Ухвала суду № 26309984, 27.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/73584/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу приватного підприємства "Компанія "Автодок" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року у справі за позовом приватного підприємства "Компанія "Автодок" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Приватне підприємство "Компанія "Автодок" (далі -ПП "Компанія "Автодок") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.12.2010 року №0000882307/0 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2011 року у задоволенні позову ПП "Компанія "Автодок" відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року апеляційну скаргу ПП "Компанія "Автодок" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій ПП "Компанія "Автодок" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ПП "Компанія "Автодок".

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надала письмові заперечення на касаційну скаргу ПП "Компанія "Автодок".

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ПП "Компанія "Автодок" щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Еліт-Краст»за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року, про що складено Акт від 07 грудня 2010 року №988/1-23-70-36482897, на підставі якого прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р»від 17 грудня 2010 року №0000882307/0, яким визначено суму податкового зобов'язання у сумі 60704, 00 грн., з яких за основним платежем - 43360,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій 17344, 00 грн.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (далі - Закон України «Про ОПП»), що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на 43360, 00 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про ОПП» - валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про ОПП», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті, які не містять особливостей обліку витрат при продажу товарів нижче за їх купівельну ціну, тобто не має заборони щодо віднесення таких витрат до валових.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про ОПП»- не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Із системного аналізу чинного податкового законодавства та визначення господарської діяльності, наведеного у п.1.32 ст. 1 Закону України «Про ОПП»вбачається, що господарська діяльність - це будь яка діяльність особи направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. При цьому слід зазначити, що терміни «господарська діяльність»та «господарська операція»не є тотожними, оскільки оподаткуванню підлягає сукупність господарських операцій.

Отже, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявність зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1-3ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Між ПП «Компанія «Автодок»та ТОВ «Еліт-Краст»було укладено договір поставки запасних частин для автомобілів від 01.10.2009 року №1/10.

Відповідно до умов договору ТОВ «Еліт-Краст»зобов'язується поставити запасні частини для автомобілів, а ПП «Компанія «Автодок»зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.

На виконання умов договору підприємством ТОВ «Еліт-Краст»було надано товар, на що виписані податкові накладні.

Сума ПДВ по податкових накладних включена ПП «Компанія «Автодок»до складу податкового кредиту у жовтні, листопаді 2009 року, податкові накладні відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за відповідні податкові періоди.

Виконання умов договору здійснювалось на підставі рахунків-фактур та підтверджується видатковими накладними. Вартість придбаного товару по контрагенту ТОВ «Еліт-Краст»була віднесена позивачем до складу валових витрат за 4 квартал 2009 року у сумі 173 376,00 гри. Оплата за отриманий товар проводилась позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Еліт-Краст».

ТОВ «Еліт-Краст»зареєстроване Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією від 10.04.2009 року. Директором, засновником та головним бухгалтером даного підприємств є ОСОБА_2.

Остання декларація з ПДВ була подана ТОВ «Еліт-Краст»11.02.2010 року за січень 2010 року, а з податку на прибуток 11.01.2010 року за 2009 рік.

З матеріалів даної справи вбачається, що слідчим СВ Голосіївського РУТУ МВС України в м. Києві Клименко А.О. порушено кримінальну справу №01-15068, за фактами фіктивного підприємництва та підробки документів, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України.

В ході провадження досудового слідства по вище вказаній кримінальній справі встановлено, що невстановлені особи, з метою зайняття забороненими видами діяльності, а саме конвертації безготівкових коштів у готівку та ухилення від оподаткування створили ряд підприємств, в тому числі ТОВ «Еліт-Краст».

Підтвердженням вищевикладеного також являються пояснення свідка ОСОБА_2, який є єдиним засновником, директором ТОВ «Еліт-Краст», і згідно яких, ОСОБА_2 пояснив, що дане підприємство зареєстрував за грошову винагороду та до його діяльності ніякого відношення не має. Тобто, документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб.

Відповідальна особа за ведення та здійснення фінансово -господарської діяльності ТОВ «Еліт-Краст»- ОСОБА_2, не укладав договір з ПП «Компанія «Автодок», податкові накладні, видаткові накладні, та взагалі будь-які інші документи не підписував.

Дані обставини свідчать про відсутність господарських правовідносин між ПП «Компанія «Автодок»та ТОВ «Еліт-Краст».

За встановлення судами факту не придбання товарів та послуг у ТОВ «Еліт-Краст»сама по собі наявність у позивача податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до податкового кредиту, так як такі накладні видані та підписані невстановленою особою, що не займалась і не мала наміру займатися Підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи.

Згідно ст. 41 Цивільного кодексу України угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст. 207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст. 229 ЦК України).

За змістом Ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок. Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, а тому згідно ч. 2 цієї статті є нікчемним.

Формування валових витрат та податкового кредиту за нікчемними право чинами не може відбуватись за правилами податкового законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Компанія "Автодок" залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров