Рішення № 26315162, 04.10.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 р. Справа № 5010/1123/2012-20/66

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Атаманчук І.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: ТзОВ Виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість",

вул.Червона, 37 приміщення 2, м.Дніпропетровськ, 49101;

до відповідача: ТзОВ "Цукровий завод Городенка",

вул.Винниченка, 92, м.Городенка, Івано-Франківська область,78100;

про: стягнення заборгованості в сумі 179 053,00грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Клименко Р.Ю., (довіреність №12-юр від 03.05.12р.);

Від відповідача: не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТзОВ Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ТзОВ "Цукровий завод Городенка" заборгованість в сумі 194 658,20грн.

Представник позивача в судовому засіданні, використовуючи своє право надане йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подав суду заяву №6516/2012 від 04.10.12р., в якій зазначив, що відповідачем частково сплачено заборгованість в сумі 15 605,20грн. (банківська виписка від 27.08.12р.), у зв"язку з чим, позивач просить суд, зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 179 053,00грн. - боргу.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси.

При цьому, суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.012.11р., п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору купівлі - продажу №731 ГДП від 17.05.12р., згідно умов якого, Продавець/позивач передав у власність Покупцю/відповідачу, по видаткових накладних №726 від 17.05.12р., №740 від 18.05.12р., №820 від 29.05.12р., №834 від 30.05.12р., №844 від 31.05.12р., №382 від 01.06.12р., №854 від 01.06.12р., №865 від 02.06.12р., №893 від 05.06.12р., №907 від 06.06.12р., №927 від 07.06.12р., № 936 від 08.06.12р., №946 від 09.06.12р., продукцію (вапняк фр. 80-120 мм.) на загальну суму 294 658,20грн.;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриману продукцію, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 179 053,00грн. (115 605,20грн. відповідачем сплачено);

- приписи ст.ст. 509, 525, 526, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України;

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.09.12р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи той факт, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничою компанією "Гірничодобувна промисловість" (Продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Городенка" (Покупець/відповідач) укладено Договір купівлі - продажу №731 ГДП від 17.05.12р. та Додаткову угоду №1 від 01.06.12р. до Договору.

Відповідно до п.1.1. Додаткової угоди №1 від 01.06.12р. до Договору, Продавець продає, а Покупець купує на умовах, передбачених даним Договором, вапняк, за ціною, у кількості і найменуванні, зазначених у Специфікації №1 та Специфікації №2, що оформляються як Додатки до Договору і є його невід"ємними частинами.

Згідно Специфікації №1 найменування продукції: вапняк фр. 80-120 мм., умови поставки - склад ТОВ "Карєр Новосілка" Тернопільська обл., Підволочиський р-н., с.Новосілка; склад Полупанівська філія ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість", Тернопільська обл., Підволочиський р-н., с.Полупанівка, кількість 3000 тонн, ціна 75,00грн., сума з ПДВ 270 000,00грн.

Специфікацією №2 передбачено найменування продукції: вапняк фр. 80-120 мм., умови поставки - склад ТОВ "Карєр Новосілка" Тернопільська обл., Підволочиський р-н., с.Новосілка; - склад Полупанівська філія ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість", Тернопільська обл., Підволочиський р-н., с.Полупанівка, кількість 500 тонн, ціна 75,00грн., сума з ПДВ 45 000,00грн.

Право власності на продукцію переходить від Продавця до Покупця з моменту поставки продукції останньому. Датою поставки продукції вважається дата підписання сторонами видаткових накладних, які становлять невід"ємну частину Договору (п.п. 2.3.,2.4. Договору).

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що оплата за кожну партію продукції здійснюється у вигляді 100% передоплати, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

На виконання умов договірних відносин, Продавець/позивач передав у власність Покупцю/відповідачу, по видаткових накладних №726 від 17.05.12р., №740 від 18.05.12р., №820 від 29.05.12р., №834 від 30.05.12р., №844 від 31.05.12р., №382 від 01.06.12р., №854 від 01.06.12р., №865 від 02.06.12р., №893 від 05.06.12р., №907 від 06.06.12р., №927 від 07.06.12р., № 936 від 08.06.12р., №946 від 09.06.12р. (а.с.13-25), продукцію (вапняк фр. 80-120 мм.) на загальну суму 294 658,20грн.

Однак, відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов"язання, в частині здійснення розрахунків за отриману продукцію, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 179 053,00грн. (115 605,20грн. відповідачем сплачено, а.с. 28, 45).

Наявність заборгованості за отриману продукцію, визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків за період травень 2012р. (а.с.27).

Позивачем доведено перед судом, факт існування у відповідача боргу за отриману продукцію (вапняк фр. 80-120 мм.) в сумі 179 053,00грн.

Станом на 04.10.2012р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Договір купівлі - продажу №731 ГДП від 17.05.12р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

З огляду на приписи ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Термін виконання зобов"язання, що випливає з правовідносин купівлі - продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права - ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Така ж правова позиція випливає з п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.12р. №01-06/928/2012.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судові засідання не з"явився позовні вимоги не спростував.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 179 053,00грн. - правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 204, 509, 526, 527, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ТзОВ Виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість", вул.Червона, 37 приміщення 2, м. Дніпропетровськ, 49101, до відповідача ТзОВ "Цукровий завод Городенка", вул.Винниченка, 92, м.Городенка, Івано-Франківська область,78100, про стягнення заборгованості в сумі 179 053,00грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Городенка", вул.Винниченка, 92, м.Городенка, Івано-Франківська область,78100 (код ЄДРПОУ 37885592) на користь ТзОВ Виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість", вул.Червона, 37 приміщення 2, м. Дніпропетровськ, 49101, (код ЄДРПОУ 31261769) 179 053,00грн. (сто сімдесят дев"ять тисяч п"ятдесят три грн. 00коп.) - заборгованості, 3 893,16грн. (три тисячі вісімсот дев"яносто три грн. 16 коп.) - судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.10.2012р.

Суддя С.Кобецька