Ухвала суду № 26310032, 01.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2012 року К-32748/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуЛубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської областіна постанову Господарського суду Полтавської області від 18.12.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009у справі № 22-а-7356/09 (3/47-08) за позовомВідкритого акціонерного товариства «Лубенський м'ясокомбинат»ДоЛубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської областіПроскасування рішення,- ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Лубенський м'ясокомбінат»звернулось до суду з позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області, в якому просило скасувати рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області № 0000842303/0 від 26.09.2007 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 117751,50грн.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 18.12.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 у даній справі, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуване рішення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Лубенська об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- посадовими особами Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області проведена перевірка з питання дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2006 по 31.03.2007, результати якої оформлені актом № 1017/23-00443950 від 13.09.2007;

- перевіркою встановлено порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: здійснення позивачем торговельної діяльності за готівкові кошти у сфері громадського харчування (їдальня) за адресою: м. Лубни, вул. Індустріальна, 9, без застосування реєстратора розрахункових операцій; продаж продукції не власного виробництва - основних фондів (автомобіль ВАЗ 21043, автомобіль ГАЗ 33021 та електронавантажувач) без застосування реєстратора розрахункових операцій.

- за результатами перевірки та на підставі акту відповідачем прийнято рішення № 0000842303/0 від 26.09.2007 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 117751,50грн.

Суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

З урахуванням аналізу зазначених норм, законом покладено обов'язок по застосуванню реєстраторів розрахункових операцій на юридичних та фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Однак, судами попередніх інстанцій встановлено, що їдальня, в діяльності якої, на думку податкового органу, повинен застосовуватися реєстратор розрахункових операцій, не є відокремленим підрозділом підприємства позивача, створена для забезпечення харчування працівників позивача, її діяльність спрямована тільки на задоволення потреб працівників у харчуванні та не має на меті отримання прибутку. Продаж позивачем своїх основних фондів (автомобіль ВАЗ 21043, автомобіль ГАЗ 33021 та електронавантажувач) не є торговельною діяльністю у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки має разовий та не систематичний характер.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, що висновки податкового органу про порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є необґрунтованими, у зв'язку з чим є недоведеним правомірність прийняття рішення про застосування до позивача фінансових санкцій.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч.3 ст.2, ч.2 ст.71 КАС України суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Полтавської області від 18.12.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний