Вирок № 263130, 12.09.2006, Апеляційний суд Хмельницької області

Справа №11- 446, 2006 року Головуючий в 1-й інстанції Красняк В.

Категорія: ст. 122 ч.1, 296 ч.1 КК України Доповідач Матущак М.С.

ВИРОК ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

12 вересня 2006 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Матущака М.С, суддів Бережного С.Д., Курдзіля В.Й., при секретарі Шамро І.Д., з участю прокурора Сліпця В.С., потерпілої ОСОБА_1, представника потерпілої ОСОБА_2, виправданого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, потерпілої ОСОБА_1 та в її інтересах представника ОСОБА_4 на вирок Красилівського районного суду від 06 травня 2006 року,

установила:

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1 Красилівського району Хмельницької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, працюючого різноробочим у ІНФОРМАЦІЯ_2(АДРЕСА_1 Красилівського району Хмельницької області), неодруженого, невійськовозобов'язаного, несудимого,

виправдано:

за ч.І ст.296 КК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину,

за ч.І ст. 122 КК України у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання скасовано.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.

Відмовлено в задоволенні позову прокурора Красилівського району в інтересах Хмельницької обласної лікарні до ОСОБА_3 про стягнення 1 627 грн. 46 коп.

Питання речових доказів вирішено відповідно до ст.81 КПК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачувався в тому, що він 24 червня 2005 року в другій половині дня в с. Севрюках Красилівського району Хмельницької області в домогосподарстві ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної

2

неповаги до суспільства, висловлюючись нецензурною лайкою, в присутності ОСОБА_1 почав безпідставно чіплятися до ОСОБА_4, під час чого з особливою зухвалістю наніс їй удар рукою в обличчя, чим завдав фізичного болю.

ОСОБА_1, обурившись діями ОСОБА_3, почала виганяти його зі свого господарства. Під час цього ОСОБА_3, продовжуючи хуліганські дії, в присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за допомогою дерев'яної штахети, яку підібрав на місці вчинення злочину, з особливою зухвалістю завдав два удари по лівому стегну ОСОБА_1, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді медіального скалкового перелому шийки лівої стегнової кістки з вивихом головки доверху і зовні, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я потерпілої більше 21 доби.

Виправдовуючи ОСОБА_3 за ч.І ст.296 КК України за відсутністю в його діях складу злочину, місцевий суд послався на те, що той завдавав удари потерпілим не з хуліганських мотивів, а на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли через те, що ОСОБА_4 пускала на нього цигарковий дим, а ОСОБА_1 ображала, намагалася вдарити. При цьому конфлікт між ними тривав незначний проміжок часу і громадський порядок не було порушено.

Виправдовуючи ОСОБА_3 за ч.І ст. 122 КК України у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні злочину, місцевий суд відхилив як непослідовні показання потерпілої ОСОБА_1, спростувавши їх показаннями підсудного, потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 Також суд послався на відсутність доказів нанесення сильних ударів саме по зовнішній поверхні лівого кульшового суглобу потерпілої, мотивуючи такий висновок припущенням обвинувачення. Оцінюючи висновки судово-медичних експертиз, суд зазначив, що ними спростовано версію обвинувачення про заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень саме від ударів штахетиною.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи, та прокурор, який затверджував обвинувальний висновок, у своїх апеляціях просять вирок суду скасувати і постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.І ст. 122 та ч.І ст.296 КК України. На думку апелянтів, висновки суду, викладені у вироку, містять істотні суперечності. Судом першої інстанції при постановленні вироку проведена оцінка доказів, які не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, що зумовило невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, висновки суду не підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на правильність прийнятого у справі рішення. За наявності суперечливих доказів суд у вироку не зазначив, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

У своїх апеляціях потерпіла ОСОБА_1 та в її інтересах представник ОСОБА_4 просять вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи і неправильним застосуванням кримінального закону, та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.І ст. 122 та ч.І ст.296 КК України. На думку потерпілої, суд не дав належної оцінки об'єктивним доказам у справі, в тому числі показанням свідків, потерпілих, здобутим під час досудового та судового слідства, а прийняв до уваги показання виправданого та свідків, які суперечать іншим об'єктивним доказам у справі, або були змінені з різних мотивів. В основу вироку лише частково покладені висновки експертиз без урахування інших доказів у справі в їх сукупності. Крім того,

2

з

потерпіла зазначає, що судом не взяті до уваги протоколи огляду місця події, протоколи відтворення обстановки і обставин події.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, потерпілої ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, які підтримали подані апеляції про скасування вироку і необхідність ухвалення нового вироку у зв'язку з незаконним виправданням, заперечення виправданого ОСОБА_3 на подані апеляції, провівши судове слідство в повному обсязі, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів уважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.З ч.І ст.378 КПК України апеляційний суд постановляє свій вирок у зв'язку зі скасуванням необгрунтованого виправдувального вироку місцевого

суду.

Апеляційним судом установлено, що ОСОБА_3 24 червня 2005 року в другій половині дня в с. Севрюках Красилівського району Хмельницької області в домогосподарстві ОСОБА_1 разом з нею, її чоловіком ОСОБА_7 та односельчанкою ОСОБА_4 розпивали спиртні напої. Після їх вживання ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за те, що ОСОБА_4 закурила сигарету і не реагувала на його зауваження припинити куріння, наніс їй удар рукою в обличчя, чим завдав фізичного болю.

ОСОБА_1, обурившись такими діями ОСОБА_3, почала виганяти його зі свого господарства, взявши в руки спочатку вила, пізніше - сапу, а потім - топорище. ОСОБА_3, покинувши подвір'я ОСОБА_1, підійшов до ОСОБА_5, у якого хотів узяти милицю. Отримавши від останнього відмову, ОСОБА_3 з його паркану вирвав дерев'яну штахетину. З нею він пішов назустріч ОСОБА_1, яка знаходилась на своєму подвір'ї і завдав їй два удари по лівому стегну, чим спричинив середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді медіального скалкового перелому шийки лівої стегнової кістки з вивихом головки доверху і зовні.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 не визнав вини у вчиненому. Пояснив, що дійсно протягом години розпивав спиртні напої у господарстві ОСОБА_1 Під час цього ОСОБА_4 почала курити та пускати йому дим в обличчя. Після декількох зауважень, на які ОСОБА_4 не реагувала, він хотів вибити в неї цигарку з рота, але пальцями долоні зачепив обличчя. Тоді ОСОБА_1 почала кричати на нього, ображати та виганяти з господарства. При цьому вона почергово хапалась за вила, сапу та дерев'яне топорище і бігла за ним. З метою самозахисту він на подвір'ї ОСОБА_5 узяв стару штахетину і пішов у напрямку потерпілої ОСОБА_1, яка після чергового падіння лежала на правому боці. Він підійшов до неї, підняв її ліву руку і двічі легко ударив її по стегну. Згодом разом з її чоловіком він заніс її до будинку. Заперечив, що саме від його ударів потерпілій було зламано ногу.

Незважаючи на запереченння вини підсудним його вина в повному обсязі доведена наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що за кошти підсудного ОСОБА_3

було придбано спиртні напої і розпито за будинком її господарства. Ствердила, що

підсудний побив ОСОБА_4 за те, що остання курила. Вона ж намагалась

вигнати його з подвір'я, а тому брала в руки почергово вила, сапу, топорище.

ОСОБА_3 у відповідь відвів її руку і двічі сильно вдарив по лівому стегну

з

4

штахетиною з паркана ОСОБА_5 Унаслідок цього вона впала та не могла самостійно підвестись. У місці отриманих ударів вона відчула сильний біль і втратила свідомість.

Об'єктивно показання потерпілої підтверджуються дослідженими судом доказами.

За висновком комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_1 завдано тілесне ушкодження у вигляді у вигляді медіального скалкового перелому шийки лівої стегнової кістки з вивихом головки доверху і зовні. Зазначене тілесне ушкодження могло утворитися від сильних ударів штахетиною по зовнішній поверхні лівого кульшового суглобу і відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості, оскільки потягло за собою тривалий розлад здоров'я понад 21 добу (а.с.61-63).

У суді судмедексперт ОСОБА_8 підтримав даний висновок і пояснив, що таке тілесне ушкодження утворюється зазвичай по прямому механізму, тобто внаслідок сильного удару тупим твердим предметом по зовнішній поверхні кульшового суглобу, після якого людина не може йти, бо відчуває сильний біль. У даному випадку удари потерпілій могли бути завдані палицею, штахетиною.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні ствердила, що після вживання спиртних напоїв вона закурила, за що ОСОБА_3 ударив її рукою по обличчю. ОСОБА_1 з цього приводу почала сваритися з ОСОБА_3 та виганяти його з подвір'я. Згодом, коли вона зайшла до будинку ОСОБА_1, то остання лежала на ліжку і скаржилась, що її побив ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_7 показав, що після розпивання спиртних напоїв пішов спати. Почувши крики на вулиці, вийшов з будинку та побачив, що його дружина ОСОБА_1 лежить на землі. Остання розповіла, що її вдарив ОСОБА_3 Разом з ним він заніс дружину в будинок. При цьому вона кричала від болю та борсалась, але з рук вони її не випускали.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у суді показали, що сиділи навпроти господарства ОСОБА_1 і бачили як ОСОБА_3 виходив з-за її будинку і сварився з нею. Підійшовши до них, він хотів узяти милицю у ОСОБА_5, на що отримав відмову. Тоді він узяв штахетину, підійшов до ОСОБА_1 і завдав їй два удари по лівому стегну.

При цьому ОСОБА_5 указав, що після ударів ОСОБА_1 зойкнула, почала стогнати і з землі не підіймалась.

Ці обставини підтверджено протоколом огляду місця події від 05 липня 2005 року (а.с.4), згідно якого на латах огорожі господарства ОСОБА_5 видно свіжий слід виривання штахетини разом із цвяхом, яким вона була прибита. При цьому ОСОБА_5 ствердив, що саме штахетиною ОСОБА_3 завдавав удари ОСОБА_1

Сам ОСОБА_3, не оспорюючи даного факту, при відтворенні обстановки та обставин події показав, що завдавав удари ОСОБА_1 у ділянку лівого стегна збоку (а.с.41-43).

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що коли він зайшов на подвір'я ОСОБА_1, то потерпіла лежала на правому боці, стогнала, не могла самостійно підвестись. На його запитання відповіла, що ОСОБА_3 ударив її по нозі. Коли він

4

5

намагався її підняти, то вона скаржилась на біль. З цього він зробив висновок, що у неї зламана ліва нога.

Свідок ОСОБА_10 підтвердила, що чула як на своєму подвір'ї ОСОБА_1 свариться з ОСОБА_3 Від чоловіка ОСОБА_9 дізналась, що ОСОБА_3 побив ОСОБА_1 і зламав їй ногу.

Свідок ОСОБА_11, завідувачка ФАП АДРЕСА_1, у суді зазначила, що 26 червня 2005 року за викликом прибула в будинок ОСОБА_1 При огляді останньої в ділянці лівого стегна виявила гематому темного кольору округлої форми розміром 10-12 см, що свідчило про її давність. З цього приводу порекомендувала ОСОБА_1 негайно звернутись за медичною допомогою в районну лікарню.

Наведене в сукупності свідчить про те, що саме від ударів, які були завдані ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_1 у область лівого стегна збоку, останній було спричинено його перелом.

Показаннями потерпілої ОСОБА_1, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які вказали, що два удари були завдані потерпілій саме в область лівого стегна і вона до нанесення ударів і після них не падала на лівий бік, спростовано показання підсудного ОСОБА_3 про те, що виявлені у потерпілої тілесні ушкодження були спричинені в результаті її падіння до землі.

Відтак, місцевий суд дав неправильну оцінку доказам на досудовому і судовому слідстві, а тому необгрунтовано виправдав ОСОБА_3 за заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 з посиланням на недоведеність його участі у вчиненні злочину. Його дії необхідно кваліфікувати за ч.І ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Стосовно виправдання ОСОБА_3 за ч.І ст.296 КК України за відсутністю в його діях складу злочину, то колегія судів уважає таке рішення обгрунтованим, оскільки у підсудного був відсутній умисел на грубе порушення громадського порядку. З урахуванням конкретних обставин справи, місця і способу розв'язання конфлікту між підсудним і обома потерпілими, що виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, дії підсудного не можуть кваліфікуватись як хуліганство. Вони стосовно потерпілої ОСОБА_4 могли б кваліфікуватися за статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини, справи про які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого. Проте у справі такої скарги ОСОБА_4 немає, а в судовому засіданні вона відмовилась від притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.

При призначенні покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 учинено злочин середньої тяжкості.

За місцем проживання він характеризується негативно, як особа, що в нетверезому стані проявляє насильство та агресивність, на даний час не працює.

Хоча він уперше притягується до кримінальної відповідальності, але неодноразово протягом останнього року притягувався до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство та появу в нетверезому стані в громадських місцях.

5

6

ОСОБА_3 страждає гіпертонічною хворобою, що обмежує його працездатність і визнається судом за обставину, що пом'якшує покарання.

Разом з тим, він учинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, що обтяжує його покарання.

Ураховуючи викладене, суд приходить до переконання, що для його виправлення і попередження нових злочинів йому необхідно призначити покарання у виді обмеження волі в межах строку, установленого санкцією даної статті КК України для цього виду покарання.

Підстав же для застосування ст.75 КК України і звільнення його від відбування покарання з випробуванням чи призначення більш м'якого покарання апеляційний суд щодо ОСОБА_3 не знаходить.

При розв'язанні цивільних позовів суд уважає, що кошти, витрачені Хмельницькою обласною лікарнею на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 підлягають стягненню з підсудного повністю в розмірі 1 627 грн. 46 коп., що підтверджено відповідними документами.

Наданими потерпілою доказами підтверджено витрати на придбання нею медикаментів за власні кошти на суму 2 223 грн. 49 коп., які підлягають стягненню з підсудного.

З урахуванням фізичних та моральних страждань потерпілої, яка тривалий час стаціонарно лікувалась, і які призвели до погіршення стану її здоров'я і визнання її інвалідом 3-ї групи, порушення її нормальних життєвих зв'язків, позбавлення можливості реалізації своїх звичок і бажань, суд приходить до висновку про повне задоволення позову про стягнення моральної шкоди з підсудного в розмірі 5 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.378, 379 КПК України, колегія суддів,-

присуд ила:

Апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи, прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, потерпілої ОСОБА_1 та в її інтересах представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Красилівського районного суду від 06 травня 2006 року в частині виправдання ОСОБА_3 за ч.І ст. 122 КК України скасувати.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст. 122 КК України і призначити покарання - 2 роки обмеження волі.

Позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 1 627 грн. 46 коп. на користь Хмельницької обласної лікарні (код ЗКПО 02004717, р/р 35428003001234 в УДК у Хмельницькій області, МФО 815013).

6

7

Позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2 223 грн. 49 коп. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 5 000 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди, а всього на суму 7 223 грн. 49 коп.

До набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

У решті вирок залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений до Верховного суду України через Апеляційний суд Хмельницької області протягом одного місяця з моменту його проголошення.

Головуючий-суддя /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду