Ухвала суду № 26314434, 01.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2012 року м. Київ К-45673/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. -головуючого,

Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2008

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009

у справі № 9/467

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Гласс»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Гласс»задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004002330/0 від 23.11.2007.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної планової перевірки позивача щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2007, складено акт № 228/23-209/31280745 від 15.11.2007, в якому встановлено порушення п.п. 3.5. п. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004р. N 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005р. за N 40/10320, а саме: при виведенні залишку готівки в касі, не приймаючи видаткові касові ордери, в яких видача з каси не підтверджена підписом одержувача, встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 25 069,24 грн.

На підставі вказаного акту, відповідачем винесено рішення від 23.11.2007 № 0004002330/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50 138,48 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Положеннями Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року N 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Також, встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що хоча відповідачем оскаржуване рішення було прийняте в межах повноважень, проте прийняте з порушенням принципу обґрунтованості, неупередженості, оскільки податковим органом порушено строк давності для застосування фінансових санкцій: видаткові касові ордери від 11.08.2005, 15.05.2006, Акт перевірки № 228/23-209/31280745 від 15.11.2007, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004002330/0 від 23.11.2007, тобто 15.11.2007 є днем виявлення порушень, які вчинені 11.08.2005 та 15.05.2006, отже, після спливу річного терміну з дня порушення, що протирічить вимогам статті 250 Господарського кодексу України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій були правомірно задоволені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004002330/0 від 23.11.2007.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль