Рішення № 26286812, 18.09.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.09.12 Справа № 5021/1293/12.

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Станова

Тростянецького району Сумської області

до відповідача: Відділу освіти Тростянецької міської ради, м. Тростянець

про стягнення 18 697 грн. 14 коп.

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 04.05.2012 р.)

Від відповідача - Касьяненко С.І., Скрябіна О.Є. (довіреність № 170 від 17.09.12 р.)

При секретарі судового засідання Лєпковій О.О.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 18 697 грн. 14 коп. заборгованості за поставлений товар по накладним, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представники відповідача в судовому засіданні підтвердили факт поставки позивачем молока на загальну суму 18 697 грн. 14 коп. та прийняття відповідальними особами дитячих навчальних закладів зазначеного товару, але зауважили про відсутність договору поставки між сторонами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Між позивачем та відповідачем була укладена угода на постачання позивачем ФОП ОСОБА_1 дитячим навчальним закладам, які не є самостійними розпорядниками коштів, молока 2,7% жирності на загальну суму 18 697 грн. 14 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Факт замовлення та отримання продукції не заперечується відповідачем і підтверджується заявками на поставку продуктів харчування для ДНЗ (а.с. 8-12); накладними (а.с. 13-21) та довіреностями на отримання вищезазначених продуктів харчування (а.с. 22-24), виданими відповідачем, оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні, копії вказаних документів долучені до матеріалів справи.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що оскільки дитячі навчальні заклади не є самостійними розпорядниками коштів, але при цьому заявки на постачання їм продукції та довіреності на отримання підписані відповідачем, розрахунок за поставлені продукти повинен здійснюватися також відповідачем - Відділом освіти Тростянецької міської ради.

З матеріалів справи та пояснень представників вбачається, що претензії з боку відповідача, як розпорядника коштів, та дитячих навчальних закладів щодо поставленої продукції відсутні, заяви про повернення отриманого молока позивачу не надходили.

Як зазначив позивач в позовній заяві, відповідач за поставлений товар не розрахувався, а оскільки між сторонам не було укладено договору поставки, в якому зазначається дата або термін поставки товару, тому для визначення строку виконання відповідачем зобов'язання по поставці товару позивачем було застосовано положення ст. 530 ЦК України, яка передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію б/н від 11.04.2012 р. з вимогою погасити заборгованість за поставлену продукцію в 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, але відповідач, у термін вказаний в претензії, розрахунки з позивачем не провів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 13.04.2012 року направив позивачу лист-відповідь на претензію за № 106, в якому зазначив, що в зв'язку з відсутністю договору на постачання ФОП ОСОБА_1 молока 2,7% жирності Відділ освіти не має можливості погасити заборгованість в сумі 18 697 грн. 14 коп.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується відповідачем факт поставки позивачем до дитячих навчальних закладів молока на загальну суму 18 697 грн. 14 коп. та прийняття відповідальними особами зазначеного товару. Посилання відповідача на відсутність договору між сторонами як на підставу неоплати поставленої продукції суд вважає необґрунтованим, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

З приписів ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України вбачається, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 657 Цивільного кодексу України не визначено обов'язкової форми договору купівлі-продажу продуктів харчування (молока).

Відповідно до ч. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Оскільки первинні бухгалтерські документи - видаткові накладні на отримання товару містять найменування товару, його кількість, ціну, підписані відповідно представниками позивача і відповідача, суд дійшов висновку, що зазначені обставини дають підстави вважати, що поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, а між сторонами відповідно мав місце факт укладання правочину на поставку товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини з поставки продукції, факт заборгованості відповідача в розмірі 18 697 грн. 14 коп. підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Тому витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп. підлягають стягненню на його користь з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 205, 526, 527, 530, 639, 640, 657, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти Тростянецької міської ради (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Миру, 6, код ЄДРПОУ 35157487) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 18 697 грн. 14 коп. боргу, 1 609 грн. 50 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.09.2012 р.

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА