Постанова № 26306651, 25.09.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/4154/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова Михайла Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Терлецького Є. Б.,

представника позивача: Парпальос В. В.,

представника відповідача: Мураховського А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Осіївське"

до: Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Осіївське» (надалі - ТОВ «Осіївське», позивач) з адміністративним позовом до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі - Бершадська МДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами камеральної перевірки декларації з ПДВ за лютий 2012 року, поданої TOB «Осіївське» до Бершадської МДПІ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, відповідачем складено акт № 96/152/03733683 від 17 квітня 2012 року. В акті зафіксовано завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних (податкових) періодів по декларації з ПДВ за лютий 2012 року на 250596 грн. На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Бершадською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року № 0000071601, яким позивачу встановлено завищення суми бюджетного відшкодування всього на суму 250596 грн. та нараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 62649,00 грн. Позивач вважає, що в ході проведення перевірки зроблені хибні висновки стосовно зафіксованих порушень, тому прийняте за наслідками акту перевірки рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, додаткових пояснень, наданих суду в ході розгляду справи, та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на обставини, викладені в поданих до суду письмових запереченнях (а. с. 67-69).

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, суд установив наступне.

На підставі акту «Про результати камеральної перевірки декларації з ПДВ за лютий 2012 року, поданої TOB «Осіївське» до Бершадської МДПІ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів», № 96/152/03733683 від 17 квітня 2012 року (далі - акт перевірки) відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року №0000071601 (далі - податкове повідомлення-рішення).

Відповідно до вказаного вище податкового повідомлення-рішення на підставі виявлення податковою інспекцією порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) встановлено завищення суми бюджетного відшкодування всього на суму 250596 грн. та нараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 62649,00 грн. Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням від 03 травня 2012 року №0000071601 ТОВ «Осіївське звернулось з первинною скаргою до Державної податкової служби у Вінницькій області, в якій просило скасувати зазначене вище податкове повідомлення-рішення.

Рішенням Державної податкової служби у Вінницькій області від 17 липня 2012 року залишено без змін податкове повідомлення-рішення Бершадської МДПІ від 03 травня 2012 року №0000071601 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 250596 грн. та застосуванні штрафної санкції в розмірі 62 649 грн., а скаргу TOB «Осіївське» - без задоволення.

ТОВ «Осіївське» подало повторну скаргу до Державної податкової служби України від 23.07.2012 №149. Рішенням Державної податкової служби України «Про результати розгляду повторної скарги» від 16.08.2012 № 461 10/61-12/10-2115 залишено податкове повідомлення-рішення Бершадської МДПІ від 03.05.2012 № 0000071601 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

З зазначеного випливає, що під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з ПДВ, вартості та обробки даних із Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

Як убачається з акту камеральної перевірки декларації з ПДВ за лютий 2012 року, поданої TOB «Осіївське» до Бершадської МДПІ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, податковим органом встановлено порушення п.п. а п. 200.4 ст. 200 ПК України, п.п. 4.6.4, п.п. 4.6.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, внаслідок чого ТОВ «Осіївське» завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних (податкових) періодів по декларації з ПДВ за лютий 2012 року на 250596 грн. З даним висновком перевіряючого органу суд не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст. 18 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Положенням пункту 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п. 200.4 ст. 200 ПК України 200.4. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до договору поставки ЕО/ОСВ від 22.10.2010 року (а. с. 36-37) згідно накладної від 21 грудня 2011 року № РН-071780 від постачальника TOB «Кернел-Трейд» ТОВ «Осіївське» придбано олію нерафіновану у кількості 180,000 тонн на суму 1759500,00 гривень, у т.ч. ПДВ 293250,00 грн.

Оскільки олія нерафінована у кількості 180 тонн на суму 1759500,00 грн., у т.ч. ПДВ - 293250,00 гривень, ТОВ «Осіївське» придбано з метою продажу, а продаж олії нерафінованої є операцією, яка оподатковується на загальних підставах та відображається у податковій декларації з податку на додану вартість, по якій проводяться розрахунки з бюджетом, податковий кредит по придбаній олії нерафінованій у кількості 180,000 тонн на суму 1759500,00 гривень, у т.ч. ПДВ - 293 250,00 гривень, було відображено ТОВ «Осіївське» у червні-грудні 2011 року у податковій декларації з податку на додану вартість, по якій проводяться розрахунки з бюджетом у відповідно до ст. 198.1. та ст. 198.2 ПК України.

Судом встановлено, що жодних актів перевірок, а відповідно й повідомлень-рішень, які б указували на неправомірність включення до податкового кредиту податкових накладних із придбання олії нерафінованої від ТОВ «Кернел-Трейд» не складено, порушень, у тому числі і в даному акті, не зафіксовано.

Оскільки з постачальником ТОВ «Осіївське» розрахувалось остаточно і в повній мірі в січні місяці 2012 року, який є попереднім податковим періодом відносно декларації за лютий місяць 2012 року, в якій саме і заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на суму 250596 грн., суд вважає, що підпункт "а" пункту 200.4 ПК України позивачем повністю дотримано, а отже висновок податкового органу в акті перевірки щодо неправомірності заявленої ТОВ «Осіївське» суми бюджетного відшкодування у лютому 2012 року на суму 250 596,00 гривень, зроблено помилково.

Відповідно до п. 4.6.4 Розділу 5 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 (надалі - Порядок), якщо в наступному звітному податковому періоді, різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д 2) (додаток 2).

Згідно з п. 4.6.5 вищезезначеного Порядку платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д З) (додаток 3).

Значення рядка З (Д З) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

На виконання вищевказаних вимог позивачем до податкової декларації з ПДВ за лютий 2012 року додаток 2 та додаток 3 було подано, відповідні рядки самої декларації заповнено, а отже, і дані пункти Порядку ТОВ «Осіївське» також було дотримано.

Як убачається з додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість), у графі 2 - Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 податкової декларації звітного податкового періоду) звітний період, у якому виникла сума позивачем вказано місяць 12, але, як встановлено судом з пояснень представника позивача, пропущено рік (мав бути 2011).

Відповідно до п. 6.2 Стандарту надання адміністративної послуги "Приймання податкової звітності платників податків в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку", затвердженого наказом Державної податкової слуби № 187 від 30.11.2011 року (надалі - Стандарт), Департамент інформатизації та обліку платників податків отримує від споживача адміністративної послуги податковий документ в електронному вигляді, надісланий засобами телекомунікаційного зв'язку, проводить його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Згідно з абз. 7 п. 6.4.2 вказаного Стандарту Департамент інформатизації та обліку платників податків формує споживачу адміністративної послуги другу квитанцію в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкового документа в електронному вигляді із зазначенням причин, якщо надісланий податковий документ сформовано з помилкою.

Судом встановлено, що між відповідачем та позивачем укладено договір про визнання електронних документів від 21.03.2011 року. Проте, як свідчать матеріали справи, відповідачем було порушено зазначені вище норми Стандарту, оскільки ним було сформовано та надіслано квитанцію про прийняття податкової звітності.

Таким чином, суд вважає, що ТОВ «Осіївське» задекларувало податковий кредит та бюджетне відшкодування у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року, з врахуванням всіх вимог ПК України, а допущена ТОВ «Осіївське» помилка при заповненні Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду не могла призвести до завищення суми бюджетного відшкодування.

Надаючи правову оцінку діям та рішенням відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Однак, як встановлено судом, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача не відповідає вище переліченим критеріям.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Осіївське" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби № 0000071601 від 3 травня 2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. шляхом її безспірного списання органом Державної казначейської служби з рахунків Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович