Рішення № 26310663, 27.09.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" вересня 2012 р. Справа № 17/5007/883/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Лєгостаєва Л.І. дов. №220 від 15.08.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна група транспортного машинобудування Інтер Кар Груп" (м.Київ)

до Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (м.Малин Житомирська область)

про стягнення 436074,09 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 436074,09 грн., з яких: 398187,52грн. попередньої оплати, 37886,57грн. пені.

10.09.2012р. на адресу суду від позивача надійшла заява №05-09/12 від 05.09.2012р. про зміну предмета позову, в якій просить суд об'єднати вимоги, викладені у даній заяві з вимогами, викладеними у позовній заяві від 21.06.2012р. та витребувати з Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", 11601, Житомирська область, м.Малин, вул. Івана Огієнка, 55, код ЄДРПОУ 30793296, наступне майно:

- прес-форму «Корпус ПМКП-110.00.00.02» у кількості 1 шт. заставною вартістю 35000,00грн. без ПДВ;

- прес-форму для виготовлення маркування на відливку ПМКП 110 у кількості 1 шт. заставною вартістю 4650,00 без ПДВ.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зміну предмету позову, заява позивача про зміну предмету позовних вимог не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

27.09.2012р. на адресу суду від відповідача факсимільним зв'язком надійшла заява, в якій він просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з тим, що між сторонами триває узгодження результатів переговорів, щодо остаточного вирішення всіх питань, які виникли в процесі співпраці та врегулювання даних спорів мирним шляхом та у зв'язку з тим, що юрисконсульт підприємства перебуває у відрядженні інших спеціалістів, які могли б з повною кваліфікацією представляти інтереси підприємства відповідача немає.

Представник позивача в засіданні суду заперечив відносно заяви відповідача про відкладення розгляду справи.

Суд відхиляє клопотання відповідача та вважає за необхідне зазначити наступне.

Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

В свою чергу, стаття 22 ГПК України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони. Відповідно останні зобов'язані дотримуватись вимог закону при реалізації своїх повноважень.

Таким чином, відповідач не був позбавлений права направити інших представників для захисту своїх інтересів в суді.

Крім того, до вищезазначеного клопотання не було додано доказів перебування уповноваженого представника відповідача у відрядженні.

Слід також звернути увагу на те, що відповідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 27.09.2012р. строк вирішення спору, встановлений ст. 69 ГПК України, закінчується.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову підтримав в повному обсязі, надав оригінали документів на яких ґрунтуються позовні вимоги та письмові пояснення щодо залучення третьої особи до участі у справі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" - продавець (відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метиз-2007» - покупець договору №001/04 від 22.10.2010р. (а.с. 21-24), Закрите акціонерне товариство "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" зобов'язалося поставити і передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Метиз-2007" відливки, іменовані надалі «продукція», у номенклатурі і кількості згідно зі специфікаціями (а.с.27-28), а покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах цього договору.

11.04.2011р. між Відкритим акціонерним товариством "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" - продавець (відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метиз-2007" були укладені додаткові угоди до договору №001/04 від 22.10.2010р. (а.с.25-26).

Згідно специфікації №1 від 22.10.2010р. до договору відповідач зобов'язався передати ТОВ "Метиз-2007" товар - корпус ПМК-110 у кількості 5 штук, орієнтованою вагою 67 кг за ціною 5058,50 грн., без ПДВ, на загальну суму 6070,20 грн., ПДВ 1011,70 грн. Строк постачання лютий 2011р. (а.с. 27).

Відповідно до специфікації №2 від 22.10.2010р. до договору відповідач зобов'язався передати ТОВ "Метиз-2007" товар - модельно стержнева оснастка для виготовлення відливок ПМК-П 110, у кількості 1 шт., за ціною 84502,00грн., без ПДВ, на загальну суму 101402,40грн., ПДВ 16900,40грн. Строк постачання - жовтень 2010р. (а.с. 28).

Специфікацією №3 до договору №001-04 від 22.10.2010р. відповідач зобов'язався передати ТОВ «Метиз-2007» товар - корпус ПМК-П 110, у кількості 200шт., орієнтованою вагою 67 кг за ціною 202340,00грн., без ПДВ, на загальну суму 242808,00грн., ПДВ 40468,00грн. Строк постачання - березень 2011р. (а.с. 29).

Відповідно до специфікації №4 від 11.03.2011р. до договору відповідач зобов'язався передати ТОВ "Метиз-2007" корпус ПМК-П 110, у кількості 300шт., орієнтованою вагою 67 кг за ціною 331650,00грн., без ПДВ, на загальну суму 397980,00грн., ПДВ 66330,00грн. Строк постачання - березень 2011р. (а.с. 30).

Загалом відповідач у березні 2011р. повинен був поставити 410 штук корпусів ПМК-П 110 на загальну суму 640788,00грн., у тому числі ПДВ.

З істотних умов договору №001/04 від 22.10.2010р., вбачається, що даний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться в ст.265 ГК України.

До договору поставки застосовуються положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пункті 3.1. договору поставки, сторони погодили, що оплата за продукцію здійснюється наступним чином: 50% вартості сплачується протягом 3 календарних днів з моменту виставлення рахунку на замовлену продукцію; остаточна оплата у розмірі 50% від вартості поставленої продукції сплачується протягом 10 банківських днів з моменту відвантаження.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

01.08.2011р. між відповідачем - продавець, Товариством з обмеженою відповідальністю "Метиз-2007" - покупець-1, позивачем - покупець-2 укладено договір №01/08 про заміну сторони у зобов'язанні (а.с. 36-38), згідно з умовами якого права та обов'язки ТОВ "Метиз -2007", що існували на момент підписання зазначеного договору про заміну були передані позивачеві. Права та обов'язки ТОВ "Метиз-2007", у відповідності до п.4 Договору про заміну перейшли до позивача в момент оплати позивачем на користь ТОВ "Метиз-2007" грошових коштів за передачу прав у сумі 497738,80грн.

Зазначена оплата здійснена позивачем 14.09.2011р., що підтверджується банківською випискою від 14.09.2011р. (а.с 41).

Відповідно до п.2 договору про заміну ТОВ "Метиз-2007" здійснив у відповідності до п.2 договору №001/04 від 22.10.2010р. попередню оплату в розмірі 497738,80грн. з ПДВ -20% що складає 77% вартості товару, визначеному у специфікаціях №3 від 02.11.2010р. та №4 від 11.03.2011р. Таким чином, на дату підписання цього договору заборгованість відповідача перед ТОВ "Метиз-2007", що виникла у зв'язку з оплатою ТОВ "Метиз-2007" відповідачу попередньої оплати складає 497738,80грн. з ПДВ-20%. Відповідач підтверджує свої зобов'язання щодо поставки товару, визначеного в специфікаціях №3 від 02.11.2010р. та №4 від 11.03.2011р., що є додатками до договору №001/04 від 22.10.2010р. в порядку та в строки, визначені в договорі та в зазначених специфікаціях.

Пунктом 4 договору про заміну сторони прийшли згоди про заміну сторони в зобов'язанні, а саме: з моменту оплати згідно п.5 цього договору, від ТОВ "Метиз-2007" до позивача переходять всі права та обов'язки за договором №001/04 від 22.10.2010р. в обсязі, що наявний на дату підписання цього договору, відповідач визнає позивача правонаступником ТОВ "Метиз-2007" в усіх правах і обов'язках по договору №001/04 від 22.10.2010р., що останній має на дату підписання цього договору, та з моменту підписання цього договору зобов'язується здійснювати виконання по договору №001/04 від 22.10.2010р. на користь позивача, а також в строки та в порядку, визначеному договором №001/04 від 22.10.2010р. повернути позивачу оснастку та обладнання, що передане ТОВ "Метиз-2007" відповідачу відповідно до розділу 12 договору №001/04 від 22.10.2010р.

Відповідно до п. 12.3 договору №001/04 від 22.10.2010р. оснастка є власністю ТОВ "Метиз-2007" та передається відповідачеві виключно з метою виробництв продукції за цим договором.

Отже, з зазначеної дати позивач прийняв на себе права і обов'язки покупця за договором поставки в обсязі, що існував на дату підписання договору про заміну сторони в зобов'язанні, у тому числі право на отримання продукції за специфікаціями №3 від 02.11.2010р. та №4 від 11.03.2011р.

При цьому відповідачем була відвантажена продукція у наступній кількості та строки згідно накладним №161 від 28.09.2011р. у кількості 6шт. на суму 7284,24грн. у тому числі ПДВ; №179 від 01.11.2011р. у кількості 10 шт. на суму 12140,40грн., в тому числі ПДВ; №10 від 25.01.2012р. у кількості 66 шт. на суму 80126,64грн., в тому числі ПДВ ( а.с. 42-44), всього у загальній кількості 82 шт. на загальну суму 99551,28грн.

Таким чином вартість оплаченої, але не поставленої у встановлені договором строки продукції складає 398187,52грн.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з приписами ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Відповідач продукцію не поставив, передплату не повернув.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п.8.1 договору поставки за недопоставку чи порушення строків поставки продукції продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості недопоставленої продукції за кожний день прострочки, але не більше 7% від вартості недопоставленої продукції.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За прострочення виконання зобов'язань з поставки продукції відповідачеві нарахована неустойка у сумі 7% вартості недопоставленої продукції у сумі 37886,57грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на суму 436074,09грн., з яких: 398187,52грн. основного боргу, 37886,57грн. неустойки.

Щодо вимоги позивача про витребування майна суд вважає за необхідне зазначити наступне.

22.12.2010р. між відповідачем та ТОВ "Метиз-2007" був укладений договір №001/04, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався поставити на користь ТОВ "Метиз-2007" продукцію - відливки, у номенклатурі і кількості згідно специфікаціям.

01.08.2011р. між відповідачем - продавець, Товариством з обмеженою відповідальністю "Метиз-2007" - покупець-1, позивачем - покупець-2 укладено договір №01/08 про заміну сторони у зобов'язанні (а.с. 36-38), згідно з умовами якого права та обов'язки ТОВ "Метиз -2007", що існували на момент підписання зазначеного договору про заміну були передані позивачеві. Права та обов'язки ТОВ "Метиз-2007", у відповідності до п.4 Договору про заміну перейшли до позивача в момент оплати позивачем на користь ТОВ "Метиз-2007" грошових коштів за передачу прав у сумі 497738,80грн. Оплата здійснена позивачем 14.09.2011р. згідно платіжного доручення №174.

Відповідно до п. 6 договору про заміну питання права власності на оснастку та обладнання, передане ТОВ "Метиз-2007" відповідачу відповідно до розділу 12 договору №001/04 від 22.10.2010р. вирішене в договорі поставки, що укладений між ТОВ "Метиз-2007" та позивачем, у відповідності до якого право власності на зазначені оснастку та обладнання перейшло від ТОВ "Метиз-2007" до позивача.

Відповідно до додатку №1 від 01.08.2011р. до договору №01/08 від 01.08.2011р. відповідач, ТОВ "Метиз-2007" та позивач визначили перелік конструкторської та технологічної документації, оснастки та обладнання переданого ТОВ "Метиз-2007" відповідачу (а.с. 39).

Отже, у відповідності п.6 договору право власності на оснастку та обладнання, у т.ч. прес-форму "Корпус ПМКП-11-110.00.00.02" у кількості 1шт. заставною вартістю 35000,00грн. без ПДВ та прес-форму для виготовлення маркування на відливку ПМКП 110 у кількості 1шт, заставною вартістю 4650,00грн., без ПДВ, що були передані ТОВ "Метиз-2007" відповідачу, згідно актів прийому передачі №5 від 21.04.2011р., №6 від 10.05.2011р. (а.с. 34-35), перейшло до позивача.

Згідно п.12.5 договору №001/04 від 22.10.2010р. відповідач після виконання цього договору або у будь-який момент на вимогу покупця зобов'язується повернути оснастку покупця на умовах FCA протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги покупця (або закінчення терміну дії договору).

Оснастка є власністю покупця та передається відповідачу виключно з метою виробництва продукції за цим договором (п. 12.7 договору №001/04 від 22.10.2010р.).

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що договір №001/04 від 22.10.201р. в частині встановлення правовідносин щодо передачі оснастки містить елементи договору позики.

Відповідно до ст.827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Пунктом 3 ч.2 ст.833 ЦК України передбачено, що користувач зобов'язаний повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.

Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків (ст.836 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Строк дії договору №001/04 від 22.10.2010р. сплинув 31.12.2011р. (п. 11.1. договору №001/04 від 22.10.2010р.).

25.07.2012р. на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу №24-07/12 (а.с. 56-58), про повернення оснастки прес-форма "Корпус ПМКП-110.00.00.02" у кількості 1 шт. та прес-форма для виготовлення маркування на відливку ПМКП 110 у кількості 1 шт., яка отримана відповідачем 02.08.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи відповідач позов не оспорив, не надав доказів сплати суми заборгованості та повернення майна.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", 11601, Житомирська область, м. Малин, вул. Івана Огієнка, 55, ідентифікаційний код 30793296 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна група транспортного машинобудування Інтер Кар Груп", 03028, м.Київ, вул. Оскольська, 31, ідентифікаційний код 33493948 - 398187,52грн. основного боргу, 37886,57грн. неустойки, 9514,48грн. судового збору.

3. Витребувати від Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", 11601, Житомирська область, м. Малин, вул. Івана Огієнка, 55, ідентифікаційний код 30793296 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна група транспортного машинобудування Інтер Кар Груп", 03028, м.Київ, вул. Оскольська, 31, ідентифікаційний код 33493948 наступне майно:

- прес-форму "Корпус ПМКП-110.00.00.02" у кількості 1шт. заставною вартістю 35000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ;

- прес-форму для виготовлення маркування на відливку ПМКП 110 у кількості 1 шт., заставною вартістю 4650 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп. без ПДВ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання: 02.10.12.

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1- в справу,

2-відповідачу рек. з пов.