Постанова № 26306838, 18.09.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2012 р. Справа №2а-1/12/0170/25

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Зайцевої М.О., представників позивача - Облетової Г.В., Митрофанової І.А., представника відповідача - Крекотинь Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» звернулось до Окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000623304 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2010 року на суму 46982 гривень; № 0000632304 про зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2010 року на суму 46982 гривень, за серпень на суму 76600 гривень, винесені 14.12.2011 року Феодосійською міжрайонною Державною податковою інспекцією АР Крим.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з платником податків ТОВ «Буделітстрой» за період з 01.07.2010 року по 31.08.2010 рік. В ході проведення перевірки було встановлено, що між підприємствами було укладено договір підряду, складено акти здачі - приймання виконаних на підставі цього договору робіт. Але, перевіркою також було встановлено, що ТОВ «Буделітстрой» не знаходиться за своєму юридичною адресою, чисельність його працівників становить 1 особу, з 01.03.2011 року анульоване його свідоцтво платника ПДВ, а отже воно не могло надавати позивачу послуги з будівництва. Вважає ці висновки податкової інспекції протиправними, оскільки укладений ними з ТОВ «Буделітстрой» договір підряду реально відбувся, будівельні роботи фактично виконані, позивачем оплачені, що підтверджено всіма необхідними первинними документами, а отже податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин сформований правомірно..

Представник відповідача позовні вимоги на визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що ними було отримано відповідь від ДПІ у Печерському районі м. Києва, з якої слідує, що ТОВ «Буделітсервіс» не перебуває за своєю юридичною адресою, чисельність його працівників становить 1 особу, а отже він не міг власними силами виконати ремонтні роботи за замовленням позивача. Також було встановлено розбіжність між податковими зобов'язаннями ТОВ «Буделітсервіс» і податковим кредитом ВАТ «ФСК «Море» в липні 2010 року в сумі 46982 гривень та в серпні 2010 року в сумі 76600 гривень. Також податковою міліцією були опитані деякі з робітників, які фактично виконували ремонтні роботи у позивача та пояснили, що вони не перебували в трудових відносинах з ТОВ «Буделітсервіс», а тому відповідач вважає, що податковий кредит в липні та серпні 2010 року за рахунок цих взаємовідносин був сформований позивачем безпідставно.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» є юридичною особою, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; перебуває на обліку в Феодосійській об'єднаній ДПІ в АР Крим та є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтву про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00438442 від 01.08.2001 року (т. 1, а.с. 34-37).

З 28.11.2011 року по 30.11.2011 рік Феодосійською об'єднаною ДПІ в АР Крим була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ВАТ «ФСК «Море» з питань взаємовідносин з платником податків, - ТОВ «Буделітсервіс» за період з 01.07.2010 року по 31.08.2010 рік, за результатами якої був складений акт № 2433/23-4/14309008 від 01.12.2011 року (т. 1, а.с. 15-19).

Зазначеною перевіркою було встановлено, що між ВАТ «ФСК «Море» та ТОВ «Буделітсервіс» 18.06.2010 року було укладено договір підряду № 70, згідно з яким підрядник зобов'язався на свій ризик, з власних матеріалів та власними силами виконати ремонт м'якої крівлі нижньої частини цеху № 10 в обсязі 2684 кв. метрів. 21.07.2010 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до якої обсяг ремонту та вартість виконуваних робіт було збільшено.

06.07.2010 року між ВАТ «ФСК «Море» та ТОВ «Буделітсервіс» було укладено договір про надання послуг, згідно з яким замовник зобов'язався надати 15 койко-місць у гуртожитку на період з 07 липня по 31 серпня 2010 року.

До податкового кредиту та розрахунку бюджетного відшкодування липня 2010 року ВАТ «ФСК «Море» було включено податкові накладні ТОВ «Буділетсервіс» на загальну суму 281892 гривень, в тому числі ПДВ, - 46982 гривень.

Фактичне надання послуг підтверджено актом № 18 від 28.07.2010 року приймання виконаних підрядних робіт на суму 281892 гривень.

Сплату проведено платіжними дорученнями від 01.07.2010 року в сумі 140000 гривень та від 29.07.2010 року в сумі 141892 гривень.

До податкових зобов'язань липня 2010 року включено податкову накладну ВАТ «ФСК «Море» за надані послуги за проживання в гуртожитку на загальну суму 7050 гривень, в тому числі ПДВ - 1175 гривень.

Фактичне надання послуг підтверджено актом виконаних робіт по наданню послуг № 14 від 30.07.2010 року на суму 7050 гривень.

Сплата за вказані послуги в липні 2010 року не проводилась. Сплату отримано в вересні 2010 року.

До податкового кредиту серпня 2010 року ВАТ «ФСК «Море» було включено податкові накладні ТОВ «Буделітсервіс» на загальну суму 459600 гривень, в тому числі ПДВ - 76600 гривень.

Фактичне надання послуг підтверджено актами приймання виконаних підрядних робіт № 18 від 25.08.2010 року на суму 382465,20 гривень та № 24 від 30.08.2010 року на суму 77134,80 гривень.

Сплату проведено платіжними дорученнями від 09.08.2010 року в сумі 190000 гривень та від 30.08.2010 року в сумі 192465 гривень.

До податкових зобов'язань серпня 2010 року включено податкову накладну ВАТ «ФСК «Море» за надані послуги за проживання в гуртожитку на суму 6575 гривень, в тому числі ПДВ, - 1095,84 гривень.

Фактичне надання послуг підтверджено актом виконаних робіт по наданню послуг № 17 від 31.08.2010 року. Сплату отримано в вересні 2010 року.

Згідно отриманої відповіді від ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.08.2011 року, було складено акт від 10.11.2010 року з питань перевірки юридичного та фактичного місцезнаходження ТОВ «Буделітсервіс» яким встановлено, що підприємство за юридичною та фактичною адресою не знаходиться, 11.11.2011 року направлено запит на встановлення його місцезнаходження та повідомлення про неможливість проведення зустрічної перевірки.

Тобто, ТОВ «Буделітсервіс» в податкових накладних, що надані на адресу ВАТ «ФСК «Море» вказано юридичну адресу, за якою підприємство не знаходиться.

Також, з відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25.10.2010 року слідує, що ТОВ «Буделітсервіс» має чисельність 1 особа. Згідно бази даних органів ДПА України ТОВ «Буделітсервіс» 11.11.2010 року знято з обліку, 24.03.2011 року скасовано державну реєстрацію, з 01.03.2011 року анульоване свідоцтво платника ПДВ.

З отриманої інформації був зроблений висновок, що у ТОВ «Буделітсервіс» не має необхідної чисельності працівників для виконання обсягів робіт, передбачених укладеним з позивачем договором підряду.

Крім того, згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено розбіжність між податковими зобов'язаннями ТОВ «Буделітсервіс» і податковим кредитом ВАТ «ФСК «Море» в липні 2010 року на 46982 гривень, в серпні 2010 року в сумі 76600 гривень.

Тобто, постачальник не задекларував податкові зобов'язання по податкових накладних, виданих ВАТ «ФСК «Море».

Встановивши ці обставини, Феодосійська міжрайонна ДПІ в АР Крим дійшла висновку про порушення ВАТ «ФСК «Море»:

- П. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.1, 7.2.3 пп. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168\97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року на суму 46982 гривень та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2010 року на суму 46982 гривень, за серпень на суму 76600 гривень.

На підставі зазначених висновків, були прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення:

- № 0000622304 від 14.12.2011 року, яким ВАТ «ФСК «Море» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року на суму 46982 гривень (т. 1, а.с. 11);

- № 0000632304 від 14.12.2011 року, яким ВАТ «ФСК «Море» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за липень 2010 року на суму 46982 гривень, за серпень 2010 року на суму 76600 гривень, а всього, - на суму 123582 гривень (т. 1, а.с. 13).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що ТОВ «Буделітсервіс» є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, відповідно до Ліцензії, виданої Державною архітектурно - будівельною інспекцією, на момент взаємовідносин з ВАТ «ФСК «Море» був зареєстрованим платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100260559 від 22.12.2009 року; з 02.12.2009 року перебував на обліку платників податку в ДПІ у Печерському районі м. Києва (т. 1, а.с. 146-154).

18.06.2010 року між ВАТ «ФСК «Море» (Замовник) та ТОВ «Буделітсервіс» (Підрядник) було укладено договір підряду № 70, згідно умов якого Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботу за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу. Предметом договору визначено: ремонт м'якої крівлі нижньої частини цеху № 10 об'ємом 2684 кв. метри. Всі роботи виконуються з матеріалів Підрядника. Вся робота виконується силами та інструментом Підрядника. Замовник надає приміщення для складування матеріалів та інструментів, побутові приміщення та гуртожиток для проживання персоналу Підрядника на період виконання робіт. Вартість робіт складає 281892 гривень, в тому числі ПДВ - 46982 гривень (т. 1, а.с. 77-78).

21.07.2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 70 від 18.06.2010 року, з якої слідує, що у зв'язку з виробничою необхідність збільшені об'єм ремонту та склад виробництва кровельних робіт низької частини корпуса № 10. З урахуванням збільшення, загальний об'єм ремонту складає 6200 кв. метрів, а вартість робіт по ремонту складає 664357,20 гривень (т. 1, а.с. 79).

Також сторонами було підписано Договірну ціну на ремонт крівлі цеху № 10; відомість ресурсів до Локальної відомості № 2-1-1 на Ремонт крівлі, Локальну відомість (т. 1, а.с. 81-83).

01.07.2010 року ВАТ «ФСК «Море» було перераховано ТОВ «Буделітсервіс» 140000 гривень, в тому числі ПДВ - 23333,33 гривень в якості авансового платежу згідно з договором № 79 від 18.08.2010 року, платіжним дорученням № 411617 (т. 1, а.с. 75, оборот).

01.07.2010 року ТОВ «Буделітсервіс» виписало ВАТ «ФСК «Море» податкову накладну № 0107-01 на загальну суму 140000 гривень, в тому числі ПДВ - 23333,33 гривень (т. 1, а.с. 75).

27.07.2010 року між сторонами був підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт № 18 за липень 2010 року на суму 281892 гривень, в тому числі ПДВ - 46982 гривень (т. 1, а.с. 93-94).

На виконання умов договору щодо оплати виконаних робіт, 29.07.2010 року ВАТ «ФСК «Море» платіжним дорученням № 411910 перерахувало ТОВ «Буделітсервіс» грошові кошти в сумі 141892 гривень, в тому числі ПДВ - 23648,67 гривень (т. 1, а.с. 74, оборот).

28.07.2010 року ТОВ «Буделітсервіс» було виписано позивачу податкову накладну № 3807-01 на загальну суму 141892 гривень, в тому числі ПДВ - 23648,67 гривень (т. 1, а.с. 74).

Зазначені в податкових накладних суми ПДВ у розмірі 23333,33 гривень та у розмірі 23649,67 гривень були включені до складу податкового кредиту підприємства липня 2010 року .

Також, 25.08.2010 року між сторонами був підписаний Акт приймання виконаних підрядних робіт № 18 за серпень 2010 року на суму 382465, 20 гривень, в тому числі ПДВ - 63744,20 гривень (виконані згідно Додаткової угоди № 1 від 21.07.2010 року) (т. 1, а.с. 90-91).

Отримані ремонтні роботи були оплачені позивачем 09.08.2010 року в сумі 190000 гривень, в тому числі ПДВ - 31666,67 гривень платіжним дорученням № 412024 та 30.08.2010 року в сумі 192465,20 гривень, в тому числі ПДВ - 32077,53 гривень платіжним дорученням № 412225 (т. 1, а.с. 73, оборот; т. 2, а.с. 34, оборот).

ТОВ «Буделітсервіс» було виписано позивачеві податкові накладні № 090801 від 09.08.2010 року на загальну суму 190000 гривень, в тому числі ПДВ - 31666,67 гривень та № 250801 від 25.08.2010 року на суму 192465,20 гривень, в тому числі ПДВ - 32077,53 гривень (т. 1, а.с. 73, т. 2, а.с. 34).

Крім того, 03.08.2010 року між ВАТ «ФСК «Море» та ТОВ «Буделітсервіс» було укладено договір підряду № 87, предметом якого є ремонт м'якої крівлі корпусу № 1 об'ємом 460 кв. метрів, вартість яких визначена в сумі 77134,80 гривень, в тому числі ПДВ - 12855,80 гривень (т. 1 а.с. 95-96).

Також між сторонами було підписано: Договірну ціну на ремонт м'якої крівлі; Локальну відомість на ремонт м'якої крівлі; відомість ресурсів витрат підрядника (т. 1, а.с. 97-101).

30.08.2010 року між сторонами був підписаний Акт приймання виконаних підрядних робіт № 24 за серпень 2010 року на суму 77134,80 гривень, в тому числі ПДВ в сумі 12855,80 гривень (т. 1, а.с. 104-105).

30.08.2010 року ТОВ «Буделітсервіс» було виписано позивачу податкову накладну № 300806 від 30.08.2010 року на суму 77134,80 гривень, в тому числі ПДВ 12855,80 гривень (т. 1, а.с. 76), яка була включена підприємством до складу податкового кредиту серпня 2010 року.

22.09.2010 року ВАТ «ФСК «Море» перерахувало ТОВ «Буделітсервіс» в якості оплати за отримані роботи грошові кошти в сумі 77134,80 гривень, з яких ПДВ складає - 12855,80 гривень платіжним дорученням № 412507 (т. 1, а.с. 76,оборот).

По справі було призначено проведення судово - економічної експертизи, якою було встановлено, що згідно з наданими на дослідження бухгалтерськими документами підприємства, загальна вартість активів підприємства за липень - вересень 2010 року склала 617910 гривень, без врахування ПДВ, де: 64279 гривень - вартість ремонту згідно Акту № 24 від 30.08.2010 року; 352691,28 гривень - вартість ремонту згідно Акту № 18 від 25.08.2010 року; 200939,72 гривень - вартість ремонту згідно Акту № 18 від 27.07.2010 року.

Також судом встановлено, що на виконання обов'язку Замовника щодо забезпечення проживання робітників на час проведення ремонтних робіт 06.07.2010 року між ВАТ «ФСК «Море» (Компанія) та ТОВ «Буделітсервіс» (Замовник) було укладено договір про надання послуг № 845/10-009, згідно з яким Компанія надає на період з 07.07 по 31.08.2010 року, в Замовник оплачує 15 койко - місць в жилих кімнатах гуртожитку № 1 на 3,4 поверсі, що знаходиться за адресою: м. Феодосія, смт. Приморський, вул.. Перемоги, 1 (а.с. 67).

30.07.2010 року між сторонами було підписано Акт виконаних робіт по наданню послуг № 14 за липень 2010 року, згідно з яким Виконавець, тобто позивач, надав Замовнику послуги з проживання 14 осіб. Вартість цих послуг склала 7050 гривень, в тому числі ПДВ - 1175 гривень (т. 1, а.с. 68).

30.07.2010 року ВАТ «ФСК «Море» було виписано ТОВ «Буделітсервіс» податкову накладну № 297 на вказану суму (а.с. 70, оборот) та сума ПДВ була відображена позивачем в складі податкового зобов'язання підприємства липня 2010 року.

Також, 31.08.2010 року між сторонами було підписано Акт виконаних робіт по наданню послуг № 17 за серпень 2010 року, відповідно до якого Виконавець надав Замовнику послуги з проживання осіб в гуртожитку на загальну суму 6575 гривень, в тому числі ПДВ - 1095,83 гривень (т. 1, а.с. 69).

31.08.2010 року ВАТ «ФСК «Море» було виписано ТОВ «Буделітсервіс» податкову накладну № 337 на вказану суму (т. 1, а.с. 71) та сума ПДВ була включена до складу податкового зобов'язання підприємства в серпні 2010 року.

Згідно з виписками банку ВАТ «ФСК «Море», надані послуги з проживання були оплачені ТОВ «Буделітсервіс» 29.09.2010 року в загальній сумі 13625 гривень, в тому числі ПДВ - 2270 гривень (т. 1, а.с. 70,71).

Позивачем був наданий перелік робітників ТОВ «Буделітсервіс», які працювали на ВАТ «ФСК «Море» згідно з договорами підряду від 18.06.2010 року та від 03.08.2010 року та відповідно проживали в період липень - серпень 2010 року у гуртожитку позивача (т. 1, а.с. 66).

Судом встановлено, що на момент укладення та виконання договорів підряду, на момент виписки податкових накладних, ТОВ «Буделітстрой» було зареєстрованим платником податку на додану вартість, що свідчить про відсутність з його боку на той момент порушень податкового законодавства.

З акту перевірки позивача вбачається, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Буделітсервіс» було анульоване лише 01.03.2011 року, коли позивач вже не мав з ним ніяких господарських взаємовідносин.

Податковою інспекцією при проведенні перевірки позивача була перевірена вся первинна документація ВАТ «ФСК «Море» та жодних зауважень щодо правильності складання цих документів в акті перевірки не викладено.

Феодосійська міжрайонна Державна податкова інспекція АР Крим, здійснюючи перевірку позивача дійшла висновку щодо завищення позивачем податкового кредиту та бюджетного відшкодування за рахунок цього контрагенту з тих підстав, що: в податкових накладних ТОВ «Буделітстрой» зазначено адресу, по якій підприємство фактично не знаходиться; постачальник не задекларував своїх податкових зобов'язань по виданих ним податкових накладних, а також у зв'язку з неможливістю фактичного надання послуг з ремонту за тієї умови, що чисельність працівників у ТОВ «Буделітсервіс» складає лише 1 особу.

Ніяких інших правових та фактичних підстав для висновків відповідача про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з ПДВ податковою інспекцією не встановлено.

Суд не може погодитись з такими висновками податкової інспекції з наступних підстав.

Об'єктом оподаткування, відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) (якій був діючим в той період, за який проводилась перевірка), - є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Цим Законом було передбачено право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п. 1.7 Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст.. 7 Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 цього Закону, 1.7. податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. 7.5 ст. 7 Закону).

Документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена податкова накладна, яка підтверджує сплату податку на додану вартість (пп. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

П.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює вимоги до податкових накладних, які надають право покупцю формувати податковий кредит з податку на додану вартість передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити окремими рядками: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи; зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України «Про податок на додану вартість», таких як обов'язкова сплата постачальниками та виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету, не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), яки при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

Проведеною Феодосійською міжрайонною Державною податковою інспекцією перевіркою дотримання вимог податкового законодавства ВАТ «ФСК «Море» було встановлено, що за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Буделітсервіс» позивач сформував податковий кредит на підставі податкових накладних, які була виписані зареєстрованим платником податку на додану вартість. Сплата безпосередньо позивачем податку на додану вартість під сумнів не ставиться.

Відповідач вважає, що виписані ТОВ «Буделітстрой» податкові накладні не відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки за зазначеною в них адресою підприємство не знаходиться.

Проте, як встановлено судом, про відсутність ТОВ «Буделітстрой» за юридичною адресою відповідачу стало відомо з листа Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 11.08.2011 року, яким до Феодосійської МДПІ було направлено акт з питань перевірки юридичного та фактичного місцезнаходження ТОВ «Буделітсервіс» від 10.11.2010 року, згідно з яким приміщення, за яким зареєстровано ТОВ «Буделітсервіс» зачинено, на дзвінок в двері та на телефонні дзвінки ніхто не відповідав (т. 1, а.с. 144,145).

Але, податковий кредит позивача, правомірність формування якого ставить під сумнів податкова інспекція, був сформований на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Буделітсервіс» в липні - серпні 2010 року та ніяких доказів, які б окремо або в сукупності могли свідчити, що на час їхньої виписки підприємство не знаходилось за тією адресою, яка в них зазначена, представником відповідача суду надано не було, а отже висновок інспекції про невідповідність даних про адресу підприємства в цих накладних суд вважає необґрунтованим та безпідставним.

Стосовно висновку податкової інспекції про неправомірне формування позивачем податкового кредиту внаслідок недекларування постачальником його податкових зобов'язань суд зазначає наступне.

Чинним на час спірних правовідносин законодавством України на покупця товару - платника податку не було покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та заявлені суми від'ємного значення до бюджетного відшкодування перевіряти дотримання постачальниками товару в ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що на вимогу податкового органу ТОВ «Буделітсервіс» направляло до ДПІ у Печерському районі м. Києва інформацію та документи на підтвердження його взаємовідносин з ВАТ «ФСК «Море» в липні - серпні 2010 року, також ним було вчасно подано податкові декларації з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 року, в яких були відображені його податкові зобов'язання по взаємовідносинах з позивачем (т. 1, а.с. 155-159). З відповіді Державної податкової інспекції у Печерському районі АР Крим на запит суду вбачається, що дані Декларації були прийняті та мають статус «до відома» (т. 2, а.с. 194).

Отже, позивач, належним чином виконавши свій обов'язок щодо сплати податку на додану вартість, не повинен нести відповідальність за наявність розбіжностей між його податковим кредитом та податковими зобов'язаннями його контрагента, які були останнім задекларовані, але не були прийняті та відображені податковим органом.

Суд також вважає необґрунтованими доводи представника відповідача про відсутність фактичного надання позивачу послуг з боку ТОВ «Буделітстрой» внаслідок відсутності у останнього необхідної чисельності працівників.

В судовому засіданні були досліджені всі документи ВАТ «ФСК «Море», які підтверджують фактичне отримання ним ремонтних робіт від його контрагента - ТОВ «Буделітстрой» та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення. Більш того, матеріалами справи також підтверджено надання ВАТ «ФСК «Море» в свою чергу оплачуваних послуг з надання для проживання гуртожитку для працівників ТОВ «Буделітстрой».

По справі також було призначено проведення судово - економічної експертизи, висновками якої повністю підтверджено фактичне виконання робіт за договорами № 70 від 18.06.2010 року та № 87 від 03.08.2010 року; підтверджено загальне збільшення вартості активів позивача за липень - вересень 2010 року в сумі 617910 гривень та повністю спростовані висновки акту Феодосійської міжрайонної ДПІ щодо невиконання цих робіт (т. 2, а.с. 139-162).

Відносно наданих представником відповідача пояснень Сергієнко, Андрейченко та Жеглова, то в них також зазначено, що ці особи дійсно виконували будівельні роботи в ВАТ «ФСК «Море», але як вони були оформлені, їм невідомо (т. 2, а.с. 171-173).

Отже, суд вважає, що порушення контрагентом позивача законодавства про працю, не виконання ним свого обов'язку як податкового агента відносно його працівників, якщо таке дійсно мало місце, не може впливати на право позивача на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування за умови дотримання зі свого боку всіх передбачених податковим законодавством умов, наявності всіх належним чином оформлених документів бухгалтерського та податкового обліку, а також фактичного отримання послуг з ремонту крівлі, що було беззаперечно встановлено в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, порушення контрагентом позивача податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

В судовому засіданні не встановлено, що на момент укладення договорів з ТОВ «Буделітстрой» та на момент виконання цих договорів позивач міг та повинен був передбачати порушення податкового або іншого законодавствами з боку його контрагента.

Таким чином, на думку суду, податковим органом не надано будь-яких фактичних даних на підтвердження обставин, зазначених в акті - перевірки та письмових запереченнях, а тому суд вважає нарахування позивачеві податкових зобов'язань згідно з оспорюваними податковими повідомленнями - рішеннями безпідставним.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ВАТ «ФСК «Море» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ст.. 87 КАС України, до судових витрат також належать судовий збір і витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

Ухвалою суду від 20.04.2012 року по справі було призначено проведення судової експертизи, витрати, пов'язані з проведенням якої покладено на позивача.

На проведення судово - економічної експертизи ВАТ «ФСК «Море» було витрачено 15108,50 гривень, що підтверджується рахунком та платіжним дорученням (т. 2, а.с. 187,188).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи у вигляді витрат на оплату судового збору в сумі 28,23 гривень та витрат на проведення експертизи в сумі 15108,50 гривень із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 18.09.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 21.09.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000623304 від 14.12.2011 року, винесене Феодосійською міжрайонною ДПІ АР Крим, яким ВАТ «ФСК «Море» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року в сумі 46982 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000632304 від 14.12.2011 року, винесене Феодосійською міжрайонною ДПІ АР Крим, яким ВАТ «ФСК «Море» зменшене від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2010 року в сумі 46982 гривень та за серпень 2010 року на суму 76600 гривень.

Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» судові витрати у розмірі 15136 (п'ятнадцять тисяч сто тридцять шість) гривень 73 (сімдесят три) копійки з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Ю.С. Кононова