Постанова № 26315923, 05.10.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.10.2012 р. справа №11/96пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Манжур В.В.суддівБудко Н.В., Москальової І.В., при секретарі Пеленовій О.О.за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від скаржника: не з'явився не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Попаснянської міської ради, м.Попасна, Луганської областіна рішення господарського суду Луганської області від13.04.2009р. (повний текст підписано 16.04.2009р.) по справі№ 11/96пн (суддя Москаленко М.О.) за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Луганськ доКомунального підприємства «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації», м.Попасна, Луганської області провизнання права власності та спонукання здійснити реєстрацію прав власності, В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності на торгівельний павільйон, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та про спонукання здійснити реєстрацію прав власності.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.04.2009р. позов задоволено повністю: за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 визнано право власності на торговий павільйон площею 30м2 з ганком, розташований за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано КП «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації»здійснити реєстрацію за позивачем права власності на об'єкт нерухомості, а саме: торгівельний павільйон площею 30м2 з ганком, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.317, 328, 331, 376, 392 ЦК України та п.п.1.3., 1.5., 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, приймаючи той факт, що право власності не порушує будь-яких охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Попаснянська міська рада звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 13.04.2009р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові ФОП ОСОБА_5 повністю.

Скаржник зазначає, що рішення прийнято місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, що є підставою для його скасування.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2012р. було порушено апеляційне провадження та призначено судовий розгляд скарги на 02.10.2012р.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 надіслав до Донецького апеляційного господарського суду телеграму від 01.10.2012р., в якій просить відкласти слухання справи, у зв'язку із знаходженням у відпустці та неможливістю прибуття до судового засідання.

Представники скаржника та Комунального підприємства «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації»у судове засідання не з'явилися, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу, не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, згідно рішення Попаснянської міської ради від 09.02.2007р. за № 16/13 Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 надано дозвіл на складання проекту відведення та технічної документації земельної ділянки пл.0,005гп по АДРЕСА_1 для розміщення торгового павільйону за рахунок земель резервного фонду на території Попаснянської міської ради.

Між Попаснянською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (орендарем) 17.07.2007р. був укладений договір оренди землі (далі за текстом -договір), згідно пункту 1.1., 2.2. якого орендодавець надав орендареві в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,0050га несільськогосподарського призначення (об'єкт оренди), яка знаходиться у АДРЕСА_1

В пункті 4.1. договору визначено, що вказана земельна ділянка передається в оренду для розміщення торгового павільйону.

Згідно розділу 6 договору, він укладений на 5 років та набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстрований у Попаснянському відділу Луганської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.07.2007р. за № 040740900036.

На підставі зазначеного договору оренди землі, 18.07.2007р. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 було надано дозвіл на розміщення малої архітектурної форми -торгівельного павільйону (а.с.129-130).

Отже, на орендованій земельній ділянці Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 власними силами та за власні кошти здійснено будівництво спірного майна, а саме: торгівельного павільйону, за адресою: АДРЕСА_1. Проте, як встановлено місцевим господарським судом, спірне майно в експлуатацію введене не було, оскільки будівлю торгівельного павільйону було збудовано без відповідних узгоджень за включенням фундаменту і таке капітальне будівництво не відповідає паспорту прив'язки малої архітектурної форми.

З приводу реєстрації права власності на спірне майно Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Комунального підприємства «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації». Проте, в листі від 11.03.2009р. за № 43 Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 було відмовлено в реєстрації права власності з посилання на те, що при виконанні робіт по виготовленню технічного паспорту на торгівельний павільйон були виявлені ознаки капітального будівництва (шлакоблочно-стрічковий фундамент по периметру будівлі, обшитий пластиком металевий каркас), крім того, об'єкт не введено в експлуатацію.

Як зазначено вище, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з приписів ст.ст.317, 328, 331, 376, 392 ЦК України та п.п.1.3., 1.5., 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, приймаючи той факт, що право власності не порушує будь-яких охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Проте, з такими висновками місцевого господарського суду колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись, виходячи з наступного:

Стаття 328 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності виникає на підставах, які не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону чи незаконність виникнення права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Таким чином, вказаною нормою встановлена обов`язкова умова, за наявності якої власник майна може пред`явити позов про визнання за ним права власності.

Частинами 3 та 4 статті 375 Цивільного кодексу України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені у статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки регулює відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створені нової речі -самочинному будівництві були порушені.

Згідно з частинами першою та другою цієї статті кодексу, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною третьою статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. При цьому частиною 5 цієї статті визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З вказаної правової норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано за умови відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкту; а також за умови відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки (частини 4 ст. 376 ЦК України) та відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, орендареві надано дозвіл на розміщення на орендованій земельній ділянці малої архітектурної форми -торгівельного павільйону, яка не передбачає наявність ознак капітальної споруди (зокрема, фундаменту).

Згідно приписів статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності), мала архітектурна форма -це невелика споруда декоративного, допоміжного чи іншого призначення, що використовується для покращення естетичного вигляду громадських місць і міських об'єктів, організації простору та доповнює композицію будинків, будівель, їх комплексів. Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності -це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Отже, у чинному законодавстві України мала архітектурна форма визначається як невелика одноповерхова пересувна споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, або стаціонарна споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру має площу до 30кв.м, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів.

У звіті від 06.03.2009р. № 842 про оцінку торгівельного павільйону, складеного Приватним підприємством Науково-виробничим центром «Інтел-Проект»(а.с. 73-96), визначено, що до об'єкта підведена тільки електрика, інші інженерні комунікації відсутні, та візуальним обстеженням встановлено, що в торгівельному павільйоні зроблений сучасний ремонт і він знаходиться в дуже гарному технічному стані.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують відповідність проведених будівельних робіт будівельним нормам та правилам, як того передбачає ст.376 Цивільного кодексу України.

Отже, місцевим господарським судом не досліджено наявність в матеріалах справи доказів звернення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації, узгодження з орендодавцем розташування на вищевказаній земельній ділянці споруди із фундаментом, не перевірено відповідність проведених будівельних робіт будівельним нормам та правилам.

Таким чином, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 не дотримані вимоги, передбачені статтею 376 Цивільного кодексу України, а тому місцевий господарський суд дійшов хибного висновку щодо наявності правових підстав для визнання за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 права власності на торговий павільйон площею 30м2 з ганком, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачає судова колегія апеляційної інстанції, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що Комунальне підприємство «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації», яке визначено відповідачем у справі, не є належним відповідачем, оскільки не оспорює право власності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на торговий павільйон площею 30м2 з ганком, а згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. № 127, проводить технічну інвентаризацію збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд, та, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту від 07.02.2002р. за № 7/5, здійснює лише реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі правовстановлюючих документів.

Тобто, Комунальне підприємство «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації»є органом, на який державою покладено обов'язок внесення даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень і здійснення такої реєстрації можливе вказаним органом лише після набрання рішення законної сили, та сам по собі не є особою, яка може заперечувати або визнавати право власності.

З огляду на вищевикладене, судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом порушені норми процесуального права, оскільки провадження у справі стосовно вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності підлягає припиненню, згідно п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на відсутність спору між ними.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що сторонами у справі є особи, правовий спір яких вирішується в суді, що мають юридичну заінтересованість у результаті справи, мають комплекс процесуальних прав і обов'язків, необхідних для захисту прав, свобод та інтересів. Відповідачем є особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнає чи оспорює його суб'єктивне право, свободи чи інтерес, який охороняється законом.

Як правило, належним відповідачем у справі про визнання права власності на самочинне будівництво є відповідна (сільська, селищна, міська) рада, до компетенції якої належить вирішення питань щодо розпорядження землями відповідних територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності (статті 8 - 12 ЗК України); вирішення питання вибору, вилучення (викупу) земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування; вирішення питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій (ст. 12 Закону України "Про планування і забудову територій").

Місцевим господарським судом при вирішенні справи по суті не було залучено до участі у справі орган місцевого самоврядування (власника земельної ділянки) -Попаснянської міської ради, оскільки оспорюване рішення у даній справі суттєво пливає на її права та обов'язки стосовно володіння та розпорядження земельною ділянкою, на якій розташована самочинно збудована споруда, та яка, згідно апеляційних вимог, викладених в апеляційній скарзі, заперечує проти визнання права власності на торговий павільйон площею 30м2 з ганком за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5.

В частині вимог про зобов'язання Комунального підприємства «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації»здійснити реєстрацію за позивачем права власності на об'єкт нерухомості, а саме: торгівельний павільйон площею 30м2 з ганком, розташований за адресою: АДРЕСА_1, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до п.п.1.3, 1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (далі - Тимчасове положення), обов'язковій реєстрації в підприємствах бюро технічної інвентаризації підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.

Приписами п. 6.1 Тимчасового положення встановлено, що органами місцевого самоврядування здійснюється оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, юридичним особам на новозбудовані, перебудовані та реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акту про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта та введення його в експлуатацію.

В розділі ІІ Тимчасового положення визначений порядок проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майн, зокрема, власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1. Також до заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи, їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням, зокрема, рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Зважаючи на те, що Комунальне підприємство «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації», яке визначено відповідачем у справі, не є належним відповідачем в частині вимог про визнання права власності, про що зазначено вище, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні вимог щодо зобов'язання Комунального підприємства «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації»здійснити реєстрацію за позивачем права власності на об'єкт нерухомості.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що місцевим господарським судом при прийнятті оспорюваного судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення господарського суду Луганської області від 13.04.2009р. у справі № 11/96пн підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, 99, 101, 103, п.4 ч.1, п.3 ч.3 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Попаснянської міської ради, м.Попасна, Луганської області -задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 13.04.2009р. у справі № 11/96пн - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Провадження у справі стосовно позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Луганськ до Комунального підприємства «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації», м.Попасна про визнання права власності на торгівельний павільйон, розташований за адресою: АДРЕСА_1 припинити, згідно п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Луганськ до Комунального підприємства «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації»про спонукання здійснити реєстрацію прав власності.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Луганськ (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Попаснянської міської ради, м.Попасна, Луганської області (93301, Луганська область, м.Попасна, вул.Мічуріна, 1; ЄДРПОУ 26271498) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 804,75грн.

Зобов'язати господарський суд Луганської області видати судовий наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий В.В.Манжур

Судді: Н.В.Будко

І.В.Москальова

Надруковано 6 примірників:

1 -позивачу

1 -відповідачу

1 - скаржнику

1 -у справу

1 -ГСЛО

1 -ДАГС