Постанова № 26306561, 21.09.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

21 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/3968/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Олексієнко Юлії Володимирівни

представника позивача: Карпенка М. Б.

представника відповідача: Герасименка Д. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Домінік 777", треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Церсаніт Інвес" та ТОВ "Євро Трейд"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду заявлено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Домінік 777» (далі - ТОВ «Домінік 777») до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем було проведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «Домінік 777» за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт від 16.07.2012 року №1498/22/34625668. В подальшому, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0001192310 від 31.07.2012 року, №0001182310 від 31.07.2012 року, №0001202310 від 31.07.2012 року, з якими позивач не погоджується. На його думку, безпідставними та необгрунтованими є твердження відповідача в акті перевірки про те, що поставки товару від ТОВ «Церсаніт Інвест» та ТОВ «Євро Трейд ЛТД» не здійснювались, тобто проведені операції є безтоварними і відповідно ТОВ «Домінік 777» не мало права включати до валових витрат та податкового кредиту вартість таких операцій. Щодо позиції відповідача, яку він аргументує відсутністю або складеними із порушенням законодавства України товарно-транспортних накладних, то позивач зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Крім того, відповідач стверджує, що послуги, які надавались ТОВ «Альта Промоушен ЛТД» та «Ардея Тех» позивачу не пов'язані із господарською діяльністю останнього. В спростування, позивач зазначає, що товариство є торговельною компанією і в процесі своєї діяльності потребує в наявності інформації про ринок, яка стосується товарів і послуг, що їх надає ТОВ «Домінік 777». Така інформація є вкрай важливою для позивача і на її основі будується маркетингова політика та асортиментний ряд компанії. З метою отримання вказаної інформації ТОВ «Домінік 777» були встановлені господарські взаємовідносини із зазначеними товариствами. Замовлені ТОВ «Домінік 777» послуги були надані у повному обсязі, на основі чого були складені акти про виконанні роботи. Звіти надавались в електронному варіанті.

Щодо віднесення до валових витрат сум відсотків за отриманий кредит, то відповідно до кредитного договору позивач отримав від ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» кошти на проведення ремонту нерухомого майна. Ремонтні роботи проводились на протязі в 2008 р. та були закінчені. В період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року за вказаним кредитним договором нараховано та сплачено проценти в сумі 133367,00 грн., а тому позивач вважає, що висновки податкового органу щодо відсотків нарахованих та сплачених за вказаним кредитом, які не повинні відноситись до валових витрат, не можуть братись до уваги.

Таким чином, ТОВ «Домінік 777» вважає, що безтоварність операцій, фіктивність наданих послуг та відсутність зв'язку із господарською діяльністю описані в акті перевірки нічим не підтверджені, відповідач не вірно застосовує норми чинного законодавства України.

Відтак є наявні підстави для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001192310 від 31.07.2012 року, яким донараховано (збільшено) за основним платижем грошових зобов"язань по сплаті податку на прибуток підприємств на загальну суму 339 502 грн. та штрафних санкцій на суму 74 387 грн., та відповідно податкового повідомлення-рішення №0001182310 від 31.07.2012 року, яким донараховано (збільшено) за основним платижем грошових зобов"язань по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 291 116 грн. та штрафних санкцій на загальну суму 12 337грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001202310 від 31.07.2012 року, яким зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 54 851грн., то позивач вважає, що воно також є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки товариством дотримано вимоги Податкового кодексу України, зокрема в частині забезпечення при формуванні податкового кредиту з ПДВ відсоткового співвідношення між операціями оподаткованими та неоподаткованими, що не взято до уваги відповідачем при складанні Акту.

Перед початком судового розгляду, за клопотанням представників позивача, судом залучено до участі у справі треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Церсаніт Інвес" та ТОВ "Євро Трейд".

Однак, вказані товариства на розгляд справи не прибули, хоча неодноразово належним чином повідомлялись про час, дату та місце судових засідань.

На адресу суду був направлений лист за підписом в.о. генерального директора ТОВ "Церсаніт Інвес" від 04.09.2012 року №778 згідно якого вбачається, що вказана третя особа підтримує позовні вимоги, та підтверджує про реальність госодарських операцій між ТОВ "Церсаніт Інвес" та позивачем.

Судом, з урахуванням думки учасників процесу, здійснено судовий розгляд даної справи без участі третіх осіб.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надавши пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просили їх задовольнити в повному обсязі.

При цьому, суду надали додатково документи, які при перевірці не надавались, а саме: акти інвентаризаційних товарів на складі, складські довідки про залишки на складі позивача товару, який є предметом поставки від ТОВ "Церсаніт Інвес" та ТОВ "Євро Трейд" станом на 01.12.2010р. та 31.03.2011р., видаткові накладні на підтвердження наявності товарів та подальшої реалізації іншим особам, довідки з ЄДРПОУ ТОВ "Церсаніт Інвес" та ТОВ "Євро Трейд", згідно яких вбачається, що дані особи на момент виконання договорів були платниками ПДВ, Договора на перевезення вантажу, укладені між позивачем та ФОП ОСОБА_6, документи щодо оплати за надані послуги.

Представники відповідача проти позову заперечували та зазначали, що у ТОВ «Домінік 777» відсутні належно оформлені товарно-транспортні накладні, обов'язковість ведення яких передбачена чинними нормативними актами, а тому операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Церсаніт Інвест» та ТОВ «Євро Трейд ЛТД» не могли проводитись і по своїй суті є безтоварними - тобто не передбачають будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім того, до Вінницької ОДПІ надійшов акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Євро Трейд ЛТД» з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.03.2011 року по 31.05.2011 року. Згідно інформації, вказаної в акті, на момент перевірки відсутня будь-яка інформація про наявність у ТОВ «Євро Трейд ЛТД» складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, а також кількості працюючих на товаристві.

Щодо віднесення до складу валових витрат позивачем витрат по придбанню послуг інформаційно-консультаційного характеру, то відповідач вказує, що ТОВ «Домінік 777» не надав до перевірки документів, які б підтверджували зв'язок вищевказаних витрат з господарською діяльністю підприємства (крім актів виконаних робіт та звітів), а тому підприємство не мало підстав віднести витрати по придбанню вказаних робіт, послуг до складу валових витрат, що призвело до їх завищення на суму 57740,00 грн.

Окрім того, відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, які долучені до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Вінницькою ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Домінік 777» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2012 р., за наслідками якої складено Акт перевірки від 16.07.2012 р. №1498/22/34625668 (далі - Акт).

Як зазначено в Акті, перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) крім визначених у 04.11» показників за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. у загальній сумі 27832543 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з придбання плитки керамічної, сантехніки, косметики, засобів гігієни, алкогольних та тютюнових виробів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, послуг сторонніх організацій.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 року в сумі 20543293,00 грн., на підставі таких документів: Декларацій з податку на прибуток з додатками, журналів-книги Головної, оборотно-сальдових відомостей по рахунках 20 «Матеріали», 22 «МШП», 28 «Товари», 31 «Рахунки в банках», 63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Дт 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші операційні витрати», які перевірено суцільним порядком, первинних документів по банку, накладних на придбання, господарських угод, актів виконаних робіт, наданих послуг, інших необхідних документів, які перевірено вибірковим порядком.

На порушення п.5.1, п.п. 5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР із змінами, в рядку 04.10 Декларації завищено витрати внаслідок оприбуткування послуг та включення їх вартості до валових витрат по підтверджуючих документах, оформлений з порушенням чинного законодавства та без підтвердження їх зв'язку з господарською діяльністю підприємства.

Так, ТОВ «Домінік 777» до перевірки надано акти приймання-передачі послуг від ТОВ «Альта Промоушен ЛТД» на суму 21888,00 грн., в тому числі ПДВ - 3648,00 грн.

Відповідно акту №320 від 25.10.2010 року прийому-передачі послуг по договору №43-к від 01.10.2010 р. Виконавець ТОВ «Альта Промоушен ЛТД» надав Замовнику послуги відповідно до договору №43-к від 01.10.2010 р. та додатку №1 Замовника від 01.10.2010 року. Акт складено у м. Вінниця, від виконавця підписано директором ОСОБА_7.

За даними автоматизованих баз даних органів ДПС встановлено, що ТОВ «Альта Промоушен ЛТД» знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, вид діяльності: інші види оптової торгівлі, засновник, директор, бухгалтер - одна особа, основні засоби відсутні, остання звітність подавалась за грудень 2010 року. Декларація з податку на прибуток за 2010 рік не подавалась. У вищенаведеному акті виконаних робіт не конкретизовано зміст наданих послуг. Інформаційні матеріали, надані Виконавцем в електронній формі на цифровому носію в одиночному екземплярі до перевірки не надано.

Відповідно акту прийому-передачі послуг по договору №44-к від 01.11.2010 р., Виконавець ПП «Ардея - Тех» надав замовнику послуги. Послуги надані в повному обсязі та в установлений термін. Акт складено у м. Вінниця, від Виконавця підписано директором ОСОБА_8.

За даними автоматизованих баз даних органів ДПС встановлено, що ПП «Ардея-Тех» знаходиться на обліку в Алчевській ОДПІ, вид діяльності: інші види оптової торгівлі, засновник, директор, бухгалтер - одна особа, основні засоби відсутні, стан платника - 3, прийнято рішення про припинення (ліквідацію). У вищенаведеному акті виконаних робіт не конкретизовано зміст наданих послуг. Інформаційні матеріали, надані Виконавцем в електронній формі на цифровому носію в одиночному екземплярі до перевірки не надано.

У вищенаведених актах виконаних робіт не конкретизовано зміст наданих послуг та не пред'явлено до перевірки інформаційні матеріали, надані ТОВ «Альта Промоушен ЛТД» та ПП «Ардея-Тех» в електронній формі на цифровому носію в одиночному екземплярі.

Враховуючи все вищевикладене, податковий орган в Акті перевірки прийшов до висновку, що підприємство не мало підстав віднести витрати по придбанню вказаних робіт, послуг до складу валових витрат, що призвело до завищення валових витрат на суму 57740,00 грн.

Відповідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Домінік 777» придбано у ТОВ «Церсаніт Інвест» керамічну плитку. До складу валових витрат за 1 квартал 2011 року віднесено витрати на придбання товарів у розмірі 979703,00 грн. До перевірки не пред'явлено товарно-транспортні накладні на переміщення товарів у просторі.

Податковий орган зробив висновок у Акті перевірки, що, оскільки, на ТОВ «Домінік 777» відсутні належно оформлені документи, а саме товарно-транспортні накладні, обов'язковість ведення яких передбачена чинними нормативними актами, то операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Церсаніт Інвест» не могли проводитись і по своїй суті є безтоварними - тобто, не передбачають будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Також, податковим органом встановлено, що ТОВ «Домінік 777» придбало у ТОВ «Євро Трейд» керамічну плитку. До складу валових витрат за 1 квартал 2011 року віднесено витрати на придбання товарів у розмірі 147986,00 грн. Товари оплачені з розрахункового рахунку підприємства в повному обсязі. За умовами договорів Продавець продає, а Покупець купує товар. Постачання товару здійснюється за власний рахунок Покупця, або за домовленістю сторін. Супровідними документами є видаткова, податкова накладна, сертифікат якості. ТОВ «Домінік 777» не надано товарно-транспортні накладні, подорожні листи, талони замовника, що свідчили б про перевезення товарів.

Перевіркою встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Євро-Трейд ЛТД» при придбанні та продажу товарів. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, податковий орган прийшов до висновку, що правочини нібито укладені між ТОВ «Домінік 777» та підприємствами-контрагентами не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Операції ТОВ «Євро Трейд ЛТД» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ «Євро Трейд ЛТД» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Виходячи з вищевикладеного, податковий орган прийшов до висновку, що ТОВ «Євро Трейд ЛТД» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.03.2011 року по 31.05.2012 року.

З даного акту випливає, що фактичного здійснення господарської операції між ТОВ «Євро Трейд ЛТД» та ТОВ «Домінік 777» не було, тому відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, ТОВ «Домінік 777» не мало підстав віднести витрати по придбанню товарів від ТОВ «Євро Трейд ЛТД» до складу валових витрат у розмірі 147986,00 грн.

Оскільки товариство неправомірно віднесено валові витрати по зазначеним вище операціям, немає підстав і формувати по ним податковий кредит.

Крім того, податковим органом встановлено завищення ТОВ «Домінік 777» у рядку 06.4 Декларації «Фінансові витрати» у розмірі 133367,00 грн., в тому числі за 2-4 квартали 2011 року - 101189,00 грн., за 1 квартал 2012 року - 32178,00 грн.

Відповідно кредитного договору №010/03-11/30 від 07.02.2008 року ТОВ «Домінік 777» отримало від ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» кошти на проведення ремонту нерухомого майна. Ремонтні роботи проводились на протязі 2009-2010 року. В бухгалтерському та податковому обліку створено новий об'єкт основних засобів - ремонт приміщення. В період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року за вказаним кредитним договором нараховано та сплачено відсотки у сумі 133367,00 грн. В Акті податковий орган зазначив, що відсотки, нараховані та сплачені за вказаним кредитом повинні бути віднесені до вартості кваліфікаційного активу. Вдітак, підприємством порушено п. 141.1 Податкового Кодексу України.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001202310 від 31.07.2012 року, яким зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 54 851грн., то відповідачем в Акті перевірки зазначено наступне.

Перевіркою відображених у рядку 15.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування, та/або звільнені від оподаткування, та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186,3 статті 186 Податкового кодексу України), що включається до складу податкового кредиту» показників за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року у загальній сумі 42218,00 грн. встановлено, що ТОВ «Домінік 777» здійснював операції з придбання послуг сторонніх організацій, паливно-мастильних матеріалів та інше, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які звільнені від оподаткування.

Так, відповідно до п. 199.2 Податкового кодексу України, частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (вивезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподаткованими операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у відсотках величина застосування протягом поточного календарного року.

Пунктом 199.3 ПК України зазначено, що платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання придбаних товарів послуг між оподатковуваними та неоподаткованими операціями на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподаткованими та неоподаткованими операціями подається до органу державної податкової служби одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Згідно з п. 199.4 ПК України платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Як зазначено в Акті перевірки (а.с. 51), на порушення вищевказаних законодавчих норм ТОВ «Домінік 777» подано розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями до Декларації за березень 2012 року (вхідний №9021011619 від 20.04.2012 р.) за результатами попереднього звітного періоду, відповідно до якого обсяг постачання (без ПДВ) за жовтень-грудень 2011 року складає 20543044,00 грн. Оподатковувані операції за вказаний період складають 16141940,00 грн. Частка використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях становить 78,58%. Підприємство повинно було подати розрахунок за жовтень 2011 року, а за результатами 4 кварталу 2011 року зробити перерахунок.

Відповідно до Акту перевірки (а.с. 45) зазначено, що перевіркою відображених у рядку 1 Декларацій "операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів" за період 01.04.2010 р. 31.03.2012 р. у загальній сумі 11816469,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із поставки підприємством плитки, сантехніки, косметики та послуг по просуванню товарів.

Проведеною перевіркою відображеного показника за перевіряємий період в сумі 11816469,00 грн. на підставі таких документів: податкових Декларацій з податку на додану вартість, реєстрів виданих податкових накладних за 2010 р.-1квартал 2012 року, Головних книг 2010, 2011, 2012 р.р., журналів-ордерів та оборотно сальдових відомостей по рах. 301, 311, 361, 64, 70, 79, Розшифровок податкових зобов'язань в розрізі контрагентів, первинних документів по банку, актів виконаних робіт, інших необхідних документів, встановлено заниження задекларованих ТОВ "Домінік 777" показників у рядку 1А Декларацій "операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів" на суму 4443,00 грн., у тому числі: за жовтень 2011 року - 4443,00 грн.

Розбіжність в сумі 4443,00 грн. встановлена в результаті того, що підприємством на порушення п. 185.1 п. 187.1 Податкового Кодексу України до податкових зобов'язань не було віднесено суми податку на додану вартість з продажу товарів ПП Мрищук та ПП Момотюк.

Крім того, згідно Акту перевірки (а.с. 49-50) вказано, що на порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту (рядку 10.1 Декларацій) суму ПДВ, яка не підтверджена податковими накладними або такі податкові включені двічі на суму 18457,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення: №0001192310 від 31.07.2012 року, яким донараховано (збільшено) за основним платежем грошових зобов'язань по сплаті податку на прибуток підприємств на загальну суму 339502,00 грн. та штрафних санкцій на загальну суму 74387,00 грн.; №0001182310 від 31.07.2012 року, яким донараховано (збільшено) за основним платежем грошових зобов'язань по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 291116,00 грн. та штрафних санкцій на загальну суму 12337,00 грн.; №0001202310 від 31.07.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 54851,00 грн.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі - Порядок №984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті, якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і оплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; в разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про падання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

З аналізу даної норми вбачається, що органи державної податкової служби при перевірці встановлюють порушення законодавства, а саме податкового.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань станом на момент виникнення спірних правовідносин визначений Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України.

Положеннями Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (стаття 20) та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990р. (стаття 10) податкові органи не наділені компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм актів цивільного або господарського законодавства.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Церсаніт Інвест" та ТОВ "Євро Трейд" (а.с. 68-71, 134-135) були укладені договора на придбання плитки керамічної.

Судом досліджено та встановлено, що договори, укладені між позивачем та контрагентом щодо купівлі-продажу товару відповідають вимогам, встановленим у статті 203 ЦК України: не суперечать законодавчим актам України; особи, які вчиняли правочини мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочинів було вільним; правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними і ці наслідки настали, що підтверджується доказами.

Зазначені договори містять всі істотні умови, визначені цивільним та господарським законодавством України, зокрема містять: предмет договору, ціну договору яка міститься в підписаних обома сторонами договору, строк дії договору.

Вирішуючи правомірність визначеного податковою інспекцією ТОВ «Домінік 777» грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість суд з метою з'ясування обставин реальності вчинення господарських операцій вважає за необхідне ретельно перевірити доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в акті перевірки, або встановити наявність чи відсутність інших доказів.

Також, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, протиправності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.

Одним із аргументів відповідача, висловлені в акті перевірки та запереченнях на позов є те, що поставки товару від ТОВ «Церсаніт Інвест» та ТОВ «Євро Трейд ЛТД» за вказані періоди не здійснювались, тобто проведені операції є безтоварними і відповідно ТОВ «Домінік 777» не мало права включати до валових витрат та податкового кредиту вартість таких операцій. Їх твердження ґрунтуються на тій обставині, що до перевірки не було представлено товарно-транспортних накладних по вказаним операціям поставки товарів.

Однак, в судовому засіданні чітко з"ясовано, що податковий орган ставить під сумнів товарність та реальність поставки товарів за вказаними договорами з підстав відсутності належно оформлених документів, а саме товарно-транспортних накладних.

Суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем.

Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особу, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Тобто, вимога про наявність товарно-транспортної накладної під час перевезення вантажів є обов'язковою для перевізників. За таке порушення останні можуть бути притягнуті до відповідальності органами Автотранспортною інспекцією, які здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажів.

Відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" перевезення вантажів здійснюється на основі цивільно-правових договорів, без застереження щодо обов'язкового застосування товарно-транспортної накладної, які за своєю суттю можуть бути однією із рекомендованих форм договору перевезення. Правила діють в тій частині, яка не суперечить даному Закону, а відтак, відсутність товарно-транспортної накладної не є порушенням Закону, а відповідно відсутність товарно-транспортної накладної не є порушення норм податкового законодавства.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11 зазначено, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставо для висновків про відсутність господарської операції». В даному випадку необхідно досліджувати рух товару, його вплив на матеріальний стан сторін.

Так в спростування тверджень податкового органу щодо безтоварності господарських операцій, Позивач надав до суду копії платіжних доручень про перерахування грошових коштів за отриманий товар, видаткових та податкових накладних наданих постачальниками, а саме TOB "Євро Трейд" та TOB "Церсаніт Ін вест", згідно яких до Позивача переходило право власності на товар, що був предметом договору поставки, а останній здійснював оплату за них. Також надані копії видаткових накладних, згідно яких Позивач відчужив (продав) отриманий товар від TOB „Євро Трейд" та TOB „Церсаніт Ін вест" третім особам і копію виписки про отримання коштів від третіх осіб за продаж цього товару. Вказані документи у повній мірі підтверджують реальний рух товару від TOB „Євро Трейд" та TOB „Церсаніт Ін вест" та відповідно правомірність віднесення вартості вказаних товарів до валових витрат Позивача та податкового кредиту з ПДВ.

За кожну поставку товару Постачальниками надавались також податкові накладні, видаткові накладні, копії яких були надані Відповідачу під час здійснення перевірки, а також надані до суду. Вказані документи є двосторонніми, відповідають вимогам податкового обліку та підтверджують рух цього товару у просторі. Крім того, згідно Акту застережень щодо відсутності цих документів не було, і не доводиться відповідачем. Відтак з приводу сумнівності первинних документів у відповідача не виникає спору.

В той же час, суду надані Договора на перевезення вантажу, а саме плитки керамічної від постачальників TOB "Євро Трейд" та TOB "Церсаніт Ін вест", які укладені між позивачем та ФОП ОСОБА_6, документи щодо оплати за надані послуги.

Разом з тим, як встановлено судом Відповідачем не досліджувалось наявність товару, який є предметом поставки згідно договорів із TOB «Євро Трейд» та TOB «Церсаніт Ін вест» на складі Позивача, що підтверджується наданою до суду складською довідкою про залишки товару.

Крім того, аргументом відповідача щодо порушення позивачем положень податкового законодавства слугував акт іншої податкової інспекції №1391/23-6/37507739 від 25.10.2011 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Євро-Трейд ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2011 року по 31.05.2011 року. Згідно інформації, вказаної в акті, на момент перевірки відсутня будь-яка інформація про наявність у ТОВ «Євро Трейд ЛТД» складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, а також кількості працюючих на товаристві. На момент проведення перевірки первинні та інші документи ТОВ «Євро Трейд ЛТД» відсутні, за адресою вказаною в реєстраційних документах підприємство не знаходиться, місцезнаходження посадових осіб не відомо.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акт №1391/23-6/37507739 від 25.10.2011 року, оскільки, порушення допущені контрагентом позивача, не можуть бути підставою для відповідальності позивача. Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Крім того, суд критично оцінює посилання представників відповідача на акт перевірки ТОВ «Євро Трейд ЛТД», оскільки ним не доведено нікчемність правочину щодо поставки товару.

Разом з тим, відповідно до довідок з ЄДРПОУ станом на 29.08.2012 року вказані ТОВ "Церсаніт Інвест" та ТОВ "Євро Трейд" внесенні до державного реєстру, записи, що за юридичними адресами не знаходяться - відсутні (а.с. 235, 236).

Порушення, встановлені під час перевірки контрагентів позивача (їх наявність належним чином не підтверджена), згідно законодавства не спричиняють жодних негативних наслідків для добросовісного платника податків, не можуть бути підставою для зменшення валових витрат, податкового кредиту та збільшення валового доходу. Позивач виконав вимоги закону щодо оформлення та відображення в податковому обліку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За придбані товари від TOB „Євро Трейд" та TOB „Церсаніт Ін вест" позивачем проведено розрахунки, тобто відбулись реальні зміни майнового стану платника податків позивача.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За наведених вище обставин, суд дійшов до висновку про безпідставність твердження податкового органу про безтоварність господарських операцій у взаємовідносинах позивача з контрагентами TOB „Євро Трейд" та TOB „Церсаніт Ін вест", реальність господарських операцій позивача підтверджена належними первинними бухгалтерськими та податковими документами, разом з тим, суд наголошує, що придбаний товар в подальшому був реалізований третім особам, про що свідчать видаткові накладні, надані представниками позивача, відтак валаві витрати сформовані правомірно, податковий кредит складався із сум податку, нарахованого у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності позивача.

Щодо отриманих позивачем послуг від ТОВ «Альта Промоушен ЛТД» та ПП «Ардея-Тех», надаючи правову оцінку первинним документам, а саме договору №43-к від 01.10.2010 року (а. с. 161-163), договору №44-к від 01.09.2010 року (а. с. 157-159), акту здачі-приймання послуг по договору №43-к від 01.10.2010 р. (а. с. 164), акту здачі-приймання послуг №320 від 25.10.2010 року, податкових накладних за №908 від 30.11.2010 р. (а. с. 160) та №572 від 25.10.2010 р. (а. с. 166), заяви про надання послуг по договору №43-к від 01.10.2010 р. (а. с. 165), суд зазначає наступне.

У вищенаведених актах здачі-приймання послуг не конкретизовано зміст наданих послуг. Звіти на перевірку та суду не надавались, оскільки як повідомлено представниками позивача від виконавця вони були передані в електронному варіанті. Таким чином, не можна встановити: ціль і предмет договору, щодо проведення аналізу основних характеристик і оцінки перспектив розвитку виробництва (асортименту товарів) і проведення фінансово-економічного розрахунку даного виробництва, визначення напрямку вкладу коштів в його розширення; аналіз конкуренції між великими товаровиробниками на оптовому чи роздрібному ринку продаж і оцінка рівня конкуренції; основні тенденції розвитку рівня, динаміки зміни цін; асортимент продукції (товару); політика ціноутворення; план продажу; зміст потенційних покупців і кількісних показників запланованого продажу; інвестиційний план; оцінка ризиків, фінансовий план; аналіз ефективності проекту; прогнозуємий рівень рентабельності, строк окупаємості проекту; висновок по проведених дослідженнях. Дана інформаційна послуга надається замовнику на матеріальних носіях, в якості останніх можуть використовуватись документи, магнітна, кіно, відео-, фотоплівка та інші. Тільки ці носії засвідчують одержання, зберігання інформації і доводять зв'язок наданих послуг з господарською діяльністю підприємства, а отже є необхідною умовою для відображення витрат на їх одержання в системі рахунків бухгалтерського обліку і дають право на віднесення суми даних витрат на валові витрати підприємства.

Крім актів здачі-приймання послуг та договорів, інших інформаційних матеріалів та документів, які б підтверджували зв'язок вищевказаних витрат з господарською діяльністю ТОВ «Домінік 777» суду не надано.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV із змінами та доповненнями даного Закону встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з нормами пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткуванні прибутку підприємств»від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці....), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцією і підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність і Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV із змінами та доповненнями встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які б підтверджували фактичне виконання тої чи іншої послуги та зв'язок її з господарською діяльністю підприємства

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2012 р. в справі №2а/0270/1942/12.

Оскільки первинні документи є недостовірними, вони не можуть вважатися первинними документами, що відображають господарську операцію. За таких обставин вони не можуть бути і доказом витрат, на підставі якого позивачем сформовано податковий кредит. Наявність у позивача лише документів, які відповідно до Закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, оформлених з порушенням, самі по-собі не є підставою для включення до складу податкового кредиту.

Отже копії документів, які надані як додатки до позовної заяви не спростовують порушення зазначені в акті перевірки.

Таким чином, суд вважає, що висновки податкового органу про безпідставність включення до складу валових витрат та податкового кредиту позивачем витрати на оплату послуг, отриманих від ТОВ «Альта Промоушен ЛТД» та ПП «Ардея-Тех», є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході розгляду даної адміністративної справи.

Щодо віднесення до валових витрат сум відсотків за отриманий кредит, які знайшли своє відображення в податковому повідомлені-рішені №0001192310 від 31.07.2012 року, то суд зазначає наступне.

Вході проведення перевірки, податковим органом встановлено завищення ТОВ «Домінік 777» у рядку 06.4 Декларації «Фінансові витрати» у розмірі 133367,00 грн., в тому числі за 2-4 квартали 2011 року -101189,00 грн., за 1 квартал 2012 року - 32178,00 грн.

Відповідно кредитного договору №010/03-11/30 від 07.02.2008 року ТОВ «Домінік 777» отримало від ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» кошти на проведення ремонту нерухомого майна. Ремонтні роботи проводились на протязі 2009-2010 року. В бухгалтерському та податковому обліку створено новий об'єкт основних засобів - ремонт приміщення. В період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року за вказаним кредитним договором нараховано та сплачено відсотки у сумі 133367,00 грн. В Акті податковий орган зазначив, що відсотки, нараховані та сплачені за вказаним кредитом повинні бути віднесені до вартості кваліфікаційного активу. Вдітак, підприємством порушено п. 141.1 Податкового Кодексу України.

Підставою для зменшення витрат позивача на сплату процентів за кредитом в акті перевірки зазначено вимоги Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. 141.1 ст. 141 ПК України, до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

У розумінні Господарського кодексу України, господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до умов кредитного договору №010/03-11/30 від 07 лютого 2008 р. (а. с. 167) цільовим призначенням отриманого позивачем кредиту є проведення ремонту - нерухомого майна.

Згідно Положення Бухгалтерського Обліку 31 "Фінансові витрати" підпадають під визначення такого кваліфікаційного активу як інвестиційна нерухомість - будівля, яка потребує добудови, реконструкції, реставрації та іншого поліпшення.

Як визначено П (С)БО 31 "Фінансові витрати", кваліфікаційний актив - це актив, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення (згідно з рекомендаціями Мінфіну - більше трьох місяців).

Собівартість кваліфікаційного активу - це витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу.

Фінансові витрати - витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями.

Відповідно до пп. 138.10.5 та п. 141.1 Податкового кодексу України - платник податку має право відображати у складі інших витрат фінансові витрати, крім тих, які включені до собівартості кваліфікаційних активів згідно з вимогами П(С)БО 31 "Фінансові витрати".

З 01.04.2011 р. після набуття чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України фінансові витрати, які підлягають капіталізації, слід включати до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Важлива особливість встановлена п. 6 П(С)БО 31 - у разі безпосереднього позичання коштів з метою створення кваліфікаційного активу сумою фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є фактичні, визнані у звітному періоді, фінансові витрати, які пов'язані з цим запозиченням.

Підпунктом 138.5.2 п.138.5 ст.138 ПК України передбачено, що інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведені бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного: датою збільшення витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитні операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Згідно пп.138.10.5 п.138.10 от. 138 ПК України, до складу інших витрат включають фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Таким чином, позивач неправомірно включив суми сплачених процентів за кредитом до складу витрат за 2-4 кв. 2011 року у сумі 101 189 грн. та за 1 кв. 2012 року у сумі 32 178 грн., які за правилами бухгалтерського та податкового обліку відображені як новий об"єкт основних засобів - ремонт приміщення.

Виходячи з меж заявлених вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001192310 від 31.07.2012 року, яким донараховано (збільшено) за основним платежем грошових зобов'язань по сплаті податку на прибуток підприємств на загальну суму 339502,00 грн. та штрафних санкцій на загальну суму 74387,00 грн., то суд приходить до висновку, що воно підлягає скасуванню повністю, виходячи з наступного.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення відповідача вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

У даному випадку, констатуючи помилкове нарахування податку на прибуток підприємств за господарськими операціями у взаємовідносинах позивача з контрагентами TOB „Євро Трейд" та TOB „Церсаніт Інвест", суд не може визнати протиправним рішення податкового органу в якійсь сумі. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001182310 від 31.07.2012 року, яким донараховано (збільшено) за основним платежем грошових зобов'язань по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 291116,00 грн. та штрафних санкцій на загальну суму 12337,00 грн., то відповідачем винесено вказане рішення виходячи із невизнання господарської діяльності позивача із наступними контрагентами: ТОВ «Церсаніт Інвест», ТОВ «Євро Трейд», ПП «Ардея Тех», ТОВ «Альта Промоушн ЛТД», що досліджувалось судом вище.

Оскільки реальність господарських операцій з TOB „Євро Трейд" та TOB „Церсаніт Інвест" підтверджена матеріалами справи, відтак правомірно сформовано податковий кредит, який складався із сум податку, нарахованого у зв'язку з придбанням товарів у цих поставщиків.

За даних обставин, та з аналогічних підстав, вказаних вище, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001182310 від 31.07.2012 року підлягає скасуванню повністю.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001202310 від 31.07.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 54851,00 грн., то суд не вбачає підстав для його скасування, а відтак в даній частині позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Як зазначено в Акті перевірки (а.с. 51), на порушення п. 199.2, п. 199.3, п.199.4 Податкового кодексу України ТОВ «Домінік 777» подано розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями до Декларації за березень 2012 року (вхідний №9021011619 від 20.04.2012 р.) за результатами попереднього звітного періоду, відповідно до якого обсяг постачання (без ПДВ) за жовтень-грудень 2011 року складає 20543044,00 грн. Оподатковувані операції за вказаний період складають 16141940,00 грн. Частка використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях становить 78,58%. Підприємство повинно було подати розрахунок за жовтень 2011 року, а за результатами 4 кварталу 2011 року зробити перерахунок.

Так, відповідно до п. 199.2 Податкового кодексу України частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Пунктом 199.3 Податкового кодексу України вказано, що платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Згідно з п. 199.4 Податкового кодексу України платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Відповідно до Акту перевірки (а.с. 45) зазначено, що перевіркою відображених у рядку 1 Декларацій "операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів" за період 01.04.2010 р. 31.03.2012 р. у загальній сумі 11816469,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із поставки підприємством плитки, сантехніки, косметики та послуг по просуванню товарів.

Розбіжність в сумі 4443,00 грн. встановлена в результаті того, що підприємством на порушення п. 185.1, п. 187.1 Податкового Кодексу України до податкових зобов'язань не було віднесено суми податку на додану вартість з продажу товарів ПП Мрищук та ПП Момотюк.

Згідно з п. 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 Податкового Кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг заготівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Крім того, згідно Акту перевірки (а.с. 49-50) вказано, що на порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту (рядку 10.1 Декларацій) суму ПДВ, яка не підтверджена податковими накладними або такі податкові включені двічі на суму 18457,00 грн.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В даному випадку платником податків, порушення, що зафіксовані в Акті перевірки, не спростовані.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов обґрунтований не в повній мірі, відтак підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.07.2012 року №0001192310 та №0001182310.

В реші позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ "Домінік 777" судовий збір відповідно до частини задоволених вимог в розмірі 1 430, 67 грн. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби з розрахункових рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього

Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: Дмитришена Руслана Миколаївна