Постанова № 26314727, 03.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2012 р. Справа № 5019/1148/11 Доповідач -суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Приватного підприємця

Ливицької Тетяни Володимирівни

на рішення господарського суду Рівненської області

від 05.07.2011 року

та постанову Рівненського апеляційного

господарського суду від 21.06.2012 року

у справі № 5019/1148/11

господарського суду Рівненської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Продукт -М"

до Приватного підприємця

Ливицької Тетяни Володимирівни

про стягнення 69 050,23 грн.

за участю представників:

позивача - Кузюменюк Н.М.

відповідача - Ливицької Т.В., Щербяк Ю.В.

В С Т А Н О В И В:

В червні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Продукт -М" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємця Ливицької Тетяни Володимирівни про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 56 761,55 грн., 5 846,43 грн. інфляційних витрат, 3% річних в сумі 1 329,62 грн., пені у розмірі 4 386,97 грн., збитків в сумі 725,66 грн. та судових витрат.

Вподальшому позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість, інфляційні витрати, 3 % річних, збитки у цих же розмірах та пеню в сумі 21 864,04 грн.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 05.07.2011 року (суддя Крейбух О.Г.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 року (судді: Саврій В.А., Дужич С.П., Огороднік К.М.), позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 56 761,55 грн. основного боргу, 5 846,43 грн. інфляційних витрат, 3% річних в сумі 1 329,62 грн., пеню у розмірі 2 448,75 грн., збитків в сумі 725,66 грн. та судових витрат; в позові про стягнення 19415,29 грн. пені відмовлено.

В касаційній скарзі Приватний підприємець Ливицька Тетяна Володимирівна просить скасувати судові акти попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 01 січня 2008 року між закритим акціонерним товариством ТФ "Продукт", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Продукт -М" (орендодавець) та приватним підприємцем Ливицькою Тетяною Володимирівною (відповідач) укладено договір оренди, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в користування частину приміщення, загальною площею 105,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Краківська, 30. Строк оренди визначено до 31 січня 2008 року і може бути продовжений на наступний рік, якщо за місяць до закінчення дії договору жодна із сторін не повідомила про його розірвання.

12 липня 2010 року між підприємцем Ливицькою Т.В. та ТОВ "Продукт-М" складено акт повернення приміщення, відповідно до якого орендодавцю повернуто вищезазначене приміщення у задовільному стані, крім пошкоджених замків на вхідних дверях і жалюзях.

Згідно пунктів 4, 5 договору розмір орендної плати складає 6 071,07 грн. на місяць з ПДВ, яка сплачується не пізніше 5 числа поточного місяця. Розмір орендної плати коригується кожного місяця з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

За весь період оренди з 01.01.2008р. по 10.07.2010р. відповідачем сплачено орендну плату у сумі 175 247 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо сплати орендних платежів за період з грудня 2009 р. по липень 2010 р. на суму 56 761,55 грн.

Водночас, враховуючи, що пунктом 10 договору сторони погодили відповідальність орендаря у випадку прострочення сплати орендних платежів у вигляді стягнення пені в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення, позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені.

Крім того, на підставі статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов"язання позивач просив стягнути з відповідача інфляційні витрати за період з серпня 2010р. по квітень 2011р. у розмірі 5 846,43 грн. та 3% річних за період з 06.08.2010р. по 17.05.2011р. в сумі 1 329,62 грн.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Продукт-М" просило стягнути з відповідача збитки в сумі 725,66 грн., понесені ним у зв'язку з пошкодженням майна, оскільки, з метою відновлення свого порушеного права, позивач придбав замки для вхідних дверей та жалюзей на загальну суму 725,66 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 158, РН-0000028 від 07.02.2011р. та від 11.02.2011р., платіжним дорученням № 36 від 04.02.2011р. і квитанцією від 18.02.2011р.

З огляду на вимоги вищевказаних статей 525, 526, 530, 629, 762 Цивільного кодексу України, якими встановлено обов'язок відповідача своєчасно сплачувати орендну плату, господарські суди попередніх інстанцій визнали підставними позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів за оренду приміщення за період з грудня 2009 р. по липень 2010 р. в сумі 56 761,55 грн., строк оплати якої минув. Крім того, місцевим та апеляційним господарськими судами задоволено позовні вимоги щодо притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення з нього пені у сумі 2 448,75 грн. за період з 06.12.2009р. по 06.06.2010р., стягнуто інфляційні витрати, 3 % річних та збитки у заявлених розмірах.

Проте, вказані висновки судів попередній інстанцій щодо обов"язку відповідача сплачувати заборгованість за вищевказаним договором є передчасними.

Так, заперечуючи проти позову, відповідач послався на відсутність договору, на підставі якого заявлено позовні вимоги, оскільки подана позивачем копія договору є підробленою.

При цьому, скаржник зазначив, що між ним та позивачем 01 січня 2008 року договір оренди не укладався, оскільки в період з 26.12.2007 року по 22.07.2008 року відповідач перебував за межами України, що підтверджується довідками прикордонної служби про перетин кордону України та відмітками закордонного паспорта Ливицької Т.В.

Разом з тим, правовідносини стосовно оренди приміщення, розташованого за адресою: м.Львів, вул. Краківська, 30, існували на підставі пролонгованого договору оренди № Л-06 від 01.09.2005 року, за яким орендна плата становила 2 525 грн. та змінювалась на підставі додаткових угод.

Обгрунтовуючи доводи касаційної скарги, Приватний підприємець Ливицька Тетяна Володимирівна також послалась на рішення господарського суду Львівської області від 30.03.2012 року у справі № 5015/231/12 за позовом останньої до ТОВ "Продукт -М", яким їй відмовлено в позові про визнання недійсним договору оренди спірного приміщення від 01.01.2008 року, оскільки судом взагалі не встановлено факту існування оскаржуваного договору.

Таким чином, з"ясування зазначених обставин, на яких грунтуються заперечення відповідача стосовно існування договірних відносин за вищезазначеним договором, має істотне значення для справи.

В силу норм частин 2, 3 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Всупереч вимогам статті 43 цього ж Кодексу щодо всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності, суди попередніх інстанцій послались лише на наявну в матеріалах справи копію договору.

Відтак, висновків в частині стягнення з відповідача заборгованості місцевий господарський суд дійшов без з"ясування вищевказаних обставин, на що не звернула увагу апеляційна інстанція, залишаючи рішення суду за результатами перегляду в апеляційному порядку без змін.

Враховуючи зазначене, рішення господарського суду господарського суду Рівненської області та постанова Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємця Ливицької Тетяни Володимирівни задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 року у справі № 5019/1148/11 та рішення господарського суду Рівненської області від 05 липня 2011 року у справі № 5019/1148/11 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Рівненської області в іншому складі суду.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіС.В. Владимиренко С.С. Самусенко