Постанова № 26314700, 04.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2012 р. Справа № 5009/1272/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:С.Могил Є.Борденюк, І.Вовка,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуфізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановувід 18.07.2012Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 5009/1272/12за позовомконцерну "Міські теплові мережі"дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4провиселення з орендованого приміщення

В судове засідання представники сторін не з'явилисьЗаслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Концерном "Міські теплові мережі" заявлений позов (враховуючи заяву про уточнення) про виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з нежитлової окремо стоячої будівлі ЦТП, яка зазначена в плані літ. А, інв. №38140, загальною площею 293,3 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 13932024 на користь Концерну "Міські теплові мережі".

Позовні вимоги мотивовані таким.

23.08.2006 між Концерном "Міські теплові мережі" (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (Орендар) укладений договір №1 оренди будівлі, відповідно до п.1.1 якого Орендодавець, на підставі пунктів 1,2 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №153/4 від 19.04.2006, передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлову окремо стоячу будівлю ЦТП, зазначену в плані літ.А, інвентарний № 38140, загальною площею 293,3 кв. м., матеріали стін цегла, що знаходяться за адресою; АДРЕСА_1, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 13932024, що належить до комунальної власності м. Запоріжжя і знаходиться у повному господарському віданні "Орендодавця".

Будівля передається в оренду під виробництво будівельних матеріалів (п.1.2 Договору оренди).

Вартість нежитлового приміщення, згідно проведеної експертної оцінки станом на 30.04.2006 складає 22873 грн. без ПДВ (п. 1.3 Договору оренди).

Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.04.2006 №153/4 є складовою частиною даного договору, і його умови є обов'язковими для сторін (п. 1.4 Договору оренди).

Цей договір діє з дати нотаріального посвідчення (п. 2.1 Договору) у встановленому порядку протягом строку оренди, встановленому у рішенні виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.04.2006 №153/4, а саме до 23.08.2011 (п.11.1 договору).

Факт передання 23.08.2006 об'єкту в оренду підтверджується актом приймання -передачі.

Відповідно до п. 11.8 Договору оренди, дія договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п.2.4 договору, після закінчення строку дії договору, якщо немає у встановленому порядку угоди сторін про його продовження на новий строк, або у випадку дострокового його розірвання, орендар зобов'язаний у десятиденній строк здати орендодавцю будівлю за актом приймання-передання у належному стані, не гіршему, ніж на час передачі в оренду.

До закінчення дії договору відповідачем на адресу позивача був направлений лист від 01.08.2011 з проханням продовжити дію Договору оренди на тих самих умовах та на той самий строк шляхом укладання додаткової угоди.

12.08.2011 позивач листом №4258 повідомив відповідача про неможливість продовжити строк дії Договору оренди, у зв'язку з нагальною потребою його використання у власній господарській діяльності та просив об'єкт оренди підготувати до передачі в строк до 03.09.2011.

У подальшому позивач неодноразово повідомляв відповідача про неможливість продовження дії договору оренди та необхідність повернення Орендарем об'єкту оренди ( листи №4865 від 13.09.2011, №5246 від 30.09.2011, №5609/20 від 14.10.2011 та №6898/20 від 13.12.2011). В останнє, листом №1110/20 від 28.02.2012 позивач просив Орендаря повернути об'єкт оренди до 12.03.2012.

У встановлений позивачем строк відповідач об'єкт оренди не повернув, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.04.2012 (суддя В.Хуторной), яке залишене без зміни постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2012 (колегія суддів:О.Скакун, Т.Колядко, Н.Принцевська), позов задоволений з посиланням на таке.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" унормовано, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди упродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Дана норма кореспондує з приписами статті 764 Цивільного кодексу України.

12.08.2011 позивач в листі за №4258 повідомив відповідача про неможливість продовження дії Договору оренди та необхідність повернення Орендарем об'єкту оренди, та в подальшому про це зазначав і в інших листах.

Направлення зазначеної кореспонденції підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема фіскальними чеками (а.с.87,92, 94).

Зважаючи на те, що позивачем відповідно до умов договору оренди та вищенаведених вимог чинного законодавства вчинені дії щодо своєчасного та належного повідомлення відповідача про припинення дії договору, суди дійшли висновку про факт припинення спірного договору у зв'язку з закінченням строку, на який його укладено.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідач свого обов'язку щодо повернення приміщення орендодавцеві у силу приписів у тому числі п. 2, 4 та п.5.12 договору не виконав, а тому суди дійшли висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог щодо виселення відповідача з орендованого приміщення.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач просить рішення та постанову у справі скасувати, у задоволені позову відмовити, посилаючись, зокрема, на таке.

В продовж року із часу закінчення строку оренди передбаченого договором орендар безкоштовно користувався приміщенням, Концерн "Міські теплові мережі" виставляв рахунки на оплату оренди спірного приміщення на підставі договору №1 від 23.08.2006, а орендар їх оплачував.

Таким чином, сторонами спірного договору вже рік добровільно виконуються дії покладені на них договором як права та обов'язки, що, на думку скаржника, свідчить про пролонгацію спірного договору оренди.

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, встановлений раніше договором.

Крім того, зважаючи на те, що наймодавцем виступає Виконавчий комітет Запорізької міської Ради, який Рішенням №153/4 від 19.04.2006 передав в оренду окремо стоячу будівлю ЦТП, від якого не надходило жодних заперечень, скаржник вважає, що спірний договір є пролонгованим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається виходячи з такого.

Пунктом 11.1 договору оренди передбачено, що цей договір діє з дати нотаріального посвідчення до 23.08.2011.

Зі змісту статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 764 Цивільного кодексу України вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець, яким відповідно до умов договору №1 оренди будівлі від 23.08.2006 є саме Концерн "Міські теплові мережі". При цьому, такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

У термін, встановлений чинним законодавством України, відповідача своєчасно повідомлено про припинення дії договору оренди після закінчення строку його дії (зокрема, листом №4258 від 12.08.2011).

Відповідно до п.п.2.4, 5.12 договору орендар повинен повернути Концерну "Міські теплові мережі"майно з оренди.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Доводи відповідача щодо автоматичної пролонгації договору №1 оренди будівлі від 23.08.2006 відповідно до ст.764 ЦК України колегією суддів відхиляються, оскільки спростовуються п.2.4 договору, яким передбачено можливість продовження дії договору на новий строк лише за наявності угоди сторін про це.

До того ж, посилання скаржника на ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якою у разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору, як на підставу вважати договір пролонгованим на той самий строк та на тих самих умовах, колегією суддів Вищого господарського суду України відхиляється, оскільки зазначена норма не встановлює такого правового наслідку як продовження договору в разі неповідомлення орендаря за три місяці про намір орендодавця використовувати орендоване майно для власних потреб.

Посилання скаржника щодо відсутності у позивача права на звернення до суду з даним позовом колегія суддів відхиляє, оскільки орендодавцем, згідно з договором №1 оренди будівлі від 23.08.2006, визначено Концерн "Міські теплові мережі"та відповідно до п.п.2.4, 5.12 договору саме йому орендар повинен повернути майно з оренди.

Крім того, як вбачається з п.п.1.1, 11.1, 11.8 договору №1 оренди будівлі від 23.08.2006 орендодавець (позивач у справі) діє на підставі пунктів 1,2 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.04.2006 №153/4. Після закінчення строку дії договору, якщо немає у встановленому порядку угоди сторін про його продовження на новий строк, або у випадку дострокового його розірвання орендар зобов'язаний у десятиденній строк здати орендодавцю (Концерну "Міські теплові мережі") будівлю за актом приймання-передання у належному стані, не гірше, ніж на час передачі в оренду. Дія договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п.1 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.04.2006 №153/4 позивач мав передати в оренду спірне приміщення відповідачу строком на 5 років.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку, що позивач мав право вимогати у відповідача повернути орендоване майно, оскільки це передбачено умовами договору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2012 у справі №5009/1272/12 залишити без зміни.

Судді: С. Могил

Є. Борденюк

І.Вовк