Постанова № 26286711, 26.09.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.09.2012р. справа № 5009/2686/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М.суддівБудко Н.В. , Марченко О.А. за участю представників сторін: від позивача:не з"явивсявід відповідача:не з"явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест" м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід15.08.2012р.по справі№ 5009/2686/12 (Колодій Н.А.)за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Україна" м. Київдотовариства з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест" м. Запоріжжяпростягнення 101661,84грн. Господарський суд Запорізької області (суддя Колодій Н.А.) рішенням від 15.08.2012р. задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс Україна» м. Київ (далі -ТОВ «Агрокомплекс Україна») та стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест» м. Запоріжжя (далі -ТОВ «Газ Інвест») основний борг в сумі 101661,84грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2033,24грн., з посиланням на доведеність та обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2012р. по справі № 5009/2686/12 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вважає, що оскільки у рахунку-фактурі № СФ-0000106 від 09.08.2011р. не встановлено строку та порядку оплати поставленого товару, а лише строк його дії -до 18.08.2011р., тому у відповідача не настало обов'язку оплатити товар. Крім того, заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що його фінансовий стан погіршився з об'єктивних причин, які не залежали від останнього, зокрема, несприятливих погодних умов, які спричинили пошкодженню і загибелі посівів сільськогосподарських культур, що висновком № 727/05-4 від 10.04.2012р. Торгово-промислової палати України було визнано форс-мажорними обставинами.

Сторони своїх представників сторін у судове засідання 26.09.2012р. не направили, хоча про час та місце слухання справи були повідомленні належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення 17.09.2012р. Доказів поважності причин їх неявки суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Позивач відзив на апеляційну скаргу також не надав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що між позивачем та відповідачем в силу ст. ст. 11, 202, 205, 207 Цивільного кодексу України виникли зобов'язальні відносини, на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, які свідчить про отримання відповідачем від позивача за видатковою накладною товару на загальну суму 101661,84грн.

Предметом даного спору є стягнення з відповідача заборгованості у сумі 101661,84грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав відповідачу за видатковою накладною № РН-0000105 від 09.08.2011р. товар, а саме засоби захисту рослин -Регистан (каністра) 10 літрів у кількості 1380 літрів на суму 101661,84грн. Накладна підписана представниками обох сторін та скріплена печаткою обох підприємств без будь-яких заперечень та зауважень. Товар отримано представником ТОВ "Газ Інвест" - Синько С.В., про що свідчить довіреність № 221 від 09.08.2011р.

Відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим заборгованість останнього склала 101661,84грн.

Позивачем на адресу відповідача в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України направлена вимога № 21/05/2 від 21.05.2012р. про сплату заборгованості, яка була отримана останнім 06.06.2012р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, з врахуванням ст. 530 Цивільного кодексу України, прострочення боржника є доведеним.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач довів як факт поставки товару на суму 101661,84грн. за видатковою накладною № РН-0000105 від 09.08.2011р., так і факт отримання цього товару відповідачем. Крім того, з апеляційної скарги вбачається, що відповідач не заперечував щодо факту отримання товару від позивача.

Посилання заявника на відсутність у рахунку-фактурі строку оплати поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача не настало обов'язку оплатити поставлений товар, до уваги апеляційною інстанцією не приймаються, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема, доказами направлення відповідачу вимоги про оплату товару.

Крім того, за загальним правилом, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України), тому посилання відповідача, що через наявність форс-мажорних обставин він звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання з оплати за поставлений товар є необґрунтованим.

Таким чином, при перевірці оскарженого рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права, тому колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2012р. по справі № 5009/2686/12 є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»м. Запоріжжя залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2012р. у справі № 5009/2686/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: Н.В. Будко

О.А. Марченко

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. ДАГС

1. г/с Запор. обл.