Ухвала суду № 26292832, 18.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2012 р.

справа № 2а-8869/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря –Шкуропадської В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року у справі №2а-8869/10/0470 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про визнання протиправним та скасування рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»» звернулося до суду з позовом, в якому просили визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: № 0000438821/0 від 14.05.2010 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення строків розрахунків в іноземній валюті у сумі 576583, 39 грн.; № 0000448821/0 від 14.05.2010 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства з питань валютного регулювання у сумі 3400 грн. Позов обґрунтовувався неправомірністю висновків СДПІ щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»під час виконання зовнішньоекономічного контракту, який укладено з ТОВ «АК «Грузинські національні авіалінії».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про застосування штрафних фінансових санкцій №000438821/0 від 14.05.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 192630, 92 грн.. В іншій частині позову відмовлено.

У частині відмови у задоволенні позову постанова суду мотивована порушенням позивачем вимог ст..1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке полягає в порушенні строків надходження виручки в іноземній валюті; Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»№ 15-93 від 19.02.1993р., яке полягає у недекларуванні валютних цінностей, які перебувають за межами України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позову, Відкрите акціонерне товариство «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, просило постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції, внаслідок не правильного трактування зовнішньоекономічного контракту, невірно визначено граничний термін надходження валютної виручки, що впливає на правомірність застосування до підприємства штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Крім цього, заявник апеляційної скарги вказує на те, що валютна виручка, яку мало отримати ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа», не є власністю останнього, оскільки не перебувала у його розпорядженні, у зв’язку з чим у підприємства не виникло обов’язку декларувати такі валютні цінності, що свідчить про безпідставність застосування штрафних санкцій за порушення вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»№ 15-93 від 19.02.1993р.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що повноваженими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

За наслідками перевірки складено акт №907/08-03/1-01130549 від 27.04 2010 року, в якому, зокрема, зроблено висновки про порушення ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»:

- ст..1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в частині порушення термінів зарахування валютної виручки від надання послуг авіаційних перевезень на валютні рахунки ВАТ «АК «Дніпроавіа»в уповноваженому банку, що призвело до неповернення станом на 31.12.2009 року на територію України валютних цінностей на суму 117935,21 дол. США (623603,95грн.);

- ст.9 Декрету № 15-93, в частині відображення недостовірних даних у наданих до СДПІ по роботі з ВПП деклараціях про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та перебувають за її межами станом на 01.04.2009 р., 01.07.2009 р.;

- ст.10 Декрету № 15-93, в частині порушення у 8 випадках термінів надання до органів державної податкової служби обов’язкової звітності про валютні операції (рух валютних коштів по банківським рахункам, відкритим у банківських установах за межами України) встановленої НБУ.

Такі висновки податкової служби ґрунтуються на наступному.

Проведеною перевіркою встановлено, що між ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»та ТОВ «АК «Грузинські національні авіалінії»20.10.2005 року було укладено інтерлайн - угоду №№GNA/int05. На виконання умов інтерлайн-угоди у період з 20.05.2008р. по 16.07.2008р. ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»надавалися послуги з перевезення пасажирів власними рейсами «Тбілісі-Дніпропетровськ»та «Дніпропетровськ-Тбілісі». Продаж перевезень на такі рейси здійснювалась ТОВ «Авіаційна компанія Грузинські національні авіалінії»у відповідності до умов укладеного договору. Пунктом 2.2 інтерлайн-угоди передбачено, що розрахунки будуть здійснюватись щомісячно, кожна сторона буде видавати щомісячно рахунки фактури та кредитні авізо за всі надані послуги, та надасть їх іншому перевізнику разом із щомісячним звітом про розмір сум, що повинні бути виплачені згідно даної угоди. До перевірки ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»надані акти виконаних робіт №33 від 20.05.08, №34 від 19.06.08 та №35 від 16.07.08, які були підписані представниками сторін, завірені печатками ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»та ТОВ «Авіаційна компанія Грузинські національні авіалінії», у яких визначено підсумкову суму у іноземній валюті, що підлягала сплаті на користь ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа». Крім цього, до перевірки надано інвойси, виписаними ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа», з копіями реалізованих авіаційних квитків, реєстрам реалізованих авіаційних квитків, що додаються до кожного інвойсу, з яких вбачається, що у період з 31.07.08 по 28.02.09 ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»продовжувало здійснення перевезень, які згідно умов укладеної інтерлайн-угоди реалізовувало ТОВ «Авіаційна компанія Грузинські національні авіалінії». У наданих до перевірки інвойсах зазначена загальна сума отриманої ТОВ «Авіаційна компанія Грузинські національні авіалінії»валютної виручки за реалізовані на рейси ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»білети, сума винагороди, яка повинна бути утримана ТОВ «Авіаційна компанія Грузинські національні авіалінії»згідно умов укладеної інтерлайн-угоди з отриманої виручки, та сума, що підлягає поверненню ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа». Надані до перевірки інвойси підписані та завірені печаткою ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа».

Виходячи з дати складення вказаних документів та сум зазначених у них, що становлять плату за надані ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»послуги, СДПІ зроблено висновок про те, що в порушення ст..1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», на розрахунковий рахунок ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»не надійшла валютна виручка у розмірі 117 935,21 дол.США.

З огляду на встановлені обставини, СДПІ прийнято рішення № 000438821/0, яким до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 576587,39грн.

Розрахунок штрафних санкцій наведено в додатку 18 до Акту перевірки (т.1 а.с.245), при цьому розрахунок зроблено з урахуванням факту звернення ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»до Цивільного Коледжу Міського Суду Тбілісі з метою стягнення заборгованості за інтерлайн-угодою.

Крім цього, перевіркою встановлено порушення ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»ст.ст.9, 10 Декрету №15-93 в частині порядку декларування цінностей, доходів та майна, що належать резиденту та перебувають за межами держави, а також у порушенні термінів надання звітності про валютні операції.

З цих підстав СДПІ прийнято рішення №000448821/0, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 3400 грн. Розрахунок штрафних санкцій долучено до матеріалів справи (т.2 а.с.89-90).

Відповідно до ст..1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності –з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Отже, вказаною нормою матеріального права визначено як строки зарахування валютної виручки на рахунки резидентів так і дата, з якої такі строки починають перебіг.

Суд першої інстанції, врахувавши умови інтерлайн-угоди, якою передбачено щомісячні розрахунки між сторонами на підставі перелічених в п.2.2 Угоди, обґрунтовано вказав на порушення позивачем ст..1 вказаного Закону. При цьому, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що 180 календарних днів для надходження валютної виручки, у спірному випадку мають розраховуватися виходячи з дати підписання актів виконаних робіт, інвойсів, які свідчать про надані послуги та розмір оплати таких послуг, що узгоджується з вимогами ст..1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

В апеляційній скарзі позивач, вказує на те, що судом першої інстанції, внаслідок не правильного тлумачення умов інтерлайн-угоди, невірно визначено граничний термін надходження валютної виручки. Такі доводи обґрунтовані тим, що єдиним документом, що може підтвердити факт виконання робіт (надання послуг) інтерлайн-угоди є авіаквиток, що оформлений на бланку іншого перевізника, тому суд першої інстанції безпідставно, для визначення граничного строку находження виручки, прийняв до уваги датку складання актів виконаних робіт та інвойсів.

Такі доводи заявника апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки умовами інтерлайн-угоди не передбаченого того, що факт надання послуг має підтверджуватися авіаквитками, що оформлені на бланку іншого перевізника.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку вказавши на правомірність застосування до позивача штрафних санкцій (пені), які передбачені ст..4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». При цьому, суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги, скасувавши оскаржене рішення в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 192630,92грн., з огляду на неправильне визначення СДПІ дати, з якої починається нарахування пені (наступний день після закінчення строку для зарахування виручки в іноземній валюті), а також неправильного застосування курсу НБУ, який взято СДПІ при розрахунку. Вказані висновки суду першої інстанції, в цій частині, не оскаржуються.

Обґрунтованими колегія суддів вважає і висновки суду першої інстанції щодо правомірності прийнятого СДПІ рішення про застосування штрафних санкцій №000448821/0.

Так, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до ст..9 Декрету №15-93, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Національному банку України.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 18.06.1994 року №319/94 «Щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», встановлена обов’язковість щоквартального декларування суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належним їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Форма декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затверджена наказом Міністерства фінансів України №207 від 25.12.1995р. Форма вказаної декларації містить розділ ІІІ «Майно та товари за кордоном». Вказаний розділ, у свою чергу, містить п.5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законом терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку».

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на обов’язок позивача декларувати суми неповернутої у встановлені строки виручки в іноземній валюті.

Крім цього, суд першої інстанції обґрунтовано, з урахуванням встановлених обставин справи, вказав на правомірність застосування СДПІ штрафних санкцій за порушення вимог ст..10 Декрету №15-93, в частині порушення строків несвоєчасного подання звітності. Як вбачається з судового рішення вказаний факт порушень позивачем не заперечувався. Не наводить позивач жодних доводів, з приводу цього, і в апеляційній скарзі.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року у справі №2а-8869/10/0470–без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 21.09.2012р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк