Рішення № 26287663, 04.10.2012, Нахімовський районний суд міста Севастополя

04.10.2012

Справа № 2704/1481/2012

Категорія 49

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

04 жовтня 2012 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді -Пекарініної І.А.,

при секретарях -Фроловій Н.А., Карманові К.А.,

за участю прокурора - Нейкова О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа: Нахімовська районна державна адміністрація міста Севастополя про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно дитини: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи вимоги тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, у 2006 році шлюб між сторонами було розірвано, у березні 2006 року стягнути аліменти не утримання дитини, з моменту розірвання шлюбу, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по утриманню та вихованню дочки, з його боку відсутнє піклування і турбота про фізичний та духовний розвиток дитини. Також просила суд стягнути з відповідача на її користь на утримання дитини аліменти у розмірі 1500 гривень щомісячно до повноліття дитини.

Ухвалою суду від 04.10.2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів залишені без розгляду за заявою позивача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, вказувала на те, що з моменту розірвання шлюбу у 2006 році, відповідач повністю самоусунувся від виховання дитини, не виявляв жодних ініціатив для зустрічей з дитиною, ні разу не приїжджав до дитини, не дзвонив, не цікавився її станом здоров'я, дитина зовсім не пам'ятає батька. Також пояснила, що рішенням суду від 03.03.2006 року на утримання дитини вже були стягнути аліменти, виконавчий лист пред'являвся позивачем до виконання, але на прохання відповідача вона забрала виконавчий лист з виконавчої служби, оскільки відповідач надавав грошове утримання на дитину у добровільному порядку, не заперечувала того факту, що відповідач надсилає кошти на утримання дитини постійно, та у період перебування справи у провадженні суду направляв по 400 гривень щомісячно, але нею у червні 2012 року виконавчий лист знову був пред'явлений до виконання шляхом направлення до виконавчої служби за місце проживанням відповідача у м. Сміла Черкаської обл. У теперішній час позивач має намір укласти шлюб з іншим чоловіком, який погодиться удочерити дитину.

Відповідач в судовому засіданні вимоги позову не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні, вказував на те, що ніколи не відмовлявся та не відмовиться від своєї дочки, конфлікти з позивачем виникали і виникають внаслідок поганого ставлення дружини та її батьків до нього внаслідок невеликого матеріального забезпечення відповідача, внаслідок чого сім'я розпалася. Він постійно у добровільному порядку надає дитини матеріальну допомогу шляхом направлення поштових переводів, посилок, подарунків. Під час проживання у м. Севастополі до 2009 року, зустрічався з дитиною, вони разом гуляли у парку. У теперішній час не може постійно зустрічатися з дитиною з об'єктивних причин, оскільки фактично мешкає та працює м. Сміла Черкаської обл. Має невелику зарплату, що також позбавляє його можливості відвідувати дитину. Після судового засідання у травні 2012 року, він узнав, яку школу відвідує його дочка, ходив до школи, спілкувався з учителями, хотів надати матеріальну допомогу до школи, але його повідомили, що він може це зробити лише зі згоди матери дитини.

Представник третьої особи, Нахімовської держадміністрації міста Севастополя, до судового засідання не з'явився, позивачем наданий до матеріалів справи висновок комісії з питань захисту прав дитини від 27.06.2012 року, згідно якого підтверджена доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заслухавши думку позивача, відповідача, прокурора, який також вважав доцільним позбавлення відповідача батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_4, суд знаходить вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. 25.04.2006 року шлюб між сторонами розірвано, за рішенням суду від 03.03.2006 року з відповідача на користь позивача стягнути аліменти, але рішення суду у примусовому порядку не виконувалося, зі слів позивача, виконавчий лист нею пред'явлений до виконання лише у червні 2012 року.

Також в матеріали справи надані копії квитанцій про поштові переводи грошових коштів на утримання дитини у 2010-2012 роках, надіслання посилок, що також не заперечувалося позивачем у судовому засіданні.

Статтею 164 Сімейного кодексу України встановлені підстави позбавлення батьківських прав, зокрема мати чи батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Наявність вини батьків належить до обов'язкових умов позбавлення батьківських прав.

Як роз'яснено пунктами 15 та 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Проаналізувавши відносини що склалися між сторонами згідно пояснень позивача в судовому засіданні, дослідивши надані в матеріали справи докази, зокрема соціально психологічний висновок Севастопольського диспансерного психоневрологічного відділення для дітей і підлітків, де дитина проходила психологічне обстеження, та з якого не вбачається порушень її психіки внаслідок відсутності спілкування з батьком, сумлінну добровільну сплату аліментів батьком дитини, згідно раніше досліджених доказів, тривалу відстань місця проживання батька та дитини, позицію позивача, яка не заперечувала в судовому засіданні той факт, що боїться та не хоче спілкування дитини з батьком час від часу, але ніяких варіантів вирішення проблеми у негативних стосунках з колишнім чоловіком, та використання таких зустріч на користь дитини не запропонувала, суд приходить до висновку що внаслідок взаємних особистих неприязних стосунків між батьками дитини, між ними виникло непорозуміння, яке має затяжний характер, та не може застосовувати позбавлення батьківських прав як санкцію за протиправну поведінку відповідача щодо особистого непорозуміння між батьками дитини, яке виникло на підґрунті розірвання шлюбу, наявності у позивача іншого чоловіка, поганих взаємовідносин з батьками колишньої дружини.

Проаналізувавши відносини що склалися між сторонами згідно їх пояснень в судовому засіданні, дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд не вбачає свідомого ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по фізичному та духовному розвитку дочки, та вони спростовуються іншими доказами що є в матеріалах справи.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що з врахуванням відносин, що склалися між сторонами, він повинен застосовувати ініціативу у поновленні постійних батьківських відносин з дитиною, вживати дієві заходи щодо прийняття участи в вихованні дитини, проявляти батьківську турботу, у разі перешкоджання позивача у зустрічах з дочкою, звертатися до органів опіки та піклування за допомогою в організації таких зустріч, визначення їх часу та місця, оскільки позивач у подальшому, якщо ставлення батька до дочки не зміниться, не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав.

Таким чином на час розгляду справи, підстав, передбачених ст. 164 СК України для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно своєї дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок його протиправної поведінки та свідомого ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків судом не встановлено, позбавлення батьківських прав буде суперечити інтересам малолітньої, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі ст.ст. 164 п.2, 166 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212,214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа: Нахімовська районна державна адміністрація міста Севастополя про позбавлення батьківських прав, відмовити.

Попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Покласти на орган опіки та піклування -Нахімовську районну державну адміністрацію м. Севастополя контроль за виконанням ОСОБА_3 батьківських обов'язків відносно дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд м.Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10 днів з моменту оголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя -підпис

Копія вірна

Суддя Нахімовського районного

суду міста Севастополя І.А. Пекарініна