Постанова № 26308285, 18.09.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3017/2012

18 вересня 2012 року 16год. 49хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ціпан О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Кибукевич В.В.

відповідача: представник Золотоус А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне акціонерне товариство "Рокитнівський скляний завод" до Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області ДПС про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Рокитнівський скляний завод» звернулось з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області ДПС (далі - Сарненська МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.05.2012 року.

Позовні вимоги полягають у наступному.

10 травня 2012 року Сарненською МДПІ складено акт № 233/23/00293462 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Рокитнівський скляний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства, з питання достовірності нарахування податку на додану вартість за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Наіль» (код за ЄДРПОУ 36382661) за період червень місяць 2011 року.

18 травня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222350, відповідно до якого на підставі акта перевірки позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у сумі 103 844,00 грн., у тому числі за основним платежем - 103 843,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Згідно акту ПАТ «Рокитнівський скляний завод» допустило порушення п.п. 14.1.36, п. 14.1. статті 14, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого було завищено податковий кредит на суму 103843,00 грн., в т.ч. за червень 2011 року - 103843,00 грн.

Позивачем дійсно було реалізовано скляну пляшку різного типу та кольору ТОВ «Наіль» (код за ЄДРПОУ 36382661), яке проводило розрахунок за поставлену скляну пляшку шляхом здійснення оплати через поточний рахунок; шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог; шляхом відпуску товарів в асортименті, кількості та за ціною, зазначеними в накладних на відпуск товару; шляхом поставки склобою змішаного, та у свою чергу, придбало їх у ТОВ «Ольтенія Білд» (код за ЄДРПОУ 36546782).

Висновок про порушення чинного законодавства робиться Відповідачем в Акті перевірки на підставі того, що ТОВ «Ольтенія Білд» порушує вимоги податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності, що призводить, на думку податкового органу, до нікчемності вчинених правочинів за ознакою їх «безтоварності» як ТОВ «Ольтенія Білд», так і суб'єктами господарювання, що є наступними у ланцюгах постачання.

З даними висновками позивач не погоджується, оскільки здійснення господарських операцій з ТОВ «Наіль» повністю підтверджується первинними документами, а податковим кредит відповідно до вимог ст.198 ПК України - належним чином оформленими податковими накладними. Постачальник ТОВ «Наіль» на час видачі податкових накладних зареєстроване платником податку на додану вартість, що відповідачем в акті перевірки не заперечується.

А отже, відображення Позивачем його податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у його податковому обліку є правомірним.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, що викладені у адміністративному позові, просив його задовольнити повністю.

Представник відповідача позов не визнала, подала письмові заперечення та пояснила, що Сарненською МДПІ отримано від Ірпінської ОДПІ акт про проведення позапланової невиїзної перевірки контрагента позивача - ТОВ «Наіль» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати ПДВ з ТОВ «Ольтенія Білд» за період з 1 по 31 червня 2011 року. Стан ТОВ «Наіль» на момент складання акту - 9 (внесено запис про відсутність за місцезнаходженням). Крім того, за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкових декларацій з ПДВ за червень 2011 року по платнику податків ТОВ «Наіль» виявлено розбіжність на суму 14832,00 грн.

Також за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України за червень 2011 року по платнику податків - ПАТ «Рокитнівський скляний завод» виявлено розбіжність на суму 103843,00 грн.

Перевіркою ТОВ «Наіль» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати ПДВ з ТОВ «Ольтенія Білд», результати якої оформлені актом від 18.12.20111 року № 46/23-7/36382661, виявлено, що операції з продажу товарів з ТОВ «Рокитнівський скляний завод» становлять 519215,00 грн., у тому числі ПДВ 103843,00 грн., не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу постачання від «вигодонабувача», які скористалися податковим кредитом по ПДВ, отриманим від ТОВ «Наіль». Отже у порушення вимог пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.2 п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України позивачем завищено податковий кредит на суму 103843,00 грн., в тому числі за червень 2011 року - 103843,00 грн. Просила у задоволенні позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, виходячи з наступного.

10 травня 2012 року Сарненською МДПІ складено акт № 233/23/00293462 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Рокитнівський скляний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства, з питання достовірності нарахування податку на додану вартість за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Наіль» (код за ЄДРПОУ 36382661) за період червень місяць 2011 року (а.с.11-22).

Згідно акту ПАТ «Рокитнівський скляний завод» допустило порушення п.п. 14.1.36, п. 14.1. статті 14, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого було завищено податковий кредит на суму 103843,00 грн., в т.ч. за червень 2011 року - 103843,00 грн.

18 травня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222350, відповідно до якого на підставі акта перевірки позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у сумі 103 844,00 грн., у тому числі за основним платежем - 103 843,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн. (а.с.49).

25 травня 2012 року позивачем з дотриманням строку, встановленого п. 56.3 ст. 56 ПК України, подано скаргу на зазначене податкове повідомлення-рішення.

Рішенням ДПС у Рівненській області від 20.07.2012 року № 12952/10-210/185 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення - без змін.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Рокитнівський скляний завод» зареєстроване 28.12.1995 року у Рокитнівській районній державній адміністрації Рівненської області згідно свідоцтва №16031080012000121. Позивач узятий на податковий облік 122.05.1996 року за № 49 Рокитнівським відділенням Сарненської МДПІ, є платником ПДВ згідно свідоцтва від 05.05.2011 року № 100334254.

Судом встановлено, що позивачем було реалізовано скляну пляшку різного типу та кольору ТОВ «Наіль» (код за ЄДРПОУ 36546782), яке здійснювало розрахунок за поставлену скляну пляшку шляхом здійснення оплати через поточний рахунок; шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог; шляхом відпуску товарів в асортименті, кількості та за ціною, зазначеними в накладних на відпуск товару згідно договору від 15.11.2010 року; шляхом поставки склобою змішаного згідно договору від 04.01.2011 року № 011/06, та у свою чергу, придбало їх ТОВ «Ольтенія Білд» (код за ЄДРПОУ 36546782).

Позиція податкового органу щодо порушення податкового законодавства ґрунтується на тому, що у ТОВ «Ольтенія Білд» відсутні необхідні умови для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів; відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників та підприємств-покупців за травень 2011 року, червень 2011 року в розумінні п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

Відтак, порушення позивачем вимог податкового законодавства полягають у порушеннях ТОВ «Ольтенія Білд» (код за ЄДРПОУ 36546782) при здійсненні господарської діяльності, що призводить, на думку відповідача, до нікчемності вчинених правочинів за ознакою їх «безтоварності» як ТОВ «Ольтенія Білд», так і суб'єктами господарювання, що є наступними у ланцюгу з контрагентами ТОВ «Ольтенія Білд».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року за № 996-XIV (зі змінами та доповненнями), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Ч. 2. ст. 9 цього ж Закону встановлено вимоги первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Для перевірки та на підтвердження факту здійснення господарських операцій із ТОВ «Наіль» позивачем під час перевірки та у судове засідання були надані первинні документи (договори, рахунки - фактури, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні (а.с.62-129)). Розрахунки проведено шляхом відпуску готової продукції на суму 512885,1 грн. та отримання оплати через поточний рахунок в сумі 59723,78 грн. та шляхом проведення акту-заліку взаємних вимог на суму 3022570,76 грн. (а.с.196-197, абз. 2, 3, 5 п. 3.1.1. акту перевірки). Зауважень з боку відповідача під час перевірки та його представника у судовому засіданні щодо їх юридичної сили і доказовості факту здійснення господарських операцій не було, фактів невідповідності їх вимогам чинного законодавства не встановлено.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи вищенаведене, податковий кредит Позивача в червні 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Наіль» підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, що не заперечується відповідачем ні в акті, ні його представником у судовому засіданні. Постачальник ТОВ «Наіль» на час видачі податкових накладних зареєстроване платником податку на додану вартість.

За таких обставин, на думку суду, відображення позивачем його податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у його податковому обліку є правомірним, а відтак у діях позивача відсутні порушення податкового законодавства.

Позивач не може нести жодної відповідальності за порушення або невиконання (неналежне виконання) його контрагентами та/або їх контрагентами (незалежно від кількості ланок) вимог чинного законодавства щодо сплати податкових зобов'язань за результатами їх господарської діяльності. Відповідальність та негативні наслідки за невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків до бюджету може покладатися (наставати) виключно на таких контрагентів, а не на Позивача.

Такий висновок відповідає практиці Європейського Cуду з прав людини, який у своєму рішенні від 22 січня 2009 року справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, перевірка відносин між ТОВ «Наіль» та його постачальниками і учасниками попередніх поставок не має жодного правового значення для висновку про порушення вимог чинного законодавства з боку позивача.

Як вбачається з Акту перевірки, наразі Відповідач робить висновок про нікчемність правочинів, вчинених між Позивачем та ТОВ «Наіль», тобто - Договору № 15/2010 від 15 листопада 2010 року, Договору № 011/06 від 04 січня 2011 року та Додаткової угоди № 1 до нього (надалі - Договори), у зв'язку з їх нікчемністю.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У ст.203 Цивільного кодексу України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Такі вимоги, згідно з ч.1-5 ст.203 полягають, зокрема, у наступному: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України:

- правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

- правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З фактичних обставин справи та наявних матеріалів суд не вбачає нікчемності правочинів, вчинених ПАТ «Рокитнівський скляний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Наіль». Жодних доказів того, що обидва чи один учасник правочинів, виконання яких було, зокрема, предметом перевірки податкового органу, завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяв всупереч інтересам держави і суспільства, відповідачем суду не надано.

Крім того, відповідно до п. 5.2. ст. 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображенням в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податку та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акту письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку.

В ході проведення відповідачем перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, з питання достовірності нарахування податку на додану вартість за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Наіль» (код за ЄДРПОУ 36382661) за період червень місяць 2011 року, письмові пояснення посадових осіб Позивача щодо встановлених порушень не відбирались.

Відповідно до п.п. 4, 5, 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, відповідачем лише згідно даних отриманих від Ірпінської ОДПІ, посилаючись на Акт № 46/23-7/36382661 про проведення позапланової перевірки ТОВ «Наіль» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість з ТОВ «Ольтенія Білд» за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року, який був складений 18.12.2011 року Ірпінською ОДПІ за результатами перевірки, зроблено висновок щодо порушення Позивачем п.п. 14.1.36, п. 14.1. статті 14, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 ПК України.

Відповідачем для доведення того, що Позивач не мав права включати до складу податкового кредиту по взаєморозрахунках з ТОВ «Наіль» податку на додану вартість за червень місяць 2011 року в сумі 103 843,00 грн., повинно здійснюватись в тому числі і такими шляхами як дослідження документообігу, дослідження грошового потоку, дослідження товарного потоку, дослідження інших ознак, аналіз усіх документів, необхідних для документування господарських операцій, дослідження, чи включено до собівартості виробництва придбані Позивачем у ТОВ «Наіль» склобій чи інші товари, яким чином даний склобій та інші товари транспортувалися, відповідно до яких договорів здійснювалось придбання склобою та інших товарів.

Отже, вказані вище недоліки у Акті перевірки № 233/23/00293462 від 10.05.2012 року не підтверджують правильність зменшення Позивачу податкового кредиту за червень місяць 2011 року на суму 103 843,00 грн.

Враховуючи вищенаведене податковим Відповідачем в ході проведення перевірки не доведено матеріалами перевірки допущені Позивачем порушення податкового законодавства України.

Жодних інших підстав для зменшення Позивачу податкового кредиту за червень 2011 року, крім тих, заперечення проти яких викладені вище, Відповідачем в Акті перевірки та Листі-відповіді не зазначено, не обґрунтовано та не підтверджено, що є свідченням відсутності у діях Позивача складу порушення інших положень чинного податкового законодавства України при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Наіль» за період червень місяць 2011 року, а отже, протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 18.05.2012 року № 0000222350.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не було доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.05.2012 року № 0000222350, у той час як позивачем належними та допустимими доказами спростовано підстави його прийняття.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує на користь Приватного акціонерного товариства «Рокитнівський скляний завод» судові витрати з Державного бюджету України у розмірі 1038 грн. 44 коп.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області ДПС від 18.05.2012 року № 0000222350.

Присудити на користь позивача Приватне акціонерне товариство "Рокитнівський скляний завод" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1038 (одна тисяча тридцять вісім) грн. 44 коп

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.