Ухвала суду № 26288152, 04.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 р.Справа № 1601/2а-11831/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.07.2011р. по справі № 1601/2а-11831/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області , Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

20.05.2011р. ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області (далі по тексту - перший відповідач), Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (далі по тексту - другий відповідач), в якому просив суд:

- визнати дії і бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо обчислення, нарахування і виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення та щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах менших, ніж встановлено ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (зі змінами) та ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( зі змінами), неправомірними;

- визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області у здійсненні перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення та щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, що передбачені ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (зі змінами) та ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( зі змінами);

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області здійснити обчислення, нарахування та виплату йому за 2007-2011 роки щорічної допомоги на оздоровлення та щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, встановлених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (зі змінами) та ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( зі змінами);

- зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області вчинити дії щодо контролю за нарахуванням і виплатою разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, встановлених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (зі змінами) та ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( зі змінами);

- визнати причини пропущення строку звернення до суду поважними та задовольнити клопотання щодо поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.07.2011р. адміністративний позов ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії за 2007-2010 роки залишено без розгляду.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.07.2011р. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за 2011 рік щорічної допомоги на оздоровлення та щорічної допомоги до 5 травня в розмірах менших ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік та щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік у розмірах встановлених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням проведених виплат.

Зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області вчинити дії по контролю за нарахуванням та виплатою ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік та щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік у розмірах встановлених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Другий відповідач - Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12.07.2005 року, постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011р. "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"".

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 та інвалідом 2 групи, що відповідно підтверджує посвідчення серії НОМЕР_2. Перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни 2 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Між тим, відповідачем в 2011 році допомога до 5 травня була нарахована та виплачена позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" від 04.04.2011р. у розмірі 580 грн., що значно зменшує розмір передбачених законом виплат.

Вихідним критерієм розрахунку допомоги виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" .

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги застосуванню підлягають норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанова Кабінету Міністрів України № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо правомірності нарахування та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня, в розмірах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України.

Також, відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інваліди 2 групи мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. При цьому дію зазначеної статті зупинено чи змінено не було. Таким чином, позивач у 2011 році має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Між тим, відповідачем у 2011році було виплачено позивачу допомогу на оздоровлення в розмірі меншому, ніж встановлено зазначеною нормою, а саме у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 562, якою встановлено щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідами 2 групи у розмірі 120 гривень.

Відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

В 2005 році Кабінету Міністрів України не було надано права встановлювати розмір щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України N 796-XII.

Отже, Постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року, яка істотно звужує обсяг встановлених Конституцією та Законами України прав, застосуванню не підлягає.

Таким чином, враховуючи викладене, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в 2011 році щорічна допомога на оздоровлення повинна бути виплачена позивачу відповідно до ст. 48 Закону України N 796-XII, тобто в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.07.2011р. по справі № 1601/2а-11831/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.