Постанова № 26307850, 06.08.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2012 р. Справа № 2а-2107/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Дякун М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області до Отинійського комбінату комунальних підприємств про стягнення податкової заборгованості в сумі 21148,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Коломийська об’єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Отинійського комбінату комунальних підприємств (далі –відповідач) про стягнення податкової заборгованості в сумі 21148,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно поданих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень – травень 2012 року, Отинійський комбінат комунальних підприємств повинен сплатити до бюджету 26898,00 грн. податку на додану вартість. Відповідачем частково сплачено задекларовані суми податкових зобов’язань. На час звернення позивача до суду сума боргу відповідача по податку на додану вартість за квітень-травень 2012 року складає 21148,00 грн. Відповідачу направлялася податкова вимога про сплату боргу, однак вона залишена ним без виконання.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. В клопотанні заявив про відсутність заперечень та зауважень щодо суми податкового боргу.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, виходячи з вимог частини 3 статті 33, частини 3 статті 35, статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що сторін повідомлено належним чином про час та місце судового розгляду, а, отже, забезпечено право на судовий захист.

Також, враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Отинійський комбінат комунальних підприємств відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зареєстрований 27.12.1991 року як юридична особа.

Відповідач згідно вимог п.п. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 156 Податкового кодексу України визначає податкове зобов’язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Так, згідно з абз. 1 п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України).

Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1 статті 176 Податкового кодексу України є одним з обов’язків платника податків.

Контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби (п. 41.1 статті 41 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що в Отинійського комбінату комунальних підприємств виник борг за платежем податок на прибуток за квітень-травень 2012 року в сумі 21148,00 грн., який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкових зобов'язань, згідно поданих декларацій з податку на додану вартість від 17.05.2012 року та 18.06.2012 року. (а.с. 5- 8).

У зв'язку з несплатою у визначені терміни самостійно задекларованих сум, дані зобов'язання набули статусу податкового боргу.

Однак, зазначені вище суми самостійно розрахованих податкових зобов’язань за платежем податок на додану вартість, відповідачем в установлені чинним законодавством терміни в повному обсязі не сплачено.

За змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податковою боргу платника податків.

На виконання вимог п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Коломийською ОДПІ Івано-Франківської області підприємству 14.12.2010 вручено першу податкову вимогу №1/482 від 02.12.2010 року на суму 11147,88 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак дана вимога залишена відповідачем без виконання (а.с. 9).

Заборгованість відповідача підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за квітень-травень 2012 року та корінцем першої податкової вимоги, та як вбачається з клопотання від 06.08.2012 року, визнається відповідачем.

Оскільки відповідне право органів державної податкової служби на звернення до суду щодо стягнення податкового боргу передбачено статтею 20 Податкового кодексу України, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 21148,00 грн.

Вирішуючи питання про необхідність застосування положень пунктів 95.3. 95.4., статті 95 Податкового кодексу України у повному їх змісті у даних спірних правовідносинах, суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача наявного у нього податкового боргу за правилами вказаної статті Кодексу підлягають задоволенню, виходячи із наступних правових позицій.

Відповідно до вимог пунктів 95.3., 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд, виходячи із системного аналізу наведених положень Кодексу, прийшов до висновку про те, що існують усі підстави для погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, з рахунку у банку, обслуговуючому такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Отинійського комбінату комунальних підприємств (ідентифікаційний код 03345946, що знаходиться за адресою: 78223, Івано-Франківська область, Коломийський район, смт. Отинія, вул. Розметенці, буд. 7) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь державного бюджету кошти для погашення податкового боргу в сумі 21148 (двадцять одну тисячу сто сорок вісім) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 06.08.2012 року.