ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/2547/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
за участю секретаря Корженкової І.О.
представника
позивача Козінської О.В.
відповідача-2 Кеміня В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (правонаступника Державної податкової інспекції у м.Вінниці)
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2010
у справі №2-а-3794/10/0270
за позовом Публічного акціонерного товариства «Вінницький універмаг»
до 1) Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, 2) Державної податкової інспекції у м.Вінниці
про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.10.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2010, позов ПАТ «Вінницький універмаг»задоволено повністю. Визнано протиправними дії ДПА у Вінницькій області щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Вінницький універмаг»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за період з 01.07.2007 по 01.04.2009, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з 01.02.2009 по 01.03.2009. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниці від 21.07.2010 №0000322330/0 та від 18.08.2010 №0000342330/1. Стягнуто з держбюджету на користь позивача судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 3,40 грн.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-2, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем-1 проведено невиїзну позапланову документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 6375460 грн. за березень 2009 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2009 по 01.03.2009, за результатами якої складено акт №231/0701/01557213 від 02.07.2010.
За висновками акта перевірки позивачем порушено пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2009 року на 6375460 грн.; пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок чого занижено податковий кредит за по декларації за липень 2008 року на 323812 грн., за серпень 2008 року на 919502 грн., за вересень 2008 року на 522758 грн., за жовтень 2008 року на 584214 грн., за листопад 2008 року на с486932 грн., за грудень 2008 року на 395761 грн., за січень 2009 року на 446876 грн. та завищено податковий кредит по декларації за лютий 2009 року на 6483585 грн.; пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок чого завищено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду податкової декларації за березень 2009 року на 315 грн. та занижено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду податкової декларації з ПДВ за березень 2009 року на 13852 грн.
На підставі акта перевірки ДПІ у м.Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №0000342330/0 від 21.07.2010, яким за порушення пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за березень 2009 року на 3682481 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 461 грн.
За наслідками апеляційного узгодження скарга платника залишена без задоволення, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000342330/1 від 18.08.2010 .
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для висновків відповідачів про порушення позивачем вимог податкового законодавства стало віднесення до складу податкового кредиту за лютий 2009 року податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих ВФ ТОВ «Київцивілбуд»у попередніх звітних періодах.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, не підтверджену податковою накладною.
У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми податку на додану вартість, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.
Враховуючи наведене висновки судів попередніх інстанцій, про правомірність дій позивача по формуванню податкового кредиту у періоді на який припадає отримання відповідної податкової накладної, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
Слід погодитись і з висновками судів попередніх інстанцій про недотримання контролюючим органом при проведенні перевірки вимог статтей 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.
Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2010 -без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
Судове рішення № 26282957, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 24.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-3794/10/0270. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: