КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2012 року 2а-3267/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Петренка В.А.,
за участю представників сторін:
від позивача -Сергєєв С.О.,
від відповідача -Воловенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства «Васильківтранссервіс»
до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби,
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство «Васильківтранссервіс»з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, Державної податкової служби в Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2012 № 0000062330.
Вході судового розгляду суд за клопотанням позивача виключив зі складу відповідачів Державну податкову службу в Київській області.
Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем за результатом перевірки каси підприємства, з питань оприбуткування готівки, за результатам якої виявлено порушення встановленого законодавством порядку обліку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган під час перевірки дійшов помилкового висновку про порушення підприємством вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, оскільки підприємство своєчасно оприбутковує готівку в касу на підставі записів до касової книги, а твердження податкового органу про внесення запису щодо надходження готівки в касу на підставі відкритих листів водіїв є необгрнутованими, так, як дані листи не є касовими документами і виписуються та заповнюються водіями з метою нарахуванням останнім премії. Крім того, позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, приписи якого не стосуються спірних правовідносин.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Відповідач позову не визнав. У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у січні 2012 року посадовим особами Державної податкової адміністрації в Київській області проведено перевірку каси Комунального підприємства «Васильківтранссервіс»за адресою: Київська область, м. Васильків, провулок Кармелюка, 10, за результатами якої складено Акт фактичної перевірки від 25.01.2012 № 0093/1000/23/32401751 (далі -Акт перевірки).
В ході перевірки виявлено факт несвоєчасного оприбуткування готівки в сумі 19638,10 грн. в касі підприємства за період з 18.01.2012 по дату перевірки -25.01.2012, у звязку з чим порушено пункт 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.
При цьому, в пункті 4.1 Акта перевірки зазначено «За специфікою виробництва кошти оприбутковувались наступного дня».
Акт перевірки підписаний директором КП «Васильківтранссервіс» Сергеєвим С.О.
На підставі Акта перевірки Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012 № 0000062330, згідно з яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 98190,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, за результатами розгляду скарг позивача, спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення неправомірним, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі -Положення)
Відповідно до пункту 1.2 Положення каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно з пунктом 2.1 Положення підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.
Відповідно до пункту 2.2 Положення підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.
Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Згідно з пунктом 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій сторінок касової книги КП «Васильківтранссервіс», а саме сторінки 33 -до книги 19.01.2012 занесено зокрема, відомості про готівку відповідно до відкритих листів № 36 і № 37, в той час як вказані відкриті листи датовані 18.01.2012.
Суд не приймає до уваги заперечення позивача про своєчасне оприбуткування готівки оскільки, у касову книгу підприємство заносить інформацію про надходження готівки на підставі даних відкритих листів, що містять інші дати, в яких водіями зазначаються суми готівки, що передається підприємству після закінчення робочого часу.
Вказане підтверджується даними копій сторінок касової книги, а саме - № 34 за 20.01.2012 до неї занесено відомості про готівку згідно з відкритими листами № 39 за 19.01.2012; сторінки № 35 за 21.01.2012 -відкритий лист № 41 від 20.01.2012; сторінки № 36 за 22.01.2012 -відкритий лист № 43 від 21.01.2012; сторінки № 37 за 23.01.2012 - відкритий лист № 45 від 22.01.2012; сторінки № 38 за 24.01.2012 -відкритий лист б/н від 23.01.2012.
Таким чином, на підприємстві фактично ведеться подвійний облік готівки, що є порушенням вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.
При цьому, суду не доведено позивачем, що готівка вносилась до каси саме в день її здачі водіями.
Крім того, сам позивач в Акті перевірки (пункт 4.1) зазначив, що «За специфікою виробництва кошти оприбутковувались наступного дня», тобто підтвердив ту обставину, що готівка не вносилась в касу підприємства в день її надходження.
Відносно твердження позивача про порушення податковим органом вимог Податкового кодексу щодо зазначення в спірному податковому повідомленні-рішенні підставі його прийняття, а саме пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу, суд звертає увагу, що відповідно до вказаного пункту контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Тобто, вказаною нормою визначено право податкового органу визначити платнику податків суму грошового зобов'язання, а тому, порушення відповідачем вимог вказаної норми при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012 № 0000062330 прийнято податковим органом правомірно, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки відповідач вимог про відшкодування судових витрат не заявляв, судові витрати на користь відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 01 жовтня 2012 р.
Судове рішення № 26307810, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 25.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3267/12/1070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: