Постанова № 26306930, 05.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/9873/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговодхоз»про стягнення заборгованості в розмірі 45243, 49 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2012 року Прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговодхоз» (далі - відповідач) з вимогами про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та фінансовим санкціям у розмір 45243, 49 грн.

Представник прокуратури в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що у зв'язку з своєчасно несплаченими страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та фінансовими санкціями Управлінням Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська було розірвано договір про розстрочку сплати вищевказаних платежів в результаті чого у підприємства утворилась заборгованість в розмірі 45243, 49 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надав, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерговодхоз», зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

15.06.2010 року між Управлінням Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерговодхоз» на підставі Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, складено договір розстрочення, відповідно до якого, Управлінням Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська надає відповідачу розстрочку сплати накладених (нарахованих) штрафів та пені на суму 75204, 86 грн. з 15 червня 2010 року до 20 червня 2012 року. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерговодхоз» зобов'язувалося сплачувати зазначені в договорі суми не пізніше 20 числа кожного місяця рівними частинами.

15.02.2012 року начальником Управлінням Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська було винесено рішення про розірвання договору розстрочення від 15 червня 2010 року. У рішенні зазначено, що 20 січня 2012 року настав термін чергового платежу по договору у сумі 1534, 79 грн., однак Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерговодхоз» не було сплачено зобов'язання зі сплати поточного платежу і за таких обставин Управлінням Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська розірвано договір.

До позовної заяви надано довідку-розрахунок заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговодхоз» по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкціям, відповідно до якої відповідачем залишається несплаченою заборгованість у розмірі 45243, 49 грн.

Відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно до ст. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суб'єктами системи пенсійного забезпечення є: застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цим Законом, - члени їхніх сімей та інші особи; страхувальники; Пенсійний фонд; уповноважений банк; підприємства, установи, організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Пунктом 14-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що суми накладених (нарахованих) штрафів та пені у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року і суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, можуть бути за бажанням страхувальника розстрочені на 60 календарних місяців у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України, з відстроченням першого платежу на 90 календарних днів. При цьому не підлягають розстроченню суми накладених (нарахованих) у зазначений період штрафів та пені, що сплачені страхувальником, який станом на 1 січня 2009 року не має заборгованості перед Пенсійним фондом України із сплати страхових внесків, штрафів та пені. Договір про розстрочення підлягає достроковому розірванню, якщо страхувальник не сплачує в повному обсязі поточні платежі із страхових внесків або не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості із штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів. Страхувальнику, який відповідно до окремого договору з органом Пенсійного фонду України протягом шести місяців з моменту його укладення у повному обсязі сплатить заборгованість із страхових внесків, що склалася на 1 січня 2009 року, і не допустить виникнення нової заборгованості із страхових внесків у період дії договору, штрафи та пеня, накладені (нараховані) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 цього Закону, за цей період не накладаються (не нараховуються). Зазначений договір укладається одночасно з договором про розстрочення. У разі невиконання умов окремого договору штрафи та пеня, що підлягатимуть накладенню (нарахуванню) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 цього Закону, за бажанням страхувальника можуть бути розстрочені на умовах, зазначених в абзаці першому цього пункту.

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 21.05.2009 року № 15-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2009 року за номером 521/ 16537 - за бажанням страхувальника розстроченню підлягають:1) суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року згідно з частинами восьмою та дев'ятою статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому суми штрафів та пені, сплачені та зараховані відповідно до частини п'ятої статті 106 зазначеного Закону, розстрочуються в сумі, що не перевищує суму простроченої заборгованості із сплати страхових внесків (недоїмки) станом на 1 січня 2009 року; 2) суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; 3) суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі невиконання умов окремого договору. Не підлягають розстроченню суми накладених (нарахованих) у зазначений період штрафів та пені, що сплачені страхувальником, який станом на 1 січня не має заборгованості перед Пенсійним фондом України із сплати страхових внесків, штрафів та пені.

Суми штрафів та пені, зазначені у пункті 2 цього Порядку, розстрочуються для сплати рівними частками терміном на 60 календарних місяців, починаючи з місяця набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України та посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» з відстроченням першого платежу на 90 календарних днів.

Відповідно до п. 9 вищевказаного Порядку - керівник управління Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті зобов'язаний прийняти рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення, якщо страхувальник: не сплачує у повному обсязі поточні платежі із сплати страхових внесків; не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості зі сплати штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів.

З дня дострокового розірвання договору про розстрочення страхувальник зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченого боргу зі сплати штрафів та пені.

Несплачені суми розстрочених штрафів та пені переносяться із картки розстрочених сум до картки особового рахунку страхувальника днем розірвання договору про розстрочення.

Згідно п.п. 6 п. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

Згідно до п. 5.9. ст. 5 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/866 обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно із ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня ї винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідно до абз. 5, 6 ч. 7 розділу 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2010 року № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговодхоз» про стягнення заборгованості в розмірі 45243, 49 грн. є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговодхоз» про стягнення заборгованості в розмірі 45243, 49 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговодхоз» (код 31761485, р/р 260063012019 в Лівобережному відділенні ВАТ «Ощадбанк», МФО 306340) на користь Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та заборгованість по сплаті штрафних санкцій та пені у розмірі 45243, 49 грн. (сорок п'ять тисяч двісті сорок три гривні 49 копійок) на р/р 25602303123175 в ДОУД Ощадбанку України м. Дніпропетровська, МФО 305482, код ЄДРПОУ 21928462.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук