Ухвала суду № 26294007, 04.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2772/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кут»до державної Податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування рішень про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати нечинним рішення №281069 від 20.02.2012 року про застосування фінансових санкцій за порушення ст. 15-2 Закону України 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та рішення №281070 від 20.02.2012 року про застосування фінансових санкцій за порушення ст. 15-3 Закону України 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2012 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про застосування фінансових санкцій № 231070/2304/23158883 від 20 лютого 2012 року. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням в частині про задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині про задоволення позову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 01.02.2012р. №335, направлення №71 від 03.02.2012р. та направлення №72 від 03.02.12 Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва було проведено фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Кут»з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у т.ч. свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.

Результати проведеної перевірки зафіксовано в акті від 03.02.2012р. №0011/26/52/23/23158883, в якому контролюючим органом встановлено порушення підприємством ст.ст.15-2, 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» 481/95-ВР від 19.12.95 р., що полягає у здійсненні діяльності з реалізації алкогольних напоїв на розлив без статусу підприємства громадського харчування та не обладнанні спеціально відведених місць для куріння.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесенні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

1) №281070/2304/23158883 від 20.02.2012 року, яким за порушення статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на підставі абз. 9 ст.17 застосовано до позивача фінансові санкції у розмірі 6 800,00 грн. за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці підприємством, що не має статусу підприємства громадського харчування;

2) №281069/2304/23158883 від 20.02.2012 року, яким за порушення статті 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»на підставі абз.10 ч. 2 ст.17 вказаного Закону застосовано до позивача фінансові санкції у розмірі 3 400,00 грн. за не обладнання спеціально відведених місць для куріння та нерозміщення наочної інформації.

Позивач не погоджується з висновками Акту перевірки та прийнятими на його підставі рішеннями про застосування фінансових санкцій, у зв'язку з цим звернувся до суду з даним позовом.

Вважаючи вказані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову та скасовуючи оскаржуване рішення відповідача від №281070/2304/23158883 від 20.02.2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення прийняте контролюючим органом без врахування істотних обставин справи, зважаючи на те, що статус підприємства як закладу громадського харчування підтверджено належними доказами.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що підставою прийняття спірного рішення стали результати перевірки щодо з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у т.ч. свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.

Відповідно до висновків зазначеного акта перевірки в порушення ст. 15 3 від 19.12.1995 № 481/95-ВР Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»позивачем в приміщення кафе по вул. Мілютенка, 46 здійснювались продаж алкогольних напоїв на розлив, кави та чаю для споживання на місці без наявності відповідного статусу суб'єкта господарювання громадського харчування, що є порушенням ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом було ухвалено оскаржуване рішення.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій та додержання процедури проведення перевірки.

Відповідно до ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Пунктом 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 30.07.1996 року № 854, встановлено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки підприємствами громадського харчування та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус підприємств громадського харчування.

Листом від 24.04.2009 р. N 8654/7/32-0117 «Щодо роз'яснень з питань контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», податковий орган здійснив роз'яснення щодо застосування пункту 22 вищевказаних правил, згідно з яким продаж алкогольних напоїв на розлив має право здійснювати виключно підприємство громадського харчування за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, повинні дотримуватися встановлених законодавством правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі їх порушення, нести відповідальність передбачену Законом.

Частиною другою статті 17 Закону передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 790, визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має Ліцензію № 616445 від 10.05.2011 р., видану Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м. Києві, на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії до 13.05.2012 року (а.с. 13), що передбачає дозвіл на продаж алкогольних напоїв на розлив.

Крім того, в матеріалах справи містяться торговий патент на право здійснення торгівельної діяльності (серія ТПБ №675466, дійсний до 31.12.2016 року), що надає право його власнику (ТОВ «Кут») здійснювати підприємницьку діяльність у сфері ресторанного господарства (а.с. 12), дозвіл Санітарно-епідеміологічної станції Ватутінського району м. Києва на продовження роботи № 068.0333/2910 від 10.10.2000р. (а.с. 73) та дозвіл на початок роботи кафе-бару, виданий відповідною пожежною частиною (а.с. 75).

Вказані документи є належними доказами, що підтверджують ту обставину, що кафе по вул. Мілютенка, 46, в якому проводилась перевірка, відноситься до закладу громадського харчування, а тому висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», є незаконним та необґрунтованим.

Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку, що рішення відповідача № 231070/2304/23158883 від 20 лютого 2012 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, що ґрунтується на вказаному вище висновку, є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2012 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.