Постанова № 26313163, 02.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/9329/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кальника В.В., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морефрост-2004»про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морефрост-2004»про стягнення з відповідача на користь державного бюджету податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на прибуток у сумі 38 860,41 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом в розмірі 38 860,41 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, заперечень проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

За таких обставин, у відповідності до вимог ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст.ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Конституції України її норми є нормами прямої дії.

Пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов'язання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України «Про по рядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонда ми», є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відпові дну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що на податковому обліку в Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю «Морефрост-2004», яке має заборгованість перед бюджетом. Відомості про відповідача, в тому числі щодо місцезнаходження (адреси), включені до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Підприємством TOB «Морефрост-2004»до Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська подано декларації з податку на додану вартість:

- № 9011738104 від 15.03.2012р., згідно з якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 9 481,00 грн.;

- № 9018722896 від 13.04.12р., згідно з якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 3 958,00 грн.;

- № 9026899239 від 16.05.12р., згідно з якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 3 648,00 грн.;

- № 9034239803 від 18.06.12р., згідно з якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 7 561.00 грн.

Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська було проведено документальну невиїзну перевірку TOB «Морефрост-2004», за результатами якої складено акт від 20.04.12р. № 1524/15-2/34366049. Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, підприємством допущена несвоєчасна сплата узгоджених сум по деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України та на підставі акта від 20.04.12р. № 1524/15-2/34366049 Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення від 20.04.12р. №0002021501, яким визначено суму штрафної санкції з податку на додану вартість в розмірі 2 277,41 грн.

Також, підприємством було подано до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року №9023488673 від 03.05.12р., якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 335,00 грн.

Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська було проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, за результатами якої було складено акт від 20.04.12 №1532/15-1/34366048. Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, .57.1 ст.57 Податкового кодексу України, підприємством допущена затримка сплати узгодженої суми по декларації з податку на прибуток, а саме при граничному терміні сплати 19.11.11р. фактично платіж було здійснено 02.03.12р. та 26.03.12р.

За несвоєчасну сплату суми самостійно визначеного грошового зобов'язання передбачена відповідальність відповідно до п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України.

На підставі акта від 20.04.12р. Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська винесено податкове повідомлеиня-рішення від 20.04.12р. №0003411505, яким визначено суму штрафної санкції з податку на прибуток в розмірі 600,00 грн.

Оскільки у встановлений законодавством строк підприємство TOB «Морефрост-2004» не сплатило зазначені платежі, узгоджені годаткові зобов'язання стали податковим боргом платника податків.

Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно до п.54.1 ст.54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до положень п.57.1 ст.57 зазначеного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який, згідно пп. 14.1.175 ст. 14 ПК, становить сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій зі їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України),

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію (п. 14.1.39).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156).

Відповідно п. 56.11 ст. 56 ПК не підлягає оскарженню податкове зобвє'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно ст. 59 ПК у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що виник після надіслання (вручення) вимоги.

На підставі ст. 59 ПК України підприємству TOB «Морефрост-2004» направлено податкову вимогу від 25.11.12 №1/1194.

Встановлено, що податкове повідомлення-рішення в адміністративно-апеляційному порядку відповідачем не оскаржено. Таким чином, донараховані суми податкового зобов'язання є узгодженими та не сплаченими у встановлених законодавством строк, як наслідок ці суми є податковим боргом у розумінні п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості в сумі 38 860,41 грн., оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідачем до суду не надано.

Керуючись статтями 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Морефрост-2004» в рахунок погашення податкового боргу на користь державного бюджету грошові кошти у сумі 38 860,41 грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот шістдесят грн. 41 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник