Постанова № 26306712, 21.09.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2012 р. Справа №2а-9914/12/0170/25

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання - Зайцевої М.О., представника позивача - Летаниної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Південькурортінвест» до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Південькурортінвест» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ялті № 0001892301 від 22.06.2012 року про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 110050 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова документальна виїзна перевірка з питань взаємовідносин позивача з ТОВ «Кримцентробуд» за грудень 2011 року, якою встановлено неправомірне включення до податкового кредиту з ПДВ за рахунок цього контрагенту суми у розмірі 110050 гривень, внаслідок нікчемності укладених з цим підприємством угод. Вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції з ТОВ «Кримцентробуд» відбувались реально, підтверджені всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, є підтвердження використання отриманого товару в господарській діяльності підприємства, а отже податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин був сформований правомірно.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає можливим, відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Південькурортінвест» є юридичною особою, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, перебуває на обліку платників податків в Державній податковій інспекції у місті Ялта та є платником податку на додану вартість.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача в тому числі є: виробництво готових для використання сумішей; виробництво виробів з бетону для будівництва; оптова торгівля будівельними матеріалами та інше (т. 1, а.с. 38).

На підставі наказу від 18.05.2012 року, Державною податковою інспекцією у м. Ялті АР Крим була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Південькурортінвест» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Кримцентробуд» за грудень 2011 року, за результатами якої було складено акт № 714/22-01/32169930/87 від 31.05.2012 року (т. 1, а.с. 40-58).

В ході проведення цієї перевірки, згідно Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України було встановлено, що ТОВ «Південькурортінвест» у податкових зобов'язаннях за грудень 2011 року відображені взаємовідносини з ТОВ «Кримцентробуд».

Так, ТОВ «Південькурортінвест» в грудні 2011 року до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ у розмірі 110049,78 гривень на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Кримцентробуд» на поставку піску.

Відвантаження товару проводилось відповідно до видаткових накладних від 29 та 31.12.2011 року на загальну суму товару, - 660298,70 гривень, в повному обсязі був здійснений розрахунок за товар між суб'єктами господарювання.

Також було встановлено, що ТОВ «Кримцентробуд» є посередником, постачальником піску є - ПП ВКФ «Снабжение».

Проте, в ДПІ у м. Ялті АРК ДПС складено акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кримцентробуд» від 16.05.2012 року № 627/22-01/34989329/81, в якому встановлено, що всі його операції з купівлі - продажу не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодо набувача.

Перевіркою було встановлено, що у ТОВ «Кримцентробуд» відсутні транспортні засоби, тобто товариство не має можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами.

В ході перевірки було встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно - матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ «Кримцентробуд» адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання на себе зобов'язань.

Встановивши ці обставини, ДПІ у м. Ялті дійшла висновку про порушення ТОВ «Південькурортінвест»

- Пп. 14.1.36 ст. 14, пп. 14.1.56 ст. 14, пп. 14.1.231 ст. 14, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.8 ст. 201, п. 201.10 ст. 201, п. 201.14 ст. 201, п. 201.15 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за грудень 2011 року в сумі 110050 гривень. За результатами перевірки з урахуванням суми ПДВ у розмірі 110050 гривень рядок 24 декларації з ПДВ «залишок від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» за грудень 2011 року підлягає зменшенню на 110050 гривень.

- Ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207,ст.. 215, п. 1 ст. 216, ст.. 228 ЦК України в частині недодержання вимог визначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Південькурортінвест» з визначеними в акті перевірки постачальниками та покупцями.

На підставі цих висновків акту, Державною податковою інспекцією у м. Ялті АР Крим було винесене податкове повідомлення - рішення:

- № 0001892301 від 22.06.2012 року, яким ТОВ «Південькурортінвест» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 110050 гривень (т. 1, а.с. 59).

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту є його формування за рахунок угод з контрагентом, господарська діяльність якого на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 04 квітня 2011 року між ТОВ «Кримцентробуд» (продавець) та ТОВ «Південькурортінвест» (покупець) було укладено договір постачання № 04/02-11, відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає у власність та оплачує товар (пісок). Пунктом отримання товару за цим Договором визначена територія Ялтинського порту. Пунктом 2.2 Договору визначений порядок оплати товару: 100% передоплати суми, зазначеної у рахунку. Пунктом 3.3.1 Договору передбачено, що покупець зобов'язується отримати шляхом вивезення з території Ялтинського морського порту товар (т. 1, а.с. 66-68).

Додатковою угодою від 21.11.2011 року, пункт 1 Договору поставки «Предмет договору» було доповнено пп. 1.5, згідно з яким покупець здійснює доставку товару з території Ялтинського морського порту власним транспортом. Продавець в свою чергу забезпечує доступ автотранспорту покупця на територію Ялтинського морського торгівельного порту шляхом самостійного укладення договору на дозвіл в'їзду автотранспорту на територію Ялтинського морського торгівельного порту (т. 1, а.с. 69).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримцентробуд» є юридичною особою, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію, Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, видами діяльності якого, зокрема, є - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічним обладнанням.

ТОВ «Кримцентробуд» є платником податку на додану вартість, згідно Свідоцтва платника ПДВ № 100330062 від 28.03.2011 року, дата реєстрації платником ПДВ - 11.03.2008 року.

На виконання укладеного між сторонами договору, ТОВ «Південькурортінвест» було перераховано в грудні 2011 року на користь ТОВ «Кримцентробуд» грошові кошти в загальній сумі 756500 гривень платіжними дорученнями № 1020 від 02.12.2011 року в сумі 59000 гривень, в тому числі ПДВ - 9833,33 гривень; № 1066 від 12.12.2011 року в сумі 75000 гривень, в тому числі ПДВ - 12500 гривень; № 1076 від 13.12.2011 року в сумі 100000 гривень, в тому числі ПДВ - 16666,67 гривень; № 1081 від 16.12.2011 року в сумі 80000 гривень, в тому числі ПДВ - 13333,33 гривень; № 1105 від 20.12.2011 року на суму 40000 гривень, в тому числі ПДВ - 6666,67 гривень; № 1114 від 21.12.2011 року на суму 100000 гривень, в тому числі ПДВ - 16666,67 гривень; № 1122 від 22.12.2011 року на суму 100000 гривень, в тому числі ПДВ - 16666,67 гривень; № 1139 від 26.12.2011 року на суму 62500 гривень, в тому числі ПДВ - 10416,67 гривень; № 1166 від 28.12.2011 року на суму 140000 гривень, в тому числі ПДВ - 23333,33 гривень (т. 1, а.с. 72-80).

ТОВ «Кримцентробуд» було фактично поставлено ТОВ «Південькурортінвест» річний пісок в кількості 4716,120 тон на загальну суму 448050,26 гривень, в тому числі ПДВ 74675,04 гривень, - 29 грудня 2011 року (видаткова накладна № РН-0000059) та в кількості 2234,100 тон на загальну суму 212248,44 гривень, в тому числі ПДВ - 35374,74 гривень, - 31.12.2011 року (видаткова накладна № РН-0000060) (т. 1, а.с. 70,71).

За фактом здійсненої оплати, ТОВ «Кримцентробуд» було виписано позивачу податкові накладні: № 5 від 13.12.2011 року (сума ПДВ 4741,19 гривень); № 6 від 16.12.2011 року (сума ПДВ 13333,33 гривень); № 7 від 20.12.2011 року (сума ПДВ 6666,67 гривень); № 8 від 21.12.2011 року (сума ПДВ - 16666,67 гривень); № 9 від 22.12.2011 року (сума ПДВ - 16666,67 гривень); № 11 від 26.12.2011 року (сума ПДВ - 10416,67 гривень); за фактом поставки товару - п\н № 13 від 29.12.2011 року (сума ПДВ - 23333,33 гривень) (т. 1, а.с. 81-88), які були отримані позивачем в грудні 2011 року, згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних (т. 1, а.с. 207-215).

18.01.2012 року ТОВ «Південькурортінвест» була подана до ДПІ у м. Ялті податкова декларація з ПДВ № 9013684877, згідно Додатку 5 до якої позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 110049,78 гривень, сформованого на підставі його взаємовідносин з ТОВ «Кримцентробуд» (т. 1, а.с. 200-206).

Як на момент укладення позивачем договору з ТОВ «Кримцентробуд», так і на цей час, це підприємство зареєстроване в якості платника податку на додану вартість.

Відповідач вважає зазначені господарські відносини між підприємствами нікчемними, оскільки у ТОВ «Кримцентробуд» відсутні транспортні засоби, через що Товариство не має можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами.

Проте, при проведенні перевірки відповідачем було встановлено, що ТОВ «Кримцентробуд» є посередником, а постачальником товару є, - ПП ВКФ «Снабжение».

Згідно наданої суду Довідки ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя від 25.04.2012 року, господарські взаємовідносини між ПП ВКФ «Снабжение» та ТОВ «Кримцентробуд» з поставки - придбання піску в грудні 2011 року були предметом перевірки податкового органу та за результатами цієї перевірки було підтверджено реальність цих відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки (т. 1, а.с. 61-65).

Більш того, укладеним між позивачем та ТОВ «Кримцентробуд» договором обов'язок щодо вивезення піску з території Ялтинського порту за домовленістю між сторонами був покладений саме на покупця, яким є ТОВ «Південькурортінвест».

В свою чергу ТОВ «Південькурортінвест» має відповідні транспортні засоби та можливість транспортування придбаного ним товару, про що свідчить договір оренди транспортних засобів № 1\1\11 від 01.11.2011 року (т. 2, а.с. 187-189).

Транспортування позивачем в грудні 2011 року піску з території Ялтинського порту підтверджується подорожніми листами вантажних автомобілів, які використовувались позивачем на підставі вищевказаного договору оренди (т. 1, а.с. 104-125).

Тобто, зазначені обставини спростовують доводи ДПІ у м. Ялті, викладені в акті перевірки щодо нікчемності господарських операцій внаслідок відсутності у ТОВ «Кримцентробуд» транспортних засобів.

Крім того, з наданих суду матеріалів вбачається, що отримані ТОВ «Південькурортінвест» в грудні 2011 року 6950,22 тон піску були використані позивачем в його господарській діяльності, а саме: пісок було використано на виробництво бетону відповідно до норм списання матеріалів, затверджених наказом № 2 від 04.04.2011 року на підставі калькуляційних карток, які є додатками до наказу № 2 віл 04.04.2011 року та вироблений бетон вже був реалізований третім особам, що підтверджується видатковими та податковими накладними позивача.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Проте, відповідачем не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагента та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів \ послуг платник податку - продавець товарів \ послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів \ послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Цим же пунктом встановлено, що виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів \ послуг.

Норми цієї статті застосовуються з урахуванням наступного:

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, податкові накладні, які були видані ТОВ «Південькурортінвест» його контрагенту в перевіряємому періоді містять суми податку на додану вартість, що не передбачає реєстрацію цих накладних в Єдиному реєстрі.

Виходячи з викладеного, щодо формування позивачем податкового кредиту в спірному періоді суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та \ або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які фіксують та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими Податковий Кодекс України пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.. 201 ПК України та видана після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, крім випадків, передбачених п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, які не передбачають такої реєстрації.

В судовому засіданні були досліджені всі документи ТОВ «Південькурортінвест», які підтверджують фактичне здійснення ним операцій з придбання піску від його контрагента - ТОВ «Кримцентробуд» та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентом позивача накладних вимогам, встановленим ст.. 201 ПК України, представником відповідача в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Наведені в податкових накладних дані повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, що підтверджують факт поставки товару. Відповідачем також не надано доказів та доводів щодо підписання первинних та податкових документів не уповноваженими особами. Контрагент позивача - ТОВ «Кримцентробуд» продовжує перебувати зареєстрованим в реєстрі платників ПДВ, ніякої інформації, яка б могла свідчити про порушення ним податкової дисципліни судом не встановлено.

Відповідачем в судовому засіданні також не було надано ніяких доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для осіб, які приймали в них участь, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їхню фіктивність, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік та формував податковий кредит в грудні 2011 року відповідно до вимог чинного законодавств, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного внесення ним до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 110050 гривень, що призвело до винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Південькурортінвест» є обґрунтованими та винесене на підставі акту перевірки від 31.05.2012 року податкове повідомлення - рішення від 22.06.2012 року є протиправним та має бути скасоване судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи у вигляді судового збору в сумі 1100,50 гривень із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 21.09.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 26.09.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Південькурортінвест» - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001892301 від 22 червня 2012 року, винесене Державною податковою інспекцією у м. Ялті АР Крим, яким ТОВ «Південькурортінвест» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 110050 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південькурортінвест» судовий збір у розмірі 1100 (одна тисяча сто) гривень 50 копійок з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Ю.С. Кононова