Постанова № 26313205, 31.08.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/8102/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Таір-Д" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Таір-Д» про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач знаходиться на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби та має заборгованість перед бюджетом в розмірі 187933,99 грн., з яких: з податку на прибуток у сумі 85158,62 грн.; з податку на додану вартість у сумі 102775,37 грн., що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

31.08.2012р. позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що приватне підприємство «Таір-Д» (код ЄДРПОУ 31692328) є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Відповідач має податковий борг в розмірі 187933,99 грн., що складається з податку на прибуток у сумі 85158,62 грн. та з податку на додану вартість у сумі 102775,37 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань у встановлені законодавством строки.

Дані зобов'язання визначені у самостійно поданих підприємством деклараціях з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств, а саме:

- 08.11.2011р. подано податкову декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2011 року, якою визначено податок на прибуток у сумі 29 542,00 грн. (останній день строку подання декларації 09 серпня 2011 року, а останній день сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання 19 серпня 2011 року);

- 09.02.2012р. подано податкову декларацію з податку на прибуток за II - III квартали 2011 року, якою визначено податок на прибуток у сумі 49 458, 00 грн. (останній день строку подання декларації 09 листопада 2011 року, а останнім днем сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання було 19 листопада 2011 року);

- 20.09.2011р. підприємством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року. З урахуванням переплати за минулі податкові періоди сплаті до бюджету підлягає 13 547,33 грн. ( останнім днем сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання було 30.09.2011р.);

- 20.10.2011р. подано податкову декларацію з податку на додану вартість за

вересень 2011 року, якою визначено податок на додану вартість у сумі 10 600,00 грн. (останній день сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання 30.10.2011р.);

- 21.11.2011р. подано податкову декларацію з податку на додану вартість за

жовтень 2011 року, якою визначено податок на додану вартість у сумі 8 600, 00 грн. (останній день строку подання декларації було 20 листопада 2011 року, а останній день сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання 30 листопада 2011 року);

- 20.12.2011р. подано податкову декларацію з податку на додану вартість за

листопад 2011 року, якою визначено податок на додану вартість у сумі 20 250,00 грн. (останнім днем сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання було 30.12.2011р.);

- 08.02.2012р. подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку

на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011року. Згідно з рядком 25 цього Уточненого розрахунку сума податку на додану вартість за грудень 2011 року складає 45 500,00 грн. Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки становить 1 365, 00 грн. (рядок 26 Уточненого розрахунку).

- 20.02.2012р. подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 року. Згідно рядку 25 цієї Декларації сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет складає 2 600, 00 грн. (останнім днем сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання було 30.02.2012р.)

За несплату податкового боргу нарахована пеня у сумі 448,06 грн.

Також, за порушення вимог податкового законодавства відносно відповідача податковим органом виносилися податкові повідомлення-рішення: від 04.10.2011р. №0003911501 про застосування до ПП «Таір-Д» штрафу в сумі 5062,26 грн.; від 13.01.2012р. №0000111501 про застосування штрафу в сумі 14,26 грн.; від 13.01.2012р. №0000121501 про застосування штрафу в сумі 1423,08 грн.

Відповідач не скористався правом на оскарження прийнятих відносно нього рішень контролюючого органу, то суми, вказані у таких рішеннях, є узгодженими податковими зобов'язаннями і несплата таких сум надає їм статусу податкового боргу.

03.02.2011р. позивач виставив відповідачу податкову вимогу №50, отриманою директором відповідача 08.02.2011р.

Згідно п.п.36.1., п.п.36.2. ст..36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно п.п.46.1 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 54.1, 54.5, ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Податкове повідомлення виставляється за кожним окремим податком, збором(обов'язковим платежем). Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового Кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення, вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно ст. 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно пунктів 95.1., 95.2., 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Доказів щодо сплати суми заборгованості відповідачем суду не надано, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Таір-Д» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків, приватного підприємства «Таір-Д» (код ЄДРПОУ 31692328) в обслуговуючих банках, кошти у сумі 187 933,99 грн. податкового боргу з наступних видів податків:

- податку на прибуток у сумі 85 158,62 грн. (код платежу 11021000, одержувач: Управління державної казначейської служби України у м. Дніпродзержинську, податковий код 38028588, назва банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31118009700013);

- податку на додану вартість у сумі 102 775,37 грн. (код платежу 14010100, одержувач: Управління державної казначейської служби України у м.Дніпродзержинську, податковий код 38028588, назва банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31110029700013).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона