Рішення № 26315044, 03.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.10.12 р. Справа № 5006/43/133пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача(за первісним позовом): не з'явився

Від відповідача(за первісним позовом): Подорванов С.А. за довіреністю

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Каскад», смт. Володарське Донецької області

про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 02.07.2012р.

та за зустрічною позовною завою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Каскад», смт. Володарське Донецької області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь Донецької області

про визнання права власності на споруду складу А-1 загальною площею 5 298,1кв.м.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області (далі-Позивач за первісним позовом) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Каскад», смт. Володарське Донецької області (далі-Відповідач за первісним позовом) про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 02.07.2012р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Відповідач не є власником приміщення, переданого в оренду за спірним договором, у зв'язку із чим він не мав права передавати відповідне нежитлове приміщення в оренду Позивачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 16, 202, 203, 215, 759, 761 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 21.09.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/43/133пд/2012.

03 жовтня 2012р. до початку розгляду справи по суті до канцелярії господарського суду надійшла зустрічна позовна заява б/н, б/д Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад», смт. Володарське Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь Донецької області про визнання права власності на споруду складу А-1 загальною площею 5 298,1кв.м.

Ухвалою суду від 03.10.2012р. зустрічний позов прийнято до спільного провадження із первісним.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Відповідач посилається на той факт, що він є власником приміщення, переданого в оренду за спірним договором, в підтвердження чого надав докази щодо права користування земельною ділянкою, а саме копію договору оренди земельної ділянки від 23.06.2008р., укладеним між Новоазовською райдержадміністрацією та ТОВ «Фірма «Каскад» строком на 49 років та висновок експерта щодо можливості використання даного приміщення від 13 квітня 2010р., у якому зазначено, що склад літ. А-1 відповідає будівельним нормам.

Нормативно свої вимоги Відповідач обґрунтовує ст.ст. 328, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,3,4,16,33,43 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач за первісним позовом у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав відзив на зустрічну позовну заяву, яким зустрічні позовні вимоги визнав повністю та просив розглянути позовну заяву без його участі.

Представник Відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог за первісним позовом, підтримав позовні вимоги за зустрічним позовом.

Заслухавши у судовому засіданні представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2008р. між Новоазовською райдержадміністрацією (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Каскад» (Орендодавець) укладено договір оренди землі, згідно з яким Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування магазину складу з метою обслуговування територіальної громади на підставі розпорядження голови Новоазовської райдержадміністрації Донецької області від 20 червня 2008р. №340 та рішення Жовтневого районного суду від 30.05.2008р., яка знаходиться на території Новоазовської районної ради за межами населеного пункту Новоазовського району.

Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,2444 га.

Договір укладено строком на 49 років (п.8).

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Каскад» на вказаній земельній ділянці проведено будівництво складу.

02.07.2012р. між Позивачем (Орендар) та Відповідачем (Орендодавець) укладений договір оренди нежитлового комплексу №б/н (а.с.а.с.7-11), яким регулюються правовідносини пов'язані із переданням Орендодавцем Орендарю за плату у користування наступного нежитлового комплексу, яке знаходиться на території Новоазовської районної ради, за межами населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки 1423600000:12000:3024, загальною площею 3,244га (будівлі А-1 - склад, 1 - огорожа, 2 - ворота, - мощення, II - мощення) для розміщення аптеки строком до 02 липня 2013 року (п.п.1.1, 2, 1.4)

Площа, що орендується: А1 - 5 298,1кв.м., 1 - 1024,2 кв.м., 2 -9,6 кв.м., 1 -343 кв.м, II - 26618,5кв.м. (п.1.1.2). Вартість приміщення, що орендується (п.1.1.4)

Посилаючись на те, що Відповідач не є власником приміщення, переданого в оренду за спірним договором, у зв'язку із чим він не мав права передавати відповідне нежитлове приміщення в оренду Позивачу, останній звернувся до суду з вимогами про визнання спірного договору оренди недійсним.

Відповідач, заперечуючи проти позову, заявив зустрічні вимоги про визнання його власником об'єкту оренди.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги первісного Позивача такими, що не підлягають задоволенню, а зустрічний позов - таким, що підлягає задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи та змісту позовних заяв, сутність розглядуваного спору полягає у встановлені наявності або відсутності права власності на приміщення, яке є об'єктом оренди за спірним договором, та оцінка такого договору у світлі цієї обставини.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема - Цивільним кодексами України, у світлі яких судом і розглядається питання дійсності спірного договору.

Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно до п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Як визначено положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як зазначалось, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м.Маріуполь Донецької області не визнає право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Каскад», смт. Володарське Донецької області на наведене нерухоме майно.

За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки згідно змісту позовних вимог та наданих матеріалів, Позивач не визнає права власності Відповідача, суд доходить висновку, що позивач мав право звертатися до суду за захистом свого права власності.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Виходячи зі змісту положень ст.376 Цивільного кодексу України, загальне правило ч.2 ст. 376 вказаного Кодексу України встановлює, що сам по собі факт здійснення особою самочинного будівництва нерухомого майна не призводить до виникнення у такої особи права власності на це майно, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 5 цієї статті, але виключно за рішенням суду, набуття чинності яким і призводить до виникнення права власності.

За приписами ч.5 вказаної статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

При цьому, для визнання права власності на самочинно збудоване майно, необхідно з'ясувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, а саме: встановити особу, яка є фактичним власником спірного майна, відсутність порушень прав третіх осіб, відповідність самочинно збудованих об'єктів приписам основних державних будівельних норм та питання щодо можливості їх подальшого безпечного використання, наявність наданої у передбаченому законом порядку у користування земельної ділянки.

Як встановлено судом, між Новоазовською райдержадміністрацією та Відповідачем 26 червня 2008р. укладено договір оренди землі строком на 49 років.

Одночасно, до матеріалів справи не надано яких-небудь доказів порушення відповідачем прав та законних інтересів інших осіб при здійсненні повноважень користувача відповідної земельної ділянки на договору оренди землі.

Зокрема, у матеріалах справи відсутні докази наявності будь-яких звернень до відповідача, до суду з вимогою щодо знесення самочинного будівництва, усунення припущених порушень прав інших осіб внаслідок здійснення цього будівництва.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності порушень прав інших осіб під час проведення самочинного будівництва Відповідачем.

Крім того, згідно з наданим до матеріалів справи висновком експертного дослідження №67, який складено судовим будівельно-технічним експертом Бюро експертиз Азовської товарної біржі Добровольскою Мариною Вікторівною склад літера А-1, розташований на землях Новоазовського району Донецької області відповідає технічному паспорту Ново азовського БТІ від 03.06.2009р., не суперечить СНіП 2.11.01-85* «Складські приміщення».

За таких обставин, приймаючи до уваги, що склад (літера А-1) збудовано на земельній ділянці, користувачем якої є Відповідач, відсутність будь-яких доказів порушення прав інших осіб, а також враховуючи, що технічний стан спірного об'єкту нерухомості забезпечує його подальшу безпечну експлуатацію, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Каскад», смт. Володарське Донецької області є законним власником будівлі складу (літера А-1).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Каскад», смт. Володарське Донецької області про визнання права власності на споруду складу А-1 загальною площею 5 298,1кв.м., яке знаходиться на території Новоазовської районної ради, за межами населеного пункту, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину, яким у розумінні ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України є спірний договір, є недодержання в момент його вчинення вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Проте, згідно з висновками суду, викладеними вище, Відповідач є власником складу літера А-1 загальною площею 5 298,1кв.м., яке знаходиться на території Новоазовської районної ради, за межами населеного пункту.

Інших доказів невідповідності спірного договору оренди від 02.07.2012р. вимогам закону позивачем всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано, судом не встановлено.

За таких обставин, враховуючи, що вимоги про визнання недійсним договору оренди від 02.07.2012р. не доведені фактичними обставинами справи, первісний позов підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом відносяться на рахунок Позивача за первісним позовом у повному обсягу, а за зустрічним позовом -стягуються з Позивача за первісним позовом на користь Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь Донецької області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Каскад», смт. Володарське Донецької області про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 02.07.2012р.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Каскад», смт. Володарське Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області про визнання права власності на споруду складу А-1 загальною площею 5 298,1кв.м. задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Каскад», смт. Володарське Донецької області (код ЄДРПОУ 13511529) право власності на нежитлове приміщення (споруду складу) літ.А-1, загальною площею 5 298,1кв.м., розташоване на території Новоазовської районної ради, за межами населеного пункту кадастровий номер земельної ділянки 1423600000:12:000:3024.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь (87514, АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Каскад», смт. Володарське Донецької області (87004, смт. Володарське, Донецької області, вул. Леніна, 79, код ЄДРПОУ 13511529) судові витрати в сумі 27 495,87грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили.

Суддя Чернова О.В.