Постанова № 26308556, 04.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 жовтня 2012 р. справа № 2а- 10552/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості

до гр. ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, гр. ОСОБА_1, заборгованість в сумі 3.914,39 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. 05.10.2011 р. гр. ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований з відкриттям персональної картки №203911100500146. 12.10.2011 р. відповідачем була подана заява про надання статусу безробітного. Наказом №НТ 111012 від 12.10.2011 р. відповідачу було надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю з 12.10.2011 р. по 18.05.2012 р.. Однак, як з'ясувалось, гр. ОСОБА_1 з 10.06.2011 р. по 30.11.2011 р. працював на посаді електрика на ПП "Харківбудкомфорт", тобто був зайнятою особою, а відтак не має права на отримання допомоги по безробіттю. Згідно наказу Харківського міського центру зайнятості від 09.08.2012 р. №1005 гр. ОСОБА_1 був зобов'язаний повернути кошти у сумі 3.914,39 грн. Вказаний наказ є діючим, але добровільно відповідач його приписів не виконав, безпідставно отримані кошти у повному обсязі не повернув, що спричинило утворення спірної суми заборгованості, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Відповідач, гр. ОСОБА_1, своїх письмових заперечень проти позову не надав, правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Оскільки визначене ч. 1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь -якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до яких належить і позивач, віднесено, зокрема, здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення (п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

За своїми правовими наслідками наділення законодавцем суб'єкта права функцією контролю одночасно означає і наявність у цього суб'єкта певних правомочностей на звернення до суду з метою забезпечення можливості реалізації означеної функції.

При цьому, суд бере до уваги, що оскільки положеннями ст. 41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то розв'язання питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст. 124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню саме судом безвідносно до наявності в актах законодавства прямого права суб'єкта владних повноважень на звернення до суду.

Відтак, даний спір за своїми ознаками є справою адміністративною юрисдикції, а тому підлягає розгляду та вирішенню Харківським окружним адміністративним судом за правилами КАС України.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Підпунктом "в" ч.1 ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (ч.2 ст.25 Закону України "Про зайнятість населення").

Як з'ясовано судом, наказом Харківського міського центру зайнятості №НТ 111012 від 12.10.2011 р. відповідачу, гр. ОСОБА_1, було надано статус безробітного і цим же наказом призначено допомогу по безробіттю. Наказом №НТ120521 від 21.05.2012 р. гр. ОСОБА_2 було з 19.05.2012 р. припинено виплату допомоги та знято з обліку у зв'язку із закінченням строку виплати. Таким чином, виплата допомоги у спірних правовідносинах була розпочата 12.10.2011 р. та тривала до 18.05.2012 р. включно.

Матеріалами справи доведено, що відповідач у спірних правовідносинах отримав кошти в розмірі 3.914,39 грн. як допомогу по безробіттю.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що органом державної служби зайнятості населення була проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення на адресу відповідача, гр. ОСОБА_2 Результати перевірки оформлені актом від 06.08.2011 р. №1681/ДПА, в якому зазначено, що гр. ОСОБА_2 на момент отримання статусу безробітного приховав факт працевлаштування, а саме зайнятість на посаді електрика на ПП "Харківбудкомфорт" у період з 10.06.2011 р. по 30.11.2011 р. Отже, на дату набуття відповідачем статусу безробітного гр. ОСОБА_1 мав статус зайнятої особи.

З посиланням на вказаний акт перевірки Харківським міським центром зайнятості було видано наказ від 09.08.2012 р. №1005, яким на відповідача покладено обов'язок повернути кошти, одержані як допомога по безробіттю.

Доказів оскарження вказаного наказу, а також доказів недостовірності відомостей про наявність факту працевлаштування на час набуття правового статусу безробітного відповідач до суду не подав, фактичних даних, які б спростовували наявність у нього такого обов'язку, суду не навів, а суд самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявив.

Оскільки положеннями ст.41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то суд вважає, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст. 124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення порушеного права і інтересу на отримання належних платежів.

Отже, відповідач у спірних правовідносинах допустив порушення ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", бо як працевлаштована особа згідно з Законом України "Про зайнятість населення" належав до категорії зайнятого населення, однак при набутті статусу безробітного не сповістив про це відповідний орган державної служби зайнятості населення.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення спірної суми заборгованості підлягає задоволенню, так як доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до гр. ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; місцезнаходження - 61045, АДРЕСА_1) на користь Харківського міського центру зайнятості (ідентифікаційний код - 36224721; місцезнаходження - 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 137-А, р/р 37177300802007 в ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) заборгованість у сумі 3.914 (три тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн. 39 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Сліденко А.В.