Рішення № 26315692, 28.09.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2012 р. Справа № 5010/856/2012-П-3/43

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М. при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Лючанської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області (фонду охорони навколишнього природного середовища), вул.Шевченка,23, с.Люча, Косівський район, Івано-Франківська область, 78616

до відповідача: Косівського районного підприємства "Райагроліс" вул.30років Перемоги,1, с.Пістинь,Косівський район, Івано-Франківська область,78633

про стягнення 73 990 грн. 80 коп. шкоди завданої лісовим ресурсам.

за участю представників сторін:

Представник прокуратури - Маланчук В.П., посвідчення № 83 від 12.06.12 р.

Головний спеціаліст - державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області: Николайчук О.Ф., посвідчення від 01.02.2008 р. за №35

Від позивача: представники не з'явилися

Від відповідача: представники не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Івано-Франківським міжрайонним природоохоронним прокурором в інтересах держави в особі Лючанської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області (фонду охорони навколишнього природного середовища) до Косівського районного підприємства "Райагроліс" про стягнення 73 990 грн. 80 коп. шкоди завданої лісовим ресурсам.

Ухвалою від 18.07.12 порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 07.08.12 о 10:10 год.

Ухвалою від 07.08.12 відкладено розгляд справи на 17.09.12 об 11:10 год у зв'язку з неявкою позивача. Ухвалою від 17.09.12 продовжено строк розгляду справи за клопотанням позивача на 15 днів і відкладено судове засідання на 28.09.12 о 10:10 год.

В судовому засіданні 28.09.12 представник від прокуратури позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі. Представники від позивача і відповідача не з'явилися, про причини суду не повідомили, хоча про час і місце проведення засідання були повідомлені в установленому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне. Згідно акту Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 29.05.2012 року перевіркою було виявлено незаконні порубки 30 (тридцяти) дерев на території обходу № 2, кварталу № 7, лісової ділянки № 42, Нижньоберезівського лісництва Косівського районного підприємства "Райагроліс".

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області Николайчуком О.Ф. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 року "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" проведено розрахунок шкоди заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки на території Нижньоберезівського лісництва Косівського районного підприємства "Райагроліс", яка становить 73 990 грн. 80 коп. Позивач вважає, що саме Косівське районне підприємство "Райагроліс" порушило вимоги лісового законодавства і має відшкодувати завдану шкоду, оскільки воно являється постійним лісокористувачем в даному випадку.

Відповідач з вимогами позивача не погоджується. Свої заперечення він обгрунтував у відзиві на позовну заяву. Відповідач посилається, зокрема, на те, що "Райагроліс" безпосередньо шкоди лісовому господарству не завдавав і не порушував вимоги Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 року, який визначає умови та порядок заготівлі деревини. Як ствержує відповідач, підприємство не здійснювало спеціального використання лісових ресурсів (заготівлі лісу). Також відповідач вважає, що застосування вказаних вище такс на підприємств "Райагроліс" є неправомірним через те, що її нарахування здійснено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 року, яка передбачає застосування такс на підприємства, що безпосередньо скоїли незаконну або самовільну рубку і вина їх визнана у встановленому законом порядку. Відповідач не визнає вину підприємства "Райагроліс" у завданні шкоди лісовим ресурсам., посилаючись на те, що по факту самовільної рубки Івано-Франківською міжрайонною прокуратурою порушено кримінальну справу №333605 проти Котюка І.Д. В ході розслідування кримінальної справи встановлено, що внаслідок неналежного використання своїх службових обов'язків, Котюк І.Д. допустив вчинення незаконних рубок 30 дерев.

Суд вважає позовні вимоги обгрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно ч. 2 ст. 17 Лісового кодексу України (надалі за текстом - ЛК України) у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. В даному випадку, постійним лісокористувачем виступає саме районне підприємство "Райагроліс".

Стаття 19 ЛК України вказує на те, що постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону лісових насаджень, вести лісове господарство, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Стаття 86 ЛК України встановлює, що власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік протипожежних та інших заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Згідно ст .1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином вимога позивача щодо стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев, в сумі 73 990 грн. 80 коп. визнається судом обгрунтованою, а отже підлягає задоволенню.

За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними доказами в розумінні статтей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Доводи відповідача про те, що в його діях відсутня вина оскільки шкоду завдано невідомими особами - судом до уваги не приймається, виходячи із того, що у вирішенні спору щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні провірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами слід мати на увазі, що обов"язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відвторення відповідно до ст.19 Лісового кодексу України покладено на відповідача, як на постійного лісокористувача.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Згідно ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трeдових /службових/ обов"язків. /див. постанову ВГСУ від 17 вересня 2012р. справа № 13/5025/399/12/

Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, який підлягає задоволенню.

Вимога позивача про накладення арешту на рахунок та на майно відповідача в порядку ст. 67 ГПК України судом відхиляється, оскільки відповідно до ст.66 ГПК України такі заходи вживаються за умови що відсутність їх може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, чого суду фактично не доведено. Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Керуючись ст. 1, ч.2 ст. 17, ст.ст.19, 86, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. 1066 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.22, ст.ст. 32, 43, 44, ч.5 ст.49, ст. 82 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити

Стягнути з відповідача Косівського районного підприємства "Райагроліс" 78633, с.Пістинь Косівського району Івано-Франківської області, вул. 30 років Перемоги, 1, р/р 26001300619, МФО 336503, ЄДРПОУ 13658480

на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Лючанської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області 78616, с. Люча Косівського району Івано-Франківської області, вул. Шевченка, 23, р/р 33114331700280, код ЄДРПОУ 38026046, ГУДКСУ в Івано-Франківській області, одержувач, - УДКСУ у Косівському районі

73 990 грн. 80 коп. (сімдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто грн. 80 коп.) шкоди, завданої навколишньому природному середовищу

Стягнути з відповідача Косівського районного підприємства "Райагроліс" 78633, с.Пістинь Косівського району Івано-Франківської області, вул. 30 років Перемоги, 1, р/р 26001300619, МФО 336503, ЄДРПОУ 13658480 в доход Державного бюджету - судовий збір в розмірі 1609 грн. 50 коп. ( одна тисяча шістсот дев'ять грн. п'ятдесят коп.) за наступними платіжними реквізитами: найменування суду - господарський суд Івано-Франківської області, рахунок 31219206783002 - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача - 37952250, Банк - ГУДКСУ в Івано-Франківській області МФО банку - 836014.

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

В забезпеченні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.10.12

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Фрич М. М. 04.10.12