Рішення № 26315214, 02.10.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2012 р. Справа № 5010/931/2012-3/51

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М. , при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів, вул.Сахарова, 23А, м.Івано-Франківськ,76014

до відповідача: Приватного підприємства "Техкомплект" вул.Коновальця, 227-а, м.Івано-Франківськ,76014

про стягнення 3 819.00 грн. завищеної вартості робіт.

за участю представників сторін:

Від позивача: Чекайло В.М.-представник, довіреність від 12.04.12р.

Від позивача: Смоленська І.О.-представник, довіреність від 13.08.12р.

Від відповідача представники не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Івано-Франківським обласним управлінням водних ресурсів до Приватного підприємства "Техкомплект" про стягнення 3 819,00 грн. завищеної вартості робіт.

Ухвалою від 02.08.12 порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 18.09.12 о 10:00 год.

Ухвалою від 18.09.12 відкладено розгляд справи на 02.10.12 о 10:00 год.

В судовому засіданні 02.10.12 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне. 10 листопада 2008 року між Івано-Франківським обласним виробничим управлінням по меліорації та водному господарству (надалі Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів відповідно до наказу Держводагенства України від 26.09.2011 №182 та наказу Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів від 02.11.2011 №67) та Приватним підприємством "Техкомплект" укладено Контракт №22 на виконання робіт при будівництві відновлення берегоукріплення на р. Лужанка в с. Витвиця Долинського району.

Підставою для укладання цього контракту став Перелік об'єктів протипаводкового захисту населених пунктів, які постраждали від стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року, і потребують невідкладного відновлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2008 року. За своєю правовою природою Контракт №22 є договором підряду.

Відповідно до п.2.16 Плану контрольно-ревізійної роботи голов КРУ України на III квартал 2010 року було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів за період з 01.07.2008 року по 01.07.2010 року.

За результатами перевірки винесено Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству за II півріччя 2008 року, 2009 рік та I півріччя 2010 року за №07-21/14-14.

В даному Акті в розділі "Видатки бюджетних коштів на виконання державних програм (заходів) у сфері досліджень, розробок та інших заходів визначено "ревізією правильності формування вартості робіт в частині дотримання проектно-кошторисної документації встановлено, що в акті за грудень на суму 172 522 грн. 80 коп. в главі III включено кошти на зведення та розбирання тимчасових будівель та споруд в сумі 3 819 грн. 00 коп., які не передбачені зведеним кошторисом, що є порушенням п.3.3.10.3 ДБН Д.1,1-1-2000".

Своєю вимогою про усунення порушень, виявлених ревізією за №09-07-14/7417 від 24.11.2010 року контрольно-ревізійне управління в Івано-Франківській області зобов'язало провести претензійно-позовну роботу з підрядними організаціями щодо повернення коштів та перерахування їх до державного бюджету (в тому числі і з Приватного підприємства "Технокомплект").

На виконання даної вимоги 01.12.2010 року за №06-8/1855 та 04.05.2012 року Приватному підприємству "Техкомплект" було направлено претензії-вимоги з вимогою повернути кошти в сумі 3 819 грн. 00 коп. внаслідок завищення вартості робіт. Однак дані претензії Приватним підприємством залишились не розглянутими та кошти в сумі 3 819 грн. 00 коп. не повернуто.

Суд вважає позовні вимоги обгрунтованими виходячи з наступного.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. В даному випадку сторонами було укладено Контракт №22 від 10.11.2008 року.

Ст. 526 ЦК України вказує на те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 318 Господарського кодексуУкраїни (надалі за текстом - ГКУкраїни), за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти

закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Частиною 2 ст. 321 ГК України передбачено, що вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін.

Відповідно до пункту 3.3.10.3 Правил визначення вартості будівництва Державних будівельних норм України, при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт кошти на покриття витрат підрядника на зведення або пристосування тимчасових будівель і споруд визначаються або на підставі виконавчого кошторису, погодженого із замовником, та фактично збудованих (пристосованих) будівель і споруд з урахуванням рішень проекту організації будівництва, або за відсотковими показниками, які надаються Держбудом, що обумовлюється контрактом. В даному випадку, відповідачем було змінено кошторис, який відповідно до законодавства може змінюватися лише за згодою сторін.

Таким чином вимога позивача щодо стягнення завищеної вартості робіт в сумі 3 819 грн. 00 коп. визнається судом обгрунтованою, а отже підлягає задоволенню.

За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними доказами в розумінні статтей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, який підлягає задоволенню. Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 629 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.318, ч.2 ст. 321 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 43, 44, ч.5 ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволено

Стягнути з Приватного підприємства "Техкомплект" 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 227 а, р/р 26008010342 у ІФФ ВАТ "Кредобанк", МФО 336161, код ЄДРПОУ 25064780, ІПН 250647809155, свідоцтво № 12850047

на користь Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів 76014, м. Івано-Франківськ, вул. А. Сахарова, 23 а, р/р 35216018000239 ГУДКУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, код ЄДРПОУ 13646270, інд.под.номер 136462709151, номер свідоцтва платника ПДВ 12822231

3 819 грн. 00коп. (три тисячі вісімсот дев'ятнадцять грн. 00 коп.) завищеної вартості робіт.

та судовий збір у сумі 1609, 50 ( одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) грн.

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.10.12

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Фрич М. М. 03.10.12