Ухвала суду № 26294748, 17.09.2012, Апеляційний суд Херсонської області

17.09.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/2190/2702/12 Головуючий в суді 1 інстанції:Головко О.В. Категорія: 41 Доповідач: Вейтас І.В.УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :

Головуючого: Цуканової І.В.

суддів: Радченка С.В.

Вейтас І.В.

при секретарі: Лукашевич Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 03 липня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ВГІРФО Суворовського РВ ХМВ УМВС України в Херсонській області про усунення перешкод користування квартирою,-

встановила:

В листопаді 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відповідачів, посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 28.10.2011 року йому належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Однак у вказаній квартирі зареєстровані і проживають відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7. Оскільки вказані відповідачі порушують його право як власника квартири, через що він не може повною мірою користуватись і розпоряджатись своєю власністю, позивач просив суд усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 з вказаної квартири та зняття їх з реєстраційного обліку за даною адресою.

Рішенням Суворовського районного суд м.Херсона позов задоволено та ухвалено усунути перешкоди ОСОБА_6 в користуванні квартирою АДРЕСА_2 шляхом зняття з реєстрації у вказаній квартирі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7. Зобов'язано ВГІРФО Суворовського ВМ УМВС України в Херсонській області зняти з реєстрації ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 за даною адресою. Ухвалено виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 із зазначеної квартири без надання іншого жилого приміщення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати, позовну заяву залишити без розгляду.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

У судовому засіданні представник відповідачів наполягав на задоволенні скарги, посилаючись на підстави, вказані в апеляційній скарзі.

Позивач ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, вказує, що по теперішній час не має можливості користуватися своєю власністю, так як відповідачі не усунули вказані в позові перешкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача та представника відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідачів, які проживають та не зняті з реєстрації у вказаній квартирі, порушують права позивача як власника квартири та його права можливо захистити в обраний ним спосіб. Такий висновок суду є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.317, ч.1 ст.319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном і він реалізовує їх на власний розсуд.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст.316 ЦК України).

Частиною 1 ст.312 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що 11.01.2011 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 продали належну їм квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_8 , що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу (а.с.9).

28.10.2011 року відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу ОСОБА_8 продав зазначену вище квартиру ОСОБА_6 (а.с.7).

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст..383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Так як відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 припинили право власності на дану квартиру, то втратили право користуватися нею.

Припинення права власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на квартиру припиняє право ОСОБА_7, як члена сім`ї колишніх власників, на користування цією квартирою, оскільки чинним законодавством не передбачено перехід прав і обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім`ї колишнього власника у випадку зміни власника. Таким чином рішення суду про усунення перешкод позивачу в користуванні його квартирою шляхом виселення відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є законним та оґрунтованим.

Реєстрація особи за місцем її проживання є похідною від права особи користуватись житлом, а оскільки відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не мають права користуватись даною квартирою, суд правильно задовольнив позовні вимоги про зняття вказаних відповідачів з реєстрації за вказаною адресою.

Посилання апелянта на те, що судом не встановлено, чи дійсно позивачі проживають у вказаній квартирі, колегія суддів не бере до уваги, як підставу для скасування рішення, оскільки на час розгляду справи апеляційним судом представник відповідачів підтвердив, що ключі від квартири відповідачі позивачу не віддали, з реєстрації не знялись, а позивач наполягав в судовому засіданні, що позивачі і по даний час чинять йому перешкоди в користуванні квартирою.

Доводи апелянта, уточнені ним під час розгляду справи апеляційним судом про те, що судом розглянуто позовну заяву, яку замість позивача підписав його представник, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказаний недолік не вплинув на суть ухваленого рішення. Відповідно до роз'яснень, даних в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку»законне, обґрунтоване та правильне по суті й справедливе рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань. Зокрема до таких недоліків, які не призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального законодавства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, і не впливають на суть ухваленого рішення належить в тому числі відсутність підпису в позовній заяві, якщо позивач брав участь у судовому засіданні і підтримав позовні вимоги.

Позивач ОСОБА_6 брав участь у судовому засіданні апеляційного суду, підтвердив повноваження представника на подачу позову, підтвердив обставини справи та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення немає, оскільки рішення суду постановлено правильно у відповідності до вимог норм матеріального права, в межах заявлених вимог, на підставі наданих доказів, досліджених в судовому засіданні.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 03 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді: