Рішення № 26310969, 27.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/8817-2012 27.09.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія

«Гарант-Авто»в особі Центральної філії

До Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

Про стягнення 13 740, 00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Касімова Я.А. -представник за довіреністю № 46-2-4/37 від 23.12.11.

Від відповідача: Атаманчук Б.В. -представник за довіреністю № 75 від 22.07.11.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Центральної філії до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 13 740,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Центральної філії на підставі Договору добровільного страхування транспортного засобу оформлений полісом № 19G-0249101 від 19.03.09. виплачено страхове відшкодування за пошкодження автомобіля «Suzuki New Grand Vitara», державний реєстраційний номер АА 6371 ВН, а тому позивачем отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.12. порушено провадження у справі № 5011-30/8817-2012; розгляд справи призначено на 19.07.12.

В судовому засіданні 19.07.12. представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, викладених в відзиві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.12. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 10.08.12.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.08.12., в зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 5011-30/8818-2012 передано для розгляду судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.12. суддею Смирновою Ю.М. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 13.09.12.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.09.12. справу № 5011-30/8818-2012 передано для розгляду судді Ващенко Т.М., в зв'язку з виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.12. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 27.09.12. о 10-20.

Представник позивача в судовому засіданні 27.09.12. підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/8817-2012.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.09. між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(правонаступник позивач) та Роздорожнюком О.М. (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів (далі - Договір), оформлений полісом № 19G-0249101, відповідно до умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Suzuki New Grand Vitara»державний реєстраційний номер АА 6317 ВН.

У відповідності до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 12.06.09. у справі № 3-5872/09 встановлено, що 16.05.09. о 12-00 в м. Києві, по проспекту Московському сталось дорожньо-транспортна пригода, а саме: водій Трошин А.В.., керуючи автомобілем «ВАЗ», державний реєстраційний номер АА 2177 ВО не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Сузукі»державний реєстраційний номер АА 6371 ВН, чим заподіяв пошкодження транспортних засобів.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12.06.09. року в адміністративній справі № 3-5872/09, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Трошина А.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12.06.09. у справі № 3-5872/09.

Відповідно п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно ст. 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування»визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

18.05.10. гр. Роздорожнюк О.М. звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку

Позивач страховим актом № 78985 від 01.07.09. визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 13 740,00 грн.

Статтею 3 Закону України «Про страхування» визначено, що страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Відповідно до полісу № 19G-0249101 першочергове право на задоволення свої вимог з суми страхового відшкодування, в частині зобов'язань гр. Роздорожнюка О.М. по кредитному договору в забезпечення якого автомобіль «Сузукі»переданий під заставу, має вигодонабувач - ВАТ «Перший Інвестеційний Банк»

В матеріалах справи міститься лист № 2878/0/2-09 від 30.06.09., в якому ВАТ «Перший Інвестеційни Банк»не заперечує проти виплати страхового відшкодування гр. Роздорожнюку О.М.

Позивач страховим актом № 178985 від 01.07.09. визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 13 740,00 грн., виплата якого за Договором страхування підтверджується документами, які долучені до матеріалів справи: видатковий касовий ордер № 1115 від 08.07.09.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції закону на час скоєння ДТП) передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.

25.05.09. було складено акт огляду транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1. статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України.

Судом встановлено, що ремонтна калькуляція № 4114Е від 26.05.09. виконана позивачем за системою AUDATEX, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до звіту № 414 від 26.05.09. автотоварознавчого дослідження автомобіля, державний номер АА 6371 ВН, складеного спеціалістом Бережнюком О.В. (вища технічна освіта, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ФДМУ МФ № 3432 від 12.02.05 р.), відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.03., Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, комп'ютерної програми для складання калькуляцій відновлювального ремонту транспортних засобів «Audatex»вартість матеріального збитку, завданого власнику зазначеного автомобіля становить 17 772,42 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Трошина А.В., який керував автомобілем «ВАЗ», державний реєстраційний номер АА 2177 В.О., встановлена в судовому порядку (постанова Оболонського районного суду м. Києва від 12.06.09. у справі № 3-5872/09).

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільно-правова відповідальність володільця зазначеного транспортного засобу в частині заподіяння шкоди майну була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Страхова компанія «Нова»(поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4830291).

Відповідно до п. 36. 1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції закону на час скоєння ДТП ) визначено, що після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Згідно п. 37.1 ст. 37 вказаного вище Закону, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Заявою № 78985, яку було отримано відповідачем 22.10.09., та до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції закону на час скоєння ДТП), позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати в порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП, у розмірі 14 140,00 грн.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/4830291) віднесено до 3-го типу.

Відповідно до вказаного вище полісу № ВС/4830291, страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Трошин В.П.

Вказаним договором (поліс № ВС/4830291) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза -0,00 грн.

Згідно п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції закону на час скоєння ДТП) передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідач належних та допустимих доказів на спростування викладеного позивачем в установленому порядку не надав.

Враховуючи вищенаведене, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 14 000,00 грн. -260,00 грн. розмір франшизи за полісом №19G-0249101, яка складає 13 740,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія

«Гарант-Авто»в особі Центральної філії задовольнити повністю.

2. Стягнути Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 11, код ЄДРПОУ 31241449) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Центральної філії (01042, м. Київ, провулок. Новопечерський, буд.19/3, код ЄДРПОУ 25965081) 13 740 (тринадцять тисяч сімсот сорок) грн. 40 коп. - заборгованості, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять ) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.10.12.

Суддя Т.М. Ващенко