (рядок 01); витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування 347831 грн. (рядок 04); інші витрати 131393 грн. (рядок 06), в т.ч. від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду - 93044 грн. (рядок 06.6), об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності - 120635 грн. (рядок 07) /а.с.22-23/.
При цьому, від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, тобто І кварталу - 93044 грн. (рядок 06.6) складається з від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік - 38764 грн. та від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року - 54280 грн.
В доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПК України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.
За твердженням відповідача, відповідно до п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України, яким визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.
Таким чином апелянт вважає, що у зв'язку із набранням 01.04.11 р. чинності розділу III ПК України та відсутності у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 р. від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010р. р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011р. не включається.
Колегія суддів зазначає, що відповідно п. 54.3 ст. 53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно п. 1 підр. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПК України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.11 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
У 2010 р. норми п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими, зокрема, передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 р. у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.10 р. У I кварталі 2011 р. сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.10 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2011 р., включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 р. та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 р.
Зазначене відповідає положенням п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно якого сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу. Починаючи з II кварталу 2011 р. до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.11 р., застосовуються норми ПК України.
Згідно п. 3 підрозд. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України п. 150.1 ст. 150 цього ПК України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Таке застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 р. є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.
Положеннями п. 150.1 ст. 150 Кодексу передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що п. 3 підрозд. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не містить заборони на врахування у 2011 р. та 2012 р. збитків, які виникли до 01.01.11 р., а тому такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1/99-рп, ч.1 ст.58 Конституції України щодо дії нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно, зміст суб'єктивного права особи слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права. Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно - правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.
Отже, приписи нового нормативно - правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2012р. по справі № 2а-1870/1224/12 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2012р. по справі № 2а-1870/1224/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.
Судове рішення № 26316334, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.08.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1870/1224/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: