Постанова № 26310300, 02.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 5013/465/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. (доповідач), за участю: ліквідатора ТОВ "УкрАгроОлія" -Білуги І.В., представника ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" - Міщенка С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової службина постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2012у справі№ 5013/465/11 господарського суду Кіровоградської областіза заявою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової службидоТовариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроОлія"пробанкрутство відсутнього боржника,

В С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроОлія" порушено господарським судом Кіровоградської області на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2011 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру щодо банкрута, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Білугу І.В., яку зобов'язано здійснити певні дії, пов'язані з процедурою ліквідації, зокрема до 26.11.2011 подати господарському суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2011 (суддя: Деревінська Л.В.) затверджено звіт ліквідатора арбітражного керуючого Білуги І.В. та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано юридичну особу -ТОВ "УкрАгроОлія"; затверджено арбітражному керуючому Білугі І.В. розмір оплати послуг -дві мінімальні заробітні плати за кожен місяць здійснення повноважень у справі про банкрутство ТОВ "УкрАгроОлія"; затверджено звіт про оплату послуг ліквідатора в сумі 9 650 грн., відшкодування витрат ліквідатора Білуги І.В. в сумі 833, 51 грн.; провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 (судді: Джихур О.В., Лисенко О.М., Вечірко І.О.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 22.05.2012 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" було задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 у справі №5013/465/11 скасовано. Справу направлено на новий апеляційний розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 (судді: Павловський П.П., Швець В.В., Чус О.В.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2011 скасовано, провадження у справі №5013/465/11 припинено.

В касаційній скарзі Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможністю в розумінні зазначеного Закону визнається неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Вищезазначені документи не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження у справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що у боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроОлія" відсутні активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів, а матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного законодавства.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд не погодився з висновками господарського суду першої інстанції та скасував ухвалу від 23.12.2011, оскільки ухвала суду першої інстанції вимогам чинного законодавства не відповідає, зважаючи на таке.

Частиною 1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою передбачена наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Тобто, враховуючи вимоги ст.52 цього Закону, в якості підстави ініціювання справи про банкрутство боржника, за заявою будь-кого з суб'єктів підприємницької діяльності, може бути доведений належними доказами факт відсутності за місцезнаходженням.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-1V місцезнаходження юридичної особи це -адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Частинами 1, 2 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами держреєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно закону; при цьому до Єдиного держреєстру вносяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження, відомості про органи управління юридичної особи та такі відомості вважаються достовірними згідно з ч.1 ст.18 цього Закону та можуть бути використані у справі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, витяг з Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців свідчить лише про те, що станом на 08.02.2011 було проведено запис про внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, однак наведене не може бути підставою для визначення боржника відсутнім (а.с.8 т.1).

Крім того, затверджуючи звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження у справі, судом першої інстанції не було належним чином досліджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, не з'ясовано чи вчинив ліквідатор боржника всі необхідні заходи по пошуку майна, яке належить банкруту, що підлягає включенню до ліквідаційної маси та чи повідомив належним чином ліквідатор боржника всіх відомих йому кредиторів про визнання - ТОВ "УкрАгроОлія" банкрутом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ПАТ "Перший український міжнародний банк" ліквідатором не був закритий рахунок в ПАТ "ПУМБ", хоча він не є ліквідаційним рахунком.

До того ж, вимоги ПАТ "Перший український міжнародний банк" забезпечені заставою, зокрема товарами в обороті - насінням соняшниковим у кількості 860 тонн та транспортними засобами, але вказане питання судом першої інстанції не було досліджено та наведене майно не було включене до ліквідаційної маси.

Крім того, ініціюючим кредитором у даній справі є Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція.

Кредиторські вимоги Кіровоградської ОДПІ до боржника складаються із суми податку на прибуток лише в розмірі 25879,93 грн., а всі інші вимоги складаються із штрафних санкцій та пені в сумі 48579,57 грн.

Судом першої інстанції не було перевірено, чи здійснювала Кіровоградська ОДПІ всі, передбачені законом, заходи по стягненню заборгованості з ТОВ "УкрАгроОлія".

Згідно абз. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність -є неспроможністю суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності. Згідно положень абзацу 7 цієї статті грошове зобов'язання -є зобов'язанням боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому, недоїмка (пеня та штраф) до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

З огляду на те, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Таким чином, Дніпропетровський апеляційний господарський суд прийшов до обгрунтованого висновку щодо необхідності припинення провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроОлія", як такого, що порушене безпідставно.

Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що припиняючи провадження по даній справі апеляційний господарський суд помилково застосував, як підставу припинення п. 36 Постанови Пленуму ВСУ №15 від 18.12.2009, не пославшись при цьому на пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України, але такий помилковий висновок не впливає на правильність прийнятої судом постанови.

За таких обставин, підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 у справі №5013/465/11 не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 у справі №5013/465/11 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.