Постанова № 26315986, 02.10.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.12 Справа № 5015/3422/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Малех І.Б.

Желік М.Б.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ,,Львівгаз'', м.Львів № 1735 від 18.09.12 року.

на ухвалу господарського суду Львівської області від 04.09.12 року

у справі № 5015/3422/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агролайф Транссервіс'', с.Давидів, Львівська обл.

до відповідача: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ,,Львівгаз'', м.Львів

про визнання договору недійсним.

За участю представників сторін:

від позивача: - Могильницький А.М.;

від відповідача: - Білий Н.Ю.

Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено.

Відводів складу суду не заявлено.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.09.12 року у справі № 5015/3422/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агролайф Транссервіс'', с.Давидів, Львівська обл. до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ,,Львівгаз'', м.Львів про визнання договору недійсним здійснено заходи до забезпечення позову.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Львівської області від 04.09.12 року у справі № 5015/3422/12, відповідач - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації ,,Львівгаз'', м.Львів - оскаржив її в апеляційному порядку з підстав, неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права. Зокрема, господарський суд Львівської області задоволив заяву про забезпечення позову, оскільки предметом позову у даній справі є визнання Договору реструктуризації заборгованості від 25.06.2012 р. № 0534/Р недійсним. Невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Скаржник мотивує апеляційну скаргу тим, що відключення газопостачання на об'єктах позивача не вплине в майбутньому на виконання рішення суду по визнанню недійсним договору реструктуризації заборгованості, а також посилається на те , що оскаржувана ухвала є перешкодою в здійсненні господарської діяльністі відповідача.

На підставі вищезазначеного скаржник просить ухвалу господарського суду Львівської області від 04.09.12 р. у справі № 5015/3422/12 скасувати.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.12 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 02.10.12 р.

02.10.2012 року представник позивача в судове засідання з'явився, проти апеляційної скарги заперечив з підстав викладених у поданому запереченні на неї.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.10.2012 року апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надав усні пояснення.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них та додатково одержані докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, заслухавши пояснення представників в судовому засіданні 02.10.2012 р., колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, ухвалу господарського суду Львівської області від 04.09.12 р. у справі № 5015/3422/12 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено господарським судом Львівської області, подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф Транссервіс", с. Давидів, Львівська область, до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", про визнання недійсним з моменту укладення договору реструктуризації заборгованості від 25.06.2012 р. №0534/Р, укладеного між ПАТ "Львівгаз" та ТзОВ "Агролайф Транссервіс"; повернення сторін за договором у первісний стан та зобов'язання їх повернути одна одній в натурі все одержане на виконання договору. Позовна заява мотивована вимушеністю позивача укласти із відповідачем зазначений договір враховуючи те, що безаварійне та безперебійне постачання природного газу необхідне для здійснення основної господарської діяльності позивача. Оскільки відповідач є монополістом у сфері подачі газу та вимагав укласти оскаржуваний договір під загрозою припинення постачання газу у випадку несплати 220000 грн., нарахування яких позивач вважає безпідставним, позивач підписав оскаржуваний договір.

Згідно із п. 10 оскаржуваного договору, у разі невиконання боржником зобов'язань згідно даного кредитного договору, кредитор має право припинити постачання природного газу до споживачів, охоплених договором на постачання природного газу за регульованим тарифом.

03.09.2012 р. позивачем було подано заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що у зв'язку із невиконанням позивачем умов оскаржуваного договору, відповідачем вчиняються заходи, спрямовані на припинення постачання природного газу: надсилаються відповідні повідомлення, направляються бригади для відключення газопостачання.

Не заперечуючи факту вчинення таких дій, спрямованих на реалізацію відповідачем умов оскаржуваного договору, скаржник посилається на відсутність зв'язку між вчинюваними ним діями та можливістю виконання судового рішення, прийнятого за даними позовними вимогами.

Згідно із ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотніх наслідків.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на неповязаність вжитого заходу до забезпечення позову позовним вимогам, спростовується змістом позовної заяви, у якій позивач просить не лише визнати недійсним оскаржуваний договір, а й повернути сторони у попередній стан. У цьому аспекті дії відповідача по намаганню реалізувати положення оскаржуваного договору та відключити газопостачання, безпосередньо пов'язані з предметом спору і невжиття таких заходів до забезпечення позову утруднюватиме виконання судового рішення в частині повернення сторін у попередній стан.

Місцевим господарським судом правильно оцінено інтереси сторін у справі та при вжитті заходів до забезпечення позову враховано, що у випадку невжиття таких заходів, негативні наслідки для позивача будуть значно не безпечнішими, враховуючи, що відповідач не буде позбавлений права у випадку відмови у позові здійснити %передбачені п. 10 оскаржуваного договору дії та не понесе майнових втрат.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідач, додаткових доказів не подав і суду апеляційної інстанції, не обґрунтовував неможливості подання таких доказів суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Львівської області від 04.09.12 р. у справі № 5015/3422/12 прийнята на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 66, 67 ,99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 04.09.12 року у справі № 5015/3422/12 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Малех І.Б.

Суддя Желік М.Б.

Повний текст постанови

виготовлено: 04.10.12