Постанова № 26287928, 30.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2012 р. Справа № 2а-14068/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Плісака С.В.

представника відповідача Усачова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2011р. по справі № 2а-14068/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Євроцемент - Україна"

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Євроцемент-Україна»(далі за текстом ПАТ "Євроцемент-Україна», позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області (далі за текстом - ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.06.2007 року № 0004792301/0; від 27.06.2007 року № 0004782301/0; від 12.09.2007 року №0004792301/1; від 12.09.2007 року № 0004782301/1; від 21.11.2007 року № 0004792301/2; від 21.11.2007 року № 0004782301/2; від 01.02.2008 року № 0004792301/3; від 01.02.2008 року №0004782301/3;

- скасувати акт ДПІ у Балаклійському районі м. Харкова від 18.06.2007 року № 250/23-104/00293060;

- скасувати рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 12.09.2007 року № 3118/10/25-008 про результати розгляду першої скарги.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2009 року адміністративний позов задоволено частково, скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010 року постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.09.2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2009 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010 року скасовано, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2011р. адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Балаклійському районі Харківської області від 27.06.2007року № 0004792301/0; від 27.06.2007 року № 0004782301/0; від 12.09.2007 року № 0004792301/1; від 12.09.2007 року № 0004782301/1; від 21.11.2007 року № 0004792301/2; від 21.11.2007 року № 0004782301/2; від 01.02.2008 року № 0004792301/3; від 01.02.2008 року № 0004782301/3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 3 пп. 7.2.3, пп. 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. ст. 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. п. 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, ст.ст. 7, 11, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 12.06.2007 року по 18.06.2007 року працівниками ДПІ у Балаклійському районі Харківської області була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ВАТ «БАЛЦЕМ»(ПАТ «Євроцемент-Україна») з питання взаємовідносин з ТОВ «Газтрейд ЛТД»за період з 01.08.2005 року по 31.12.2006 року.

За результатами перевірки складений акт від 18.06.2007 року № 250/23-104/00293060, який отримано ВАТ «БАЛЦЕМ»18 червня 2007 року.

Відповідно до акту перевірки, Державна податкова інспекція у Балаклійському районі дійшла висновку, що ВАТ «БАЛЦЕМ»(ПАТ «Євроцемент-Україна») порушені норми податкового законодавства України, а саме п.п. 7.23., п.п. 7.2.4., п.п. 7.2.6. п 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями та п. 2 п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165.

05.07.2007 року позивачем отримані податкове повідомлення-рішення від 27.06.2007 року № 0004792301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 808 999,00 гривень та нарахована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 904 499,50 гривень, всього на суму 2 713 498,50 гривень, а також податкове повідомлення-рішення № 0004782301/0 яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) податку на додану вартість у сумі 9 704 705,00 гривень, крім того штрафні (фінансові) санкції в сумі 4 852 352,50 гривні, всього на суму 14 557 057,50 гривень.

Не погодившись з правомірністю винесення податкових повідомлень-рішень, позивачем 13.07.2007 року листом № 011-2459/7-ЕЦГ-УБ було подано скаргу про перегляд податкових повідомлень - рішень № 0004792301/0 від 27 червня 2007 року та № 0004782301/0 від 27 червня 2007 року про донарахування податку на додану вартість та сплати штрафних (фінансових) санкцій.

14 вересня 2007 року позивачем отримано Рішення ДПІ у Балаклійському районі від 12.09.2007 року за № 3118/10/25-008 про результати розгляду первинної скарги, згідно якого:

- податкове повідомлення-рішення № 0004782301/0 від 27 червня 2007 року в частині 2 115,00 гривень, нарахованого податку на додану вартість, скасоване, в іншій частині залишене без змін, а скаргу без задоволення;

- податкове повідомлення-рішення № 0004792301/0 від 27 червня 2007 року в частині 10 112,04 гривень, застосованої штрафної санкції, скасоване, в іншій частині залишене без змін, а скаргу без задоволення.

14 вересня 2007 року позивачем отримані податкове повідомлення-рішення від 12.09.2007 року № 0004792301/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у зв'язку з яким та на підставі п.п 7.2.4., 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 1 808 999,00 гривень та нарахована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 894 387,46 гривень, всього на суму 2 703 386,46 гривень, а також податкове повідомлення-рішення № 0004782301/1 яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) податку на додану вартість у зв'язку з яким, на підставі п.п. 7.2.3., 7.2.4., 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997.року (із змінами та доповненнями), підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 9 702590,00 гривень, крім того штрафні (фінансові) санкції в сумі 4 852 352,50 гривні, всього на суму 14 554 942,50 гривні.

Не погодившись з результатами розгляду ДПІ у Балаклійському районі скарги від 13.07 2007 року позивачем, 24.09.2007 року листом № 011-3365/7-ЕЦГ-УБ, до Державної податкової адміністрації у Харківській області подано повторну скаргу про перегляд податкових повідомлень - рішень № 0004792301/1 від 12 вересня 2007 року та № 0004782301/1 від 12 вересня 2007 року про донарахування податку на додану вартість та сплати штрафних (фінансових) санкцій.

26 листопада 2007 року позивачем було отримано Рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 21.11.2007 року за № 4433/10/25-103 про результати розгляду повторної скарги, згідно якого податкові повідомлення-рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 27 червня 2007 року № 0004792301/0 № 0004782301/0 (з урахуванням рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 12 вересня 2007 року № 3118/10/25-008, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги) № 0004792301/1 № 0004782301/1 від 12 вересня 2007 року та рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 12 вересня 2007 року № 3118/10/25-008, прийняте за результатами розгляду первинної скарги залишені без змін, а скаргу директора ВАТ «БАЛЦЕМ»Подиліна О.С. - без задоволення.

27 листопада 2007 року від ДПІ у Балаклійському районі позивачем отримане податкове повідомлення-рішення від 21.11.2007 року № 0004792301/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у зв'язку з яким та на підставі п.п 7.2.4., 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 1 808 999,00 гривень та нарахована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 894 387,46 гривень, всього на суму 2 703 386,46 гривень, а також податкове повідомлення-рішення № 0004782301/2 яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) податку на додану вартість у зв'язку з яким, на підставі п.п. 7.2.З., 7.2.4., 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 9 702 590,00 гривень, крім того штрафні (фінансові) санкції в сумі 4 852 352,50 гривні, всього на суму 14 554 942,50 гривні.

Не погодившись з результатами розгляду ДПА у Харківській області повторної скарги від 24.09 2007 року позивачем, 03.12.2007 року листом № 011-4196/7-ЕЦГ-УБ, до ДПА України подано повторну скаргу про перегляд податкових повідомлень - рішень № 0004792301/2 від 21 листопада 2007 року та № 0004782301/2 від 21 листопада 2007 року про донарахування податку на додану вартість та сплати штрафних (фінансових) санкцій.

06 лютого 2008 року позивачем отримано Рішення ДПА України від 01.02.2008 року за № 820/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги, згідно якого податкові повідомлення-рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 27 червня 2007 року № 0004792301/0 № 0004782301/0 (з урахуванням рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 12 вересня 2007 року № 3118/10/25-008, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги), від 12 вересня 2007 року № 0004792301/1 № 0004782301/1, від 21 листопада 2007 року № 0004792301/2 № 0004782301/2 із змінами від 30 січня 2008 року № 324/10/25-010 прийняті за результатами розгляду первинної та повторних скарг залишені без змін, а скаргу - без задоволення.

07 лютого 2008 року позивачем отримані податкове повідомлення-рішення від 01.02.2008 року № 0004792301/3 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 808 999,00 гривень та нарахована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 894 387,46 гривень, всього на суму 2 703 386,46 гривень, а також податкове повідомлення-рішення № 0004782301/3 яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) податку на додану вартість 9 702 590,00 гривень, крім того штрафні (фінансові) санкції в сумі 4 852 352,50 гривні, всього на суму 14 554 942,50 гривні.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що угоди укладені між ТОВ "Газтрейд ЛДТ" та ВАТ "Євроцемент Україна" відповідають вимогам цивільного законодавства України, тому податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем є неправомірними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2005 року між ТОВ "Газтрейд ЛТД" (як постачальником) та позивачем (як покупцем) було укладено договір № 169/07-05 на постачання природного газу.

Також, 23.12.2005 року між ТОВ "Газтрейд ЛТД" (як постачальником) та позивачем (як покупцем) було укладено договір № 198/07-05 на постачання природного газу.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів сторонами складено акти прийому-передачі природного газу на загальну суму 69 069 4927 гривень, у т.ч. ПДВ - 11511587,78 гривень (а.с.227а-227г т.1) .

Оплату позивачем проведено в безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.228б-235 т.3).

Між тим, вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 26.02.2008 року по справі № 1-28/08, вироком Апеляційного суду м. Києва від 08.05.2008 року по справі № 11-а-642/2008, ухвалою Верховного Суду України від 29.07.2008 року встановлено, що зазначені вище договори постачання природного газу та акти прийому-передачі природного газу підписані не директором ТОВ "Газтрейд ЛТД" Хомич Ю.І., а іншою не встановленою особою.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про відсутність реального виконання позивачем та ТОВ "Газтрейд ЛТД" умов, укладених договорів на постачання природного газу та складання первинних бухгалтерських та податкових документів з метою отримання податкової вигоди.

За період постачання природного газу ТОВ "Газтрейд ЛТД" виписав на адресу позивача податкові накладні, в яких зазначено особу, що їх підписала -Хомич Ю.І.

На підставі зазначених податкових накладних ПДВ за вказаними операціями віднесено позивачем до складу податкового кредиту .

Колегія суддів вважає формування позивачем податкового кредиту за вказаними господарськими операціями неправомірним з огляду на таке.

Відповідно підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За правилами підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції станом на момент отримання позивачем спірних податкових накладних) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037 (надалі за текстом -Порядок №165).

Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку №165 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначено у п. 2 цього Порядку.

У відповідності до п. 18 Порядку №165 всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

За приписами пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема, визначено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Враховуючи те, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, то податкова накладна відноситься до категорії первинних документів.

Положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Таким чином, податкова накладна є звітним документом, який посвідчує факт купівлі, продажу товарів (робіт, послуг), виконання робіт тощо, всі складені екземпляри податкової накладної повинні бути підписані власноручно уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) особою.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні виписані на адресу позивача ТОВ "Газтрейд ЛТД" не директором ТОВ "Газтрейд ЛТД" -Хомич Ю.І., а іншими особами, що підтверджується вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 26.02.2008 року по справі № 1-28/08, вироком Апеляційного суду м. Києва від 08.05.2008 року по справі № 11-а-642/2008, ухвалою Верховного Суду України від 29.07.2008 року.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців єдиною особою, що має право вчиняти юридичні дії від імені ТОВ "Газтрейд ЛТД" є Хомич Ю.І. Отже, у інших осіб повноваження на підписання договорів та інших документів від імені ТОВ "Газтрейд ЛТД" відсутні.

Таким чином, податкові накладні виписані ТОВ "Газтрейд ЛТД", в порушення п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165, підписані особою, не уповноваженою здійснювати поставку товарів (послуг) від імені ТОВ "Газтрейд ЛТД".

Отже, колегія суддів погоджується з рішенням податкового органу про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість через неналежне оформлення податкових накладних.

За змістом п. 1 ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" та Цивільним кодексом України, а тому позовні вимоги про скасування таких рішень є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2011р. по справі № 2а-14068/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Євроцемент - Україна" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про визнання податкового повідомлення - рішення недійсним - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст постанови виготовлений 06.08.2012 р.