Рішення № 26310665, 26.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/9529-2012 26.09.12

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 23 587,88 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Білинова А.В., довіреність № 01/123-449 від 02.11.2011 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(далі - відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 23 587,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 23 587,88 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/9529-2012, розгляд справи призначено на 08.08.2012 р.

У судове засідання 08.08.2012 р. представник позивача з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 13.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/9529-2012. Вимоги ухвали від 13.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/9529-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 08.08.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 13.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/9529-2012 відповідач не виконав.

У судовому засіданні 08.08.2012 р. представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у судовому засіданні 08.08.2012 р. клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 08.08.2012 р. не з'явився, у зв'язку з невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 13.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/9529-2012, а також задоволенням судом клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, розгляд справи відкладено на 26.09.2012 р.

У судове засідання 26.09.2012 р. представник позивача з'явився, надав документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 26.09.2012 р. не з'явився.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2009 року між Цизь Олександром Михайловичем (далі - страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06-R\20-016-00267 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля «Хюндай», державний номерний знак АА 3296 ІК.

09.10.2009 р. о 12 год. 50 хв. в м. Києві по вул. 40-р. Жовтня, водій Покора П.Р., керуючи автомобілем марки «Кіа», державний номерний знак АА 5561 НК, не вибрав безпечної швидкості руху та не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого сталось зіткнення з автомобілем марки «Хюндай», державний номерний знак АА 3296 ІК, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.10.2009 р. Покору П.Р. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту № 139.10.09 від 17.11.2009 р. з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Хюндай», державний номерний знак АА 3296 ІК, в результаті ДТП, яка сталась 09.10.2009 р. о 12 год. 50 хв. в м. Києві по вул. 40-р. Жовтня, складає 25 810,33 грн.

Позивачем було складено та підписано страховий акт № СТ/09/3110 від 24.12.2009 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки «Хюндай», державний номерний знак АА 3296 ІК, внаслідок вищезазначеної ДТП визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 23 587,88 грн.

На підставі сформованого страхового акту № СТ/09/3110 від 24.12.2009 р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 23 587,88 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3358 від 24.12.2009 р. (10 000,00 грн.), № 40 від 14.01.2010 р. (13 200,88 грн.) та видатковим касовим ордером від 19.01.2010 р. (387,00 грн.).

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

З метою з'ясування всіх обставин справи судом було направлено на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України запит № 06-37.1/5011-71/9529-2012 про надання інформації щодо страховика та страхувальника, забезпеченого транспортного засобу, типу полісу, ліміту відповідальності, строку дії полісу та розміру франшизи за Полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9695693.

30.07.2012 р. до господарського суду надійшов лист-відповідь з Моторного (транспортного) страхового бюро України на судовий запит № 06-37.1/5011-71/9529-2012, з якого вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Кіа», державний номерний знак АА 5561 НК, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «АХА Страхування», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9695693.

Судом встановлено, що Поліс № ВВ/9695693 є договором І типу.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на дату укладення вищезазначеного полісу) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху», від 10 жовтня 2001 р. N 1306 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил - технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом;

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами, - погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС;

г) у встановлених законодавством випадках дорожній лист і документацію на вантаж, що перевозиться; на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;

ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

З метою з'ясування всіх обставин справи судом було направлено на адресу Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві судовий запит № 06-37.1/5011-71/9529-2012 про надання суду інформації про те, чи складався 09.10.2009 р. протокол про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП на водія Покору П.Р. за керування транспортним засобом марки «Кіа», державний номерний знак АА 5561 НК, без належних правових підстав, та чи було накладено на нього адміністративне стягнення.

23.08.2012 р. до господарського суду міста Києва надійшов лист-відповідь на судовий запит № 06-37.1/5011-71/9529-2012, з якого вбачається, що стосовно гр. Покори П.Р., який 09.10.2009 р. керував автомобілем марки «Кіа», державний номерний знак АА 5561 НК, протокол про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП не складався.

З огляду на вищезазначене, у суду відсутні підстави вважати, що гр. Покора П.Р. 09.10.2009р. (дата скоєння вищезазначеної ДТП) керував автомобілем марки «Кіа», державний номерний знак АА 5561 НК, не на законних підставах.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВВ/9695693 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Кіа», державний номерний знак АА 5561 НК.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність Покори П.Р., який на законних підставах керував автомобілем марки «Кіа», державний номерний знак АА 5561 НК, в момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВВ/9695693, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування»зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № ВВ/9695693 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.

Позивачем не враховано франшизу, встановлену Полісом № ВВ/9695693, при визначенні ціни позову.

Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою вих. № 03/151 від 30.01.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповіді на вищезазначену претензію не надав, відшкодування не здійснив.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають частковому задоволенню в розмірі 23 077,88 грн. (23 587,88 грн. -страхове відшкодування, сплачене позивачем страхувальнику за Договором, відповідно до страхового акту № СТ/09/3110 від 24.12.2009 р.; за вирахуванням 510,00 грн. - розмір франшизи, встановлений Полісом № ВВ/9695693).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код: 20474912) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»(01133, м. Київ, б-р. Л.Українки, 26, ідентифікаційний код: 32382598) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 23 077 (двадцять три тисячі сімдесят сім) грн. 88 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 574 (одна тисяча п'ятсот сімдесят чотири) грн. 70 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 01.10.2012 р.

Суддя О.В. Нечай