Ухвала суду № 26314545, 01.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2012 р. м. Київ К-55573/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

при секретарі -Луцак А.В.,

за участю представників:

позивача -Шахов Д.А.,

відповідача -не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат"

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2009

у справі №9/248/08-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у

м. Запоріжжі

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 16.04.2008 позовні вимоги ВАТ "Запорізький абразивний комбінат" (з урахуванням уточнення позовних вимог) задоволено: визнанно нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 04.09.2007 №0000860802/0 та №0000870802/0; від 28.09.2007 №0000860802/1 та №0000870802/1; від 29.11.2007 №0000860802/2 та №0000870802/2; від 13.02.2008 №0000860802/3 та №0000870802/3.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2009 скасовано постанову Господарського суду Запорізької області від 16.04.2008 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2009, залишивши в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Також, позивачем було заявлене клопотання, підтверджене належними доказами, про заміну Відкритого акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" на його правонаступника -Публічне акціонерне товариство "Запорізький абразивний комбінат".

Згідно зі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явивсь, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з питань правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергохолдинг" за період 2003 -2006 років, складено акт перевірки від 21.08.2007 №324/08-02/00222226, в якому встановлено, що позивачем в порушення вимог підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями) включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачених в зв'язку з придбанням природного газу у ТОВ "Енергохолдинг" у розмірі 410 447,00 гривень.

На підставі вказаного акта перевірки, 04.09.2007 були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000860802/0 та № 0000870802/0, якими підприємству визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 96672,00 гривень, в тому числі основного платежу в сумі 64 448,00 гривень, штрафні (фінансові) санкції в сумі 32 224,00 гривень та зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 345 999,00 гривень та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 172 999,50 гривень.

Прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем у порядку адміністративного оскарження, за результатами розгляду яких податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0000860802/0 та №0000870802/0 від 04.09.2007 залишені без змін, скарги - без задоволення, та разом з тим, відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, суми податкового зобов'язання, штрафних санкцій та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, згідно з якими залишилися незмінними: - №0000860802/1 та №0000870802/1 від 28.09.2007; - №0000860802/2 та №0000870802/2 від 29.11.2007; -№0000860802/3 та №0000870802/3 від 13.02.2008.

Перевіркою було встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Енергохолдинг», а саме 28.07.2004 між ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»(Покупець) та ТОВ «Енергохолдинг»(Продавець) було укладено договір №08-08-04 на поставку природного газу, на виконання умов якого позивачем отримано від Продавця природний газ на загальну суму 2 462 679,44 грн., у тому числі податок на додану вартість - 410 446,57 грн., який згідно книг придбання товарів (робіт, послуг) та податкових декларацій з податку на додану вартість включено ВАТ «Запорізький абразивний комбінат», згідно податкових накладних у відповідних періодах, до складу податкового кредиту, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії документів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки позивачем було укладено договір з ТОВ «Енергохолдинг»28.07.2004, а свідоцтво платника податку на додану вартість даного підприємства анульовано з 29.09.2003, то податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у відповідних періодах, видані в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість»особою, яка не мала права їх видавати. Так, первинні документи на придбання позивачем товару від ТОВ «Енергохолдинг», які підписані від імені керівника ТОВ «Енергохолдинг»ОСОБА_3 -невідомою особою, є незаконними та не можуть вважатися первинними документами, а тому не можуть документально підтверджувати здійснення зазначених господарських операцій, перехід права власності на товарно-матеріальні цінності та, відповідно, бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, не може погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову, беручи до уваги наступне.

Як вбачається з акта перевірки, з чим погодився суд апеляційної інстанції, єдиною підставою для встановлення порушень позивача є постанова Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 по справі 2-а-22/2007, якою визнані недійсними установчі документи ТОВ "Енергоходдінг".

Проте, постанова Камінь-Каширського районного суду про визнання недійсними установчих документів ТОВ "Енергохолдінг" не може бути підставою для винесення спірних повідомлень-рішень, оскільки, як було вірно встановлено судом першої інстанції, сам факт визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів підприємства, його державної реєстрації та свідоцтва платника податку на додану вартість не є підставою для нарахування суми податкового зобов'язання по ПДВ та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ при здійсненні ВАТ "Запорізький абразивним комбінат" господарської діяльності при виконанні договору № 08-08-04 від 28.07.2004, укладеного з ТОВ "Енергохолдінг", оскільки сам договір не визнано недійсним в судовою порядку.

Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на складання податкових накладних надане особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Згідно з п.1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем…

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з і використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в разі, якщо відомості які підлягають внесенню до єдиного державного реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що скільки контрагент позивача на момент складання ним податкових накладних перебували в Єдиному державному реєстрі, мав свідоцтво платника податку на додану вартість, дані податкові і накладні оплачені позивачем, а тому визнання в судовому порядку недійсними установчих документів контрагентів позивача не є підставою для визнання недійсними виписаних цими контрагентами податкових накладних. Позивачем в ціні придбаних в цих контрагентів товарів по податковим накладним було сплачено ПДВ, у зв'язку з чим, позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту.

Також, слід зазначити, що жодним нормативним актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. На суб'єктів підприємницької діяльності не покладено обов'язок контролювати звітність контрагента або своєчасність сплати ним податків.

Згідно зі статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2009 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Господарського суду Запорізької області від 16.04.2008.

Керуючись статтями 160, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі Відкритого акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" на його правонаступника -Публічне акціонерне товариство "Запорізький абразивний комбінат".

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2009 скасувати, а постанову Господарського суду Запорізької області від 16.04.2008 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль