Рішення № 26310814, 26.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/11212-2012 26.09.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "КИЇВВОДОКАНАЛ", м. Київ

до відповідача Комунального підприємства "ЧОКОЛІВСЬКЕ" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, м. Київ

про стягнення 1 044 886, 36 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Герасименко І.В. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "КИЇВВОДОКАНАЛ" звернулась до Господарського суду з позовом до Комунального підприємства "ЧОКОЛІВСЬКЕ" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення основного боргу в сумі 1 014 097,28грн., інфляційних в сумі 100, 86 грн., трьох процентів річних в сумі 5 035, 09 грн. та пені в сумі 25 653, 13 грн. відповідно до Договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 08205-А/2-09 від 01.04.2008р.

Позивач стверджує, що його права та охоронювані законом інтереси порушено, в зв'язку з чим наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач письмово на листі, в т. ч відповідно до ст. 59 ГПК України, заперечення проти позову не надав., проте надав суду заяву, згідно якої між сторонами, відповідно до даних КП "Чококлівське", за спірний період заборгованості останнього перед позивачем не існує, а наявна переплата в сумі 997 153, 04 грн., на підтвердження чого надає акт звірки взаєморозрахунків між сторонами.

З метою встановлення юридичного інтересу до справи інших осіб, вплив рішення на їх права та обов'язки, подальші правовідносини з позивачем та відповідачем, дослідження первинних документів на підтвердження суми виниклого боргу, обсягу наданих послуг з постачання питної води та скиду стічних вод у каналізацію міста Києва було задоволено клопотання відповідача та згідно статті 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації.

Третя особа надіслала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з перебуванням її представника у щорічній відпустці. Так, згідно п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні представника і т. п. суд відхиляє доводи сторони, викладені в заяві про перенесення розгляду справи, а тому у задоволенні вказаного клопотання відповідача слід відмовити.

До суду надійшли пояснення третьої особи щодо позовних вимог, в яких вона про сить відмовити у задоволенні позову повністю з огляду на таке:

· послуги з постачання питної води були надані об'єктам водопостачання (житловим будинкам), які обслуговує КП "Чоколівське" та спожиті власниками (квартиронаймачами) житлових приміщень, орендарями (власниками) нежитлових приміщень;

· кошти по Договору були сплачені безпосередньо КП "Чоколівське" за власні потреби та орендарів (власників) нежитлових приміщень;

· споживачі -власники (квартиронаймачі) житлових приміщень сплатили кошти самостійно на рахунок ПАТ "АК "Київводоканал" через транзитних рахунок КП ГІОЦ;

· з урахуванням пункту 2.2.2 Договору та періодичністю сплати (щоденно) борг було оплачено ще в липні-серпні 2012р.

· борг у відповідача перед позивачем не існує, а тому відсутній предмет спору.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи представника позивача, заперечення відповідача, пояснення третьої особи, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.04.2008р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", далі Постачальник, та Комунальним підприємством "Чоколівське", далі Абонент, було укладено Договір № 08205-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, далі Договір, предметом якого (п. 1.1.) є надання Абоненту послуг з постачання питної води та прийняття від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва.

Порядок та проведення обліку поставленої води та кількості прийнятих стічних вод здійснюється з урахування положень п. 2.1. Договору.

Пунктами 2.2.1 та 2.2.2 Договору встановлено обов'язок Постачальника щомісячно направляти до банківської установи абонента розрахункові документи для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів, та обов'язок Абонента щодо оплати вартості наданих послуг, що кореспондується з його обов'язком, викладеним у п. п. 2.2.3 та 3.5. Договору.

Крім цього, в разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, Абонент зобов'язаний у десятиденний термін, з дня представлення Постачальником платіжної вимоги до банківської установи, письмово повідомити про це Постачальника та у цей же термін направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння розрахунків та підписання акту (п. 2.2.4.).

До матеріалів справи наданий договір від 31.03.2008р., далі Договір-1, укладений між третьою особою, як Замовником, та відповідачем як Виконавцем, з метою забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування та поточного ремонту житлового фонду, його технічного обладнання, надання житлово-комунальних послуг, дотримання санітарного стану прибудинкових територій для створення мешканцям будинків належних умов проживання. Відповідно до цього договору третя особа передала відповідачу свої функції з утримання будинків, споруд і об'єктів благоустрою та прибудинкових територій, з надання споживачам комунальних послуг (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів, тощо).

Положеннями Договору-1 на Комунальне підприємство "ЧОКОЛІВСЬКЕ" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації покладено обов'язки здійснювати контроль за виконанням власниками, наймачами та орендарями жилих (нежилих) приміщень будинків вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг та зобов'язань встановлених законодавством, щомісячно надавати споживачам платіжні вимоги на оплату квартирної (плати за утримання житла), орендної плати, а також плати за комунальні послуги, вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів, що кореспондується з п. п. 2.2.1,2.2.2.,2.2.3, 3.5. спірного Договору.

Так, на виконання п. 2.1 Договору Постачальником здійснювався облік поставленої води та кількість прийнятих стоків в підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи акти про зняття показань з приладів обліку за спірний період. Також, в якості доказу надання послуг позивачем надані розшифровки рахунків Абонента за період з січня 2012 року по червень 2012 року, реєстри дебетових та дебетово - інфрмаційних повідомлень.

Втім, свої зобов'язання за Договором відповідач виконав частково, в зв'язку з чим, за ним за період з 01.01.2012р. по 30.06.2012р. рахується заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 1 014 097, 28 грн., яку позивач намагається стягнути.

Оскільки, зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, що спричинило звернення з позовом до суду, позивач додатково просить суд стягнути з нього пеню в сумі 25 653, 13 грн. з 06.02.2012р. по 30.06.2012р., передбачену у п. 4.2. Договору. Так, відповідальність Абонента за порушення строків виконання зобов'язань по оплаті наданих послуг наступає у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково три проценти річних в сумі 5 035, 09 грн. за період прострочення грошового зобов'язання та інфляційні в сумі 100, 86 грн. за вказаний період.

Судом дана належна оцінка правовідносинам сторін та досліджено правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. За своєю правовою природою між сторонами було укладено змішаний договір, оскільки відповідно до вимог статті 628 ЦК України він містить елементи різних договорів, а саме договору поставки та надання послуг.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми права, які регулюють питання постачання продукції -води, зокрема договір постачання. Пункт 1 ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Втім, потрібно дотримуватися статті 55 ГК України, де зазначено, що сторонами договору поставки можуть бути лише суб'єкти господарювання. Частиною 6 статті 265 ГК України законодавець ще раз підтвердив принцип, за яким різняться договір купівлі-продажу та поставки, а саме реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарським суб'єктам здійснюється за правилами про договір купівлі-продажу.

У частині 2 статті 266 ГК України встановлено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Специфіку постачання води, як товару, зумовлено низкою істотних особливостей його обігу, а саме: безперервність процесів виробництва, транспортування і споживання енергетичних та інших ресурсів, обмежена можливість її зберігання, вплив діяльності споживачів на якість товару, наявність єдиних систем постачання в масштабі країни.

За змістом спірного Договору вбачається, що питна вода постачається Абоненту (споживачу) на через приєднану мережу, яка, в даному випадку, перебуває на балансі третьої особи - Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, що відповідає приписам ст. 714 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законодавець зазначає, що договір про постачання енергії та інших ресурсів є консенсуальним, двостороннім та оплатним.

Статтею 526 ЦК України зумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, що узгоджується з приписами ст. 903 названого кодексу.

Поряд з цим, до спірних відносин слід застосувати приписи Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", далі Закон, як норм спеціальних, регулюючих спірні відносини.

Так, за приписами ст. 19 Закону послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Статтею 22 Закону споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення, що кореспондується з п. 3.7. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, далі Правила, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 р. № 190. Умови укладення договорів на водопостачання і водовідведення визначені ст. ст. 20, 21 Закону.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відносно пояснень третьої особи, суд зазначає наступне:

Спірний Договір укладений 01.04.2008р. і до 01.01.2012р. виконувався з боку відповідача належним чином, а в матеріалах справи відсутні будь які заперечення з його боку щодо кількості отриманих обсягів питної води або вартості наданих послуг. Крім того відповідачем не заперечується, що Комунальне підприємств "ЧОКОЛІВСЬКЕ" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації є підприємством технічного обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва та виконавцем комунальних послуг з водопостачання та водовідведення по відношенню до споживачів, що узгоджується з положеннями Договору та Договору-1.

Щодо відсутності заборгованості у відповідача за спірним договором, в т. ч відсутності предмету спору у вказаній справі, суд враховує що в матеріалах справи наявний акт звірки розрахунків за послуги водопостачання та водовідведення між сторонами. Втім, дослідивши даний акт, суд зазначає, що сума 997153, 04 грн. зазначена відповідачем у графі Заборгованість.

Слід звернути увагу сторін на те, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами -договором, накладними, рахунками тощо.

Посилання третьої особи на укладений між нею та Комунальним підприємством "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Договір № 1847 на виконання робіт по розщепленню платежів населення за житлово-комунальні послуги 01.04.2008р. суд приймає до уваги. Проте, умовами вищевказаних Договорів, саме на відповідача покладено обов'язок оплати вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення, та вимагання своєчасної і в повному обсязі оплати від споживачів наданих житлово-комунальних послуг згідно з чинним законодавством України.

Одночасно суд зазначає що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями (ст. 96 ЦК України), а положеннями ст. 617 ЦК України визначено право особи, яка порушила зобов'язання, довести, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням належним чином і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобов'язання за Договором. Основний борг в сумі 1 014 097, 28 грн., який позивач намагається стягнути з відповідача, підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження, а тому позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню. Відповідач доказів виконання зобов'язань за Договором, в т. ч. з урахуванням приписів ст. 617 ЦК України, суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договором, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені обґрунтовані. В зв'язку з припущеними помилками при її розрахунку було зроблено перерахунок, а тому вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 25 336, 67 грн.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. На підставі зробленого перерахунку, стягненню з відповідача підлягають три проценти річних в сумі 5048, 97 грн.

З оглядну на викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "КИЇВВОДОКАНАЛ" до Комунального підприємства "ЧОКОЛІВСЬКЕ" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення з останнього стягнення 1 044 886, 36 грн. слід задовольнити частково, а саме в сумі 1 044 482, 92 грн.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно вимог частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.09.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 20, 21, 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", ст. ст. 96, 525, 526, 599, 617, 625, 655, 714, 901 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 193, 194, 265, 266 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, ст. ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "КИЇВВОДОКАНАЛ" до Комунального підприємства "ЧОКОЛІВСЬКЕ" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "ЧОКОЛІВСЬКЕ" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, 03087, м. Київ, вул. Волинська, буд. 4А, код ЄДРПОУ 35756971 на користь:

- Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "КИЇВВОДОКАНАЛ", 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03327664, заборгованість в сумі 1 014 097, 28 грн., пеню в сумі 25 336, 67 грн., три проценти річних в сумі 5 048, 97 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 20 889, 66 грн., видавши наказ.

3. У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "КИЇВВОДОКАНАЛ" до Комунального підприємства "ЧОКОЛІВСЬКЕ" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації щодо стягнення пені в сумі 316, 46 грн. -відмовити.

4. У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "КИЇВВОДОКАНАЛ" до Комунального підприємства "ЧОКОЛІВСЬКЕ" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації щодо стягнення інфляційних в сумі в сумі 100, 86 грн. -відмовити.

5. Витрати по сплаті судового збору в сумі 8, 07 грн. покладаються на Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "КИЇВВОДОКАНАЛ".

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -01.10.12р.

Суддя Ю.О. Підченко