Ухвала суду № 26310028, 01.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2012 р. К-19358/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.Аза участю секретаряМартиненко І.В.та представника відповідача Рацин Р.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2009

у справі № 15а/37-765

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс»

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс»звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог) до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення № 0000512200/0 від 07.08.2007 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 48 864,72 грн.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 28.05.2008 позов задоволено; скасовано рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс»№ 0000512200/0 від 07.08.2007 в сумі 48 864,72 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2009 постанову Господарського суду Тернопільської області від 28.05.2008 скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, подало касаційну скаргу, у відповідності до якої просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2009 та залишити в силі постанову Господарського суду Тернопільської області від 28.05.2008 по справі № 15а/37-765.

Відповідач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів позивача заперечує та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Позивач своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні свого представника не скористався. Про час та місце судового засідання позивач повідомлений належним чином (поштове повідомлення про вручення повістки наявне в матеріалах справи).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача (який проти касаційної скарги заперечував), перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Тернопільською ОДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка дотримання вимог валютного законодавства ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс», за результатами якої складено акт перевірки № 6792/22-222/32386922 від 01.08.2007.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято оскаржуване рішення № 0000512200/0 від 07.08.2007, яким за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(а саме: перевищення 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується) до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 55 365,40 грн.

Рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000512200/0 від 07.08.2007 оскаржується позивачем лише в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 48 864,72 грн.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у позові, виходив з того, що датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України (якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) слід вважати дату завершення оформлення ВМД.

Однак, вказаний висновок суду апеляційної інстанцій є таким, що зроблений з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Суд касаційної інстанції знаходить правильними висновки суду першої інстанції стосовно відсутності у податкового органу підстав для визначення позивачеві пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»і не може погодитися з позицією суду апеляційної інстанції щодо того, що строк здійснення імпорту необхідно рахувати з моменту оформлення ВМД, а не з моменту фактично перетину товаром митного кордону України, з огляду на наступне.

Згідно ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами та доповненнями) моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до ст.6 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

Відповідно до п.2 ст.1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України та вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України -це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України, неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України. Тобто, поняття «перетин товаром митного кордону України»збігається із «переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем»з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

При цьому, «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем»з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України і який підтверджується оформленою ВМД.

З огляду на викладене, імпортований товар вважається таким, що ввезений на митну територію України, з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення вантажної митної декларації.

Відтак, нарахування позивачу штрафних санкцій в оспорюваній сумі було здійснено контролюючим органом необґрунтовано.

Відповідно до ст.226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс»задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2009 скасувати та залишити в силі постанову Господарського суду Тернопільської області від 28.05.2008 по справі № 15а/37-765.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний