ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/78734/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Луцьккондитер" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Луцьккондитер" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Луцьккондитер" (далі -ТОВ "Виробничо-комерційної фірми "Луцьккондитер") звернулось до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі -) в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000192399/0 від 25.01.2010 року, яким підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 328 819,00 грн. за вересень-жовтень 2009 року.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2010 року позов ТОВ "Виробничо-комерційної фірми "Луцьккондитер" задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року апеляційну скаргу Луцької ОДПІ задоволено. Скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2010 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ ТОВ "Виробничо-комерційної фірми "Луцьккондитер" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року та залишити в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2010 року.
Луцька ОДПІ надала письмові заперечення на касаційну скаргу ТОВ "Виробничо-комерційної фірми "Луцьккондитер".
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
19 січня 2010 року посадовими особами ДПА у Волинській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Виробничо-комерційної фірми "Луцьккондитер" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 329 906 грн. за вересень та 259 548 грн. за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2009 року по 30.09.2009 року.
За результатами перевірки встановлено, що суми бюджетного відшкодування завищенні за вересень 2009 року на 204518 грн. та за жовтень 2009 року на 124301 грн. у зв'язку із порушенням абз. «а»пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР (далі - Закон України «Про ПДВ») та п.5.12 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість»затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 року №213) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за №702/10982 (далі - Порядок), в результаті, чого позивачем невірно відображено оплачені частини залишків від'ємних значень, фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах.
На підставі перевірки Луцькою ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення №0000192399/0 від 25.01.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 328819 грн.
Фактично підставою для зменшення ТОВ "Виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер»сум бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 328 819,00 грн. за вересень-жовтень 2009 року оспорюваним податковим повідомленням-рішенням слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 19.01.2010 року №505/07/00382027, про безпідставне включення позивачем до валових витрат вартості послуг, наданих позивачеві ТОВ «С.Дж.Р.Груп», ТОВ «ВАККО»та ТОВ «Штудіан», а також до податкового кредиту - сум ПДВ у складі вартості цих послуг. Вказаний висновок контролюючого органу ґрунтується на відсутності належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту надання цих послуг з огляду на те, що подані позивачем акти приймання-передачі виконаних робіт не містять інформації відносно їх обсягу, змісту, вартості та фактично понесених витрат у зв'язку з їх наданням, а відтак неможливість віднесення їх до таких, що стосуються господарської діяльності підприємства.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за наслідками виконання операцій з поставки спірних послуг у вказаний період.
П. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вказано, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
П.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 ' цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості наданих послуг, а з ПДВ - на суму цього податку, нараховану на вартість отриманих послуг, є факт реального надання послуг та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.
Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.
У приписах п. 1.32 ст. 1 та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вказано, що визначальною ознакою для віднесення витрат до валових є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, господарська діяльність платника податку являє собою сукупність господарських операцій, які відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначаються як дії і події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
П.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Приписами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Необхідною умовою для включення витрат валових, є отримання платником податків економічної вигоди від здійснення господарської операції, як складової господарської діяльності.
Згідно із приписами пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді в зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат.
ТОВ "Виробничо-комерційної фірми "Луцьккондитер" не надано відповідних доказів стосовно кількісних та якісних характеристик послуг, наданих ТОВ «С.Дж.Р.Груп», ТОВ «ВАККО»та ТОВ «Штудіан», а також доказів фактичного отримання цих послуг позивачем .
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Луцьккондитер" залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров
Судове рішення № 26310151, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 27.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1648/10/0370. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: