Постанова № 26287235, 01.10.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2012 № 11/072-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипка І.М.

суддів: Алданової С.О.

Калатай Н.Ф.

за участю представників

від позивача: Петренко І.А. - дов. № 235 від 17.07.2012р.

Петров О.М. - дов. №233 від 17.07.2012р.

від відповідача - 1: не з'явились

від відповідача - 2: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства

"Херсонський оптовий торговий дім-97"

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 23.07.2012р.

про забезпечення позову

у справі № 11/072-12 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Експансія" (позивач)

до Приватного акціонерного товариства

"Херсонський оптовий торговий дім-97" (відповідач - 1)

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Бюро маркетинга і консалтинга "Формула"

(відповідач -2)

про стягнення 3 334 634, 73 грн.

В судовому засіданні 01.10.2012р. у відповідності до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2012р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" про забезпечення позову.

З метою забезпечення позову накладено арешт на належні Приватному акціонерному товариству "Херсонський оптовий торговий дім - 97" грошові кошти, в межах суми 3 334 634, 73 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, відповідач -1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2012р. у справі № 11/072-12 скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала суду є неправомірною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, суперечить Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Апелянт посилається на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обґрунтувань поданої заяви та того, що відповідач -1 має намір ухилитися від виконання своїх обов"язків або від виконання рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2012р. апеляційну скаргу відповідача -1 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.09.2012р.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року, в зв'язку з відпусткою судді Дикунської С.Я., сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді - Алданова С.О., Калатай Н.Ф.

В судове засідання апеляційної інстанції 24.09.2012р. представники відповідача -1 та відповідача - 2 не з'явились, причини неявки суду не повідомили, повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. у відповідності до ст.77 ГПК України розгляд апеляційної скарги було відкладено на 9 год. 45 хв. 01.10.2012р.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2012р., в зв'язку з перебуванням головуючого - судді Сітайло Л.Г. на лікарняному, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Алданова С.О., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2012р. апеляційну скаргу відповідача -1 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий - суддя Скрипка І.М., судді - Алданова С.О., Калатай Н.Ф. та призначено до розгляду на 9 год. 45 хв. 01.10.2012р.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що аналіз 5 рішень, по яким з відповідача -1 стягується заборгованість тільки за 1 півріччя 2012 року свідчить про ухилення останнього від оплати боргів, неявку в судові засідання, намагання затягнути розгляд справи шляхом оскарження цілком законних рішень суду.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.10.2012р. заперечували проти доводів відповідача -1, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Представники відповідача -1 та відповідача - 2 в судові засідання апеляційної інстанції жодного разу не з"явились, причини неявки суду не повідомили, повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду справи, у зв"язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Частиною 5 статті 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія" (позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97" (відповідач -1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро маркетинга і консалтинга "Формула" (відповідач -2) про стягнення з відповідачів 3 334 634, 73 грн. заборгованості, яка складається з: 2 934 255, 31 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу № 66918 від 20.03.2012 р., 54 831, 37 грн. пені, 298 425, 53 грн. штрафу, 11 122, 51 грн. 3% річних, 50 000, 00 грн. заборгованості по договору поруки від 27.06.2012 р.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачу-1 грошові кошти в межах суми боргу, які знаходяться на існуючих поточних рахунках відповідача -1 та на рахунках, які в подальшому можуть бути відкриті відповідачем-1.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилався на те, що у нього є підстави вважати, що відповідач-1 намагатиметься зняти кошти зі свого розрахункового рахунку, що зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень до останнього вже звернулись з позовами інші компанії про стягнення коштів у значних розмірах, більшість з них вже отримали рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2012р. у справі № 11/072-12 з метою забезпечення позову накладено арешт на належні Приватному акціонерному товариству "Херсонський оптовий торговий дім - 97" грошові кошти в межах суми 3 334 6634, 73 грн., які знаходяться на існуючих поточних рахунках товариства та на рахунках, які в подальшому можуть бути відкриті товариством, в тому числі:

- Банк: Херсон. Ф.ПАТ КБ «Приватбанк», м.Херсон, МФО 352479, код ЄДРПОУ 241221211: 1) № 26057052303079, 2) №26002221822002, 3) №26001052305119, 4) №26006052312624, 5) №26069221822001, 6) №26003221822001;

- АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627, код ЄДРПОУ 24121211: 1) №260030131511 (Українська гривня), 2) №260030131511 (Долар США), 3) №26009010031511, 4) №260030131511 (Євро), 5) №26043010031511;

- Ф-Я АБ «ПІВДЕННИЙ» у м.Херсоні, МФО 352640, код ЄДРПОУ 24121211: №26005310066001;

- АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м.Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 24121211: 1) №2600410486;

- Філія ПАТ ПІБ в м.Херсон, МФО 380805, код ЄДРПОУ 24121211: №26005301753501.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачається можливість забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

При цьому забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб"єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У відповідності до ст.ст.33-34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й відповідача та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, заходи до забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами та вживатися у разі обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи з аналізу доказів, наданих позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог та заяви про забезпечення позову, після з"ясування обсягу позовних вимог, відповідності виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимогам (заявлений спосіб заходів забезпечення не є перешкодою у здійснені господарської діяльності будь - яких осіб), місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачу-1 грошові кошти в межах суми боргу, які знаходяться на існуючих поточних рахунках відповідача -1 та на рахунках, які в подальшому можуть бути відкриті відповідачем-1.

Посилання апелянта на недоведеність позивачем існування утруднення або неможливості виконання рішення суду спростовується наявністю цілої низки судових рішень, якими з відповідача -1 стягнута заборгованість за поставлений товар. При цьому аналіз 5 рішень, копії яких містяться в матеріалах справи, свідчить про ухилення апелянта від оплати боргів, постійну неявку в судові засідання.

При цьому апелянтом належними та допустимими доказами в розумінні ст.33-34 ГПК України не доведено, що вжиття даного забезпечення позову якимось чином вплинуло на його господарську діяльність (зупинено господарський процес, заподіяно збитки, тощо).

За обставин, викладених вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Київської області від 23.07.2012р. у справі № 11/072-12 прийнята з вірним застосуванням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім - 97", з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім - 97" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2012р. у справі №11/072-12 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 11/072-12 повернути до Господарського суду Київської області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена

до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Алданова С.О.

Калатай Н.Ф.