У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2006 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів - Бим М.Є., Васильченко Н.В., Кравченко О.О.,

Харченка В.В.

при секретарі - Мельник І.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за касаційною скаргою , Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на рішення господарського суду Хмельницької області від 28.04.2005р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 14.07.2005р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Хекро Пет ЛТД» » до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання недійсним податково повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И Л А :

_______________Справа № К-7458/06

Доповідач Фадєєва Н.М.

В лютому 2005р. позивач ТОВ « Хекро- Пет Лтд» звернулося в суд із позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000032303/0/404 від від 02.02.2005р., в якому Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому, на підставі акту позапланової перевірки № 212/233-30960327 від 28.01.2005р. та відповідно до п. 4.1. ст.. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р., виявив завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 22 462 грн.. Позивач посилався на те, що зроблені відповідачем в податковому повідомленні-рішенні висновки про завищення позивачем заявленої до відшкодування суми ПДВ є невірним, оскільки підставою для винесення даного повідомлення-рішення став акт перевірки № 212/233-3096027 від 28.01.2005р., який на думку позивача суперечить нормам податкового законодавства.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.04.2005р. позов задоволено повністю.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 14.07.2005р. апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишена без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 28.04.2005р. - без змін.

Не погоджуючись з зазначеними вище судовими рішеннями Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ « Хекро Пет Лтд» в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому проведено позапланову документальну перевірку позивача на предмет правильності обчислення сум ПДВ, заявлених до відшкодування з бюджету за листопад 2004р.

За наслідками перевірки складено акт від 28.01.2005р. № 212/233-30960327 про порушення пункту 4.1. статті 4, п.п. 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України « Про податок на додану вартість», а саме заниження бази оподаткування з податку на додану вартість на загальну суму 112 309 грн., у зв»язку з чим завищено від»ємне значення податкових зобов»язань по ПДВ на суму 22 462 грн.

02.02.2005р. на підставі акту перевірки Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000032303/0/404, яким ТОВ « Хекро Пет Лтд» донараховано податкове зобов»язання з ПДВ за листопад 2004р. в сумі 22 462 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2004р. та 07.07.2004р. ТОВ « Хекро Пет Лтд» ( комісіонер) укладено договори комісії з ТОВ « Містраль» та з ТОВ « Українська горілчана компанія Nemiroff ( комітенти) відповідно.

Предметом зазначених договорів комісії є обов»язок комісіонера за дорученнями комітентів та за їх рахунок здійснити декілька зовнішньоекономічних операцій по експорту наданого комітентами товару, а саме: ПЕТ преформу та стретч-пліаки. За умовами договорів при експортуванні товару ТОВ « Хекро Пет Лтд» несе витрати по перевезенню вантажу за межі території України.

Відповідно до ст.. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов»язується за дорученням іншої сторони ( комітента) за плату вчинити один або кілька право чинів від свого імені. Але за рахунок комітента.

На виконання укладених договорів комісії ТОВ « Хекро Пет Лтд» було здійснено у листопаді 2004р. декілька зовнішньоекономічних операцій по експорту наданого комітентами згаданого товару.

Згідно із ст.. 1015 Цивільного кодексу України за згодою комітента комісіонер має право укладати договір субкомісії з третьою особою ( субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом.

Пунктами 1.2. і 1.7 договорів комісії від 08.04.2004р і 07.07.2004р. передбачено, що комісіонер несе обов»язок перед комітентами за виконання третіми особами угод, які укладаються ним для виконання комісійного зобов»язання, а комітенти додатково до комісійної винагороди виплачують комісіонеру винагороду за поруку виконання угод третіми особами.

Позивачем були укладені договори про перевезення вантажу за межами митного кордону України з приватними підприємствами і підприємцями, які мають такий дозвіл, а саме: з ПП « Ринг», підприємцемОСОБА_1., ДП « Совмортранс» Центром « Укррефтранс» та підприємцем ОСОБА_2.

Підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України « Про податок на додану вартість» передбачено, що операції з поставки транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів з-під митного контролю на митну територію України ( включаючи внутрішні митниці) до пункту поза межами митного кордону України оподатковуються за нульовою ставкою.

Названі суб»єкти скористалися нульовою ставкою.

Позивачем в оплату транспортних послуг перераховано цим юридичним і фізичним особам 112 309 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Позивачем було виписано комітентам ( ТОВ « Українська горілчана компанія «Nemiroff» та ТОВ « Містраль») податкові накладні від 30.11.2004р. №№ 203НН, 207НН, 214НН, 217НН, в яких зазначена нульова ставка податку на додану вартість.

Згідно з положеннями статей 1013, 1024 Цивільного кодексу України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, визначеному договором комісій, а також зобов»язаний відшкодувати витрати, понесені комісіонером у зв»язку з виконанням ним своїх зобов»язань за договором комісії.

Зобов»язання комітентів відшкодувати комісіонеру проведені ним витрати у зв»язку з виконанням ним комісійного доручення передбачені п.1.6 договорів комісії від 08.04.2004р. 07.07.2004р.

Укладаючи договори на перевезення вантажу за межі митної території України, ТОВ « Хекро Пет Лтд» діяло на виконання доручень комітентів.

Суди дійшли правильного висновку, що витрати позивача за своєю правовою суттю є витратами комітентів, доручення яких виконувалися комісіонером, а тому відсутні підстави вважати ці витрати комісійною винагородою, а дії позивача - продажем послуг.

Відповідно до підпункту 8.3 статті 8 Закону України « Про податок на додану вартість» у разі, коли платник податку здійснює вивезення (експортування) товарів (робіт, послуг), отриманих від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (роботи, послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання експортного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування цим податком за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті цього Закону ( 20%).

Закон України « Про податок на додану вартість» не передбачає оподаткування податком на додану вартість суми відшкодованих комітентом комісіонеру затрат у зв»язку з виконанням договору комісії.

Такми чином, суми відшкодованих ТОВ « Містраль» та ТОВ « Українська горілчана компанія «Nemiroff» транспортних послуг позивач правомірно не включив до бази оподаткування ПДВ, оскільки ним не збільшувалась сума податкових зобов»язань при передачі таких послуг комітентам.

Отже,  докази, наведені відповідачем в касаційні скарзі не доводять неправомірність висновків суду.

Судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка.

Рішення суду належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.. 220, 221. 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України. колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 28.04.2005р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 14.07.2005р. - без змін.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Судді :