Ухвала суду № 26288078, 06.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2012 р.Справа № 2а-1870/7048/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.12.2011р. по справі № 2а-1870/7048/11

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби , Державної податкової служби України

про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (надалі за текстом - ДП МОУ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив:

- скасувати рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (Конотопська МДПІ Сумської області, відповідач) про невідповідність ДП МОУ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України критеріям та відсутність права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, зазначене у повідомленні Конотопської МДПІ Сумської області від 07 вересня 2011 року №39;

- зобов'язати Конотопську МДПІ Сумської області вчинити дії щодо автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 2138933 гривні, визначеній у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року;

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.12.2011р. адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про невідповідність Державного підприємства Міністерства оборони України "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25, код ЄДРПОУ 12602750) визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України критеріям та відсутність права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, зазначене у повідомленні Конотопської МДПІ Сумської області від 07 вересня 2011 року №39. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову ДП МОУ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пункти 200.18 - 200.21 статті 200 Податкового кодексу України, ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ДП МОУ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 серпня 2011 року позивачем до відповідача було подано: декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року в якій у рядку 23.1 задекларована сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 2138933 грн.; довідку про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається не погашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податного кредиту наступного податного періоду (Д2) за липень 2011 року; розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) за липень 2011 року; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) за липень 2011 року в якій визначена сума 2138933 грн.; розрахунок податкових зобов'язань та податного кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (а.с.9-18).

07 вересня 2011 року повідомленням за №39 Конотопської МДПІ Сумської області позивачу було відмовлено у праві на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п.200.18 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, з підстав невідповідності критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, а саме: відсоток загальної суми розбіжностей до суми податку на додану вартість, задекларованої платником до відшкодування склав 35,638% (а.с.8).

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування рішення щодо відсутності права позивача на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість суд першої інстанції виходив з невідповідності оскаржуваного повідомлення приписам Податкового кодексу України, Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №42 від 25.01.2011р., чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 14.1.18. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з приписами п.п. 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Пунктом 200.18 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 серпня 2011 року позивачем до відповідача було подано: декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року в якій у рядку 23.1 задекларована сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 2138933 грн.; довідку про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається не погашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податного кредиту наступного податного періоду (Д2) за липень 2011 року; розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) за липень 2011 року; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) за липень 2011 року в якій визначена сума 2138933 грн.; розрахунок податкових зобов'язань та податного кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (а.с.9-18).

07 вересня 2011 року повідомленням за №39 Конотопської МДПІ Сумської області позивачу було відмовлено у праві на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п.200.18 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, з підстав невідповідності критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, а саме: відсоток загальної суми розбіжностей до суми податку на додану вартість, задекларованої платником до відшкодування склав 35,638% (а.с.8).

Проте відповідачем не було надано доказів на підтвердження проведення камеральної перевірки позивача за наслідками подання вищевказаної декларації та заяви.

Відповідно до п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України, право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно певним критеріям.

Одним із таких критеріїв згідно з пп. 200.19.4 п.200.19 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції станом на липень 2011р.) є те, що загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не може перевищувати 10% заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, відповідачем було зроблено висновок, що, оскільки до 06 серпня 2011 року не було зазначено періоду за який повинна визначатись сума розбіжностей, та враховуючи, що декларація з податку на додану вартість позивачем була подана за липень 2011 року, приймаючи до уваги п.200.22 ст.200 Податкового кодексу України щодо відношення платників до тих, які мають позитивну історію, вважає, що ним правомірно в автоматичному режимі загальну суму розбіжностей було визначено за даними податкових накладних за попередні 36 послідовних місяців.

Між тим, станом на момент подачі позивачем декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, а саме - 22 серпня 2011 року, норма пп. 200.19.4 п.200.19 ст. 200 Податкового кодексу України вже діяла в іншій редакції (враховуючи зміни Закону України №3609-VІ від 07.07.2011р., що набрали чинності 06.08.2011р.), яка чітко визначила період (три попередні звітні періоди (квартал), який потрібно брати до уваги при порівнянні суми розбіжностей між податковим кредитом та заявленою до відшкодування сумою бюджетного відшкодування, а саме в такій редакції: загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, що виникла протягом трьох попередніх звітних періодів (кварталу), не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 №1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 06.08.2011 року чинності Закону України №3609-VІ від 07.07.2011р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», норма пп. 200.19.4 п.200.19 ст. 200 Податкового кодексу України вже діяла в іншій редакції, яка чітко визначила період (три попередні звітні періоди (квартал), який потрібно брати до уваги при порівнянні суми розбіжностей між податковим кредитом та заявленою до відшкодування сумою бюджетного відшкодування.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що при визначенні суми розбіжностей між податковим кредитом та заявленою до автоматичного відшкодування сумою бюджетного відшкодування за даними податкових накладних, загальну суму розбіжностей необхідно визначати за даними податкових накладних за попередні 36 послідовних місяців, приймаючи до у ваги п. 200.22 ст. 200 та ст. 102 Податкового кодексу України.

Оскільки податкова звітність за липень 2011 р., разом із відповідною заявою на автоматичне бюджетне відшкодування, була подана відповідачем 22.08.2011 р., у момент чинності норми пп. 200.19.4 п.200.19 ст. 200 Податкового кодексу України в редакції враховуючи зміни, внесені Законом України №3609-VІ від 07.07.2011р. (набрав чинності 06.08.2011р.), то при порівнянні суми розбіжностей між податковим кредитом та заявленою до відшкодування сумою бюджетного відшкодування, значення мають саме обставини відповідності платника показникам критеріїв на момент проведення такого визначення, а не період за який подається декларація, як стверджує відповідач.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент подачі позивачем декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року вже діяла норма пп. 200.19.4 п.200.19 ст. 200 Податкового кодексу України, яка передбачала, що загальна сума розбіжностей повинна визначатись за даними податкових накладних, що виникла саме протягом трьох попередніх звітних періодів (кварталу).

Згідно з п. 200.20. статті 200 Податкового кодексу України, визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

Крім того, відповідно до п. 200.20. статті 200 Податкового кодексу України, порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом державної податкової служби. Відповідно до пунктів 200.18 - 200.21 статті 200 розділу V Податкового кодексу України був розроблений Порядок визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №42 від 25.01.2011р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2011р. №136/18874, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.3.4 вказаного Порядку серед іншого визначені дані, на підставі яких формуються критерії, та порядок їх обрахунку, зокрема, загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

Для формування зазначеного критерію використовуються дані, відображені платником податку в додатках до податкової декларації з податку на додану вартість звітного періоду: Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість. Відповідно до вказаного пункту порядок розрахунку коефіцієнту розбіжностей (Кр) визначається як співвідношення загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг (СзсР), до суми податку на додану вартість, задекларованої платником до відшкодування у поточному звітному періоді (Сбв) де: СзсР - розбіжність між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями контрагентів в частині постачання таких товарів/послуг на перше число місяця другого за звітним періодом.

Матеріалами справи підтверджено, що за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України сума розбіжностей по контрагентам по ДП «Авіакон» протягом трьох попередніх до подання заяви на бюджетне відшкодування звітних періодів, тобто за період з квітня по червень 2011 року, дорівнює 2,043% (2138933/43708,54*100%), (а.с.33), а тому коефіцієнт розбіжностей згідно формули, передбаченої Порядком, чинного на час виникнення спірних правовідносин, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем не надано суду достатніх беззаперечних доказів, які підтверджують факт перевищення коефіцієнту розбіжностей над 10 відсотками суми податку, задекларованої позивачем до відшкодування.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно.

Отже, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не забезпечено виконання вимог ч.3 ст.2 КАС України щодо дотримання обґрунтованості при реалізації управлінської функції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваного рішення Конотопської МДПІ Сумської області про відсутність права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, зазначене у повідомленні Конотопської МДПІ Сумської області від 07 вересня 2011 року №39.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.12.2011р. по справі №2а-1870/7048/11 в частині задоволення позову Державного підприємства Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.