Постанова № 26281013, 06.09.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

15:08

06.09.2012 р. Справа № 2а-6272/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянувши адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн ЛТД", доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, провизнання дій протиправними, визнання частково протиправними і частково скасувати податкове повідомлення-рішення №0010012360 від 12.07.11р.,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн ЛТД», звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС про визнання дій протиправними, визнання частково протиправними і частково скасувати податкове повідомлення-рішення №0010012360 від 12 липня 2011року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним та підлягає частковому скасуванню, оскільки прийняте з порушеннями законодавства України, які призвели до неправильного і безпідставного зменшення нашому підприємству суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що винесене ним податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн ЛТД»зареєстроване виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 29 жовтня 1999 року (а.с. 14) та перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС як платник податків. Основними видами діяльності за КВЕД є будівництво будівель, діяльність у сфері інжинирінгу (а.с. 15).

25 червня 2011 року посадовими особами відповідача складено акт № 807/23-600/30626144 (а.с. 29-43) за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 по 31 березня 2011 року.

Згідно з висновками акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п. п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України в редакції від 22 травня 1997 року Ж283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями, ч. 1 ст. 228, ч.1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 548918,00 грн., в тому числі по ТОВ «Стройтех-Ком»на суму 433255, 00 грн. та по ПП «Светолюкс-Миколаїв»на суму 13827,00 грн.

Заперечення позивача від 01 липня 2011 року № 56 (а.с. 44-47) до акту перевірки від 25 червня 2011 року № 807/23-600/30626144 щодо висновків про завищення сум від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток по ТОВ «Стройтех-Ком»на суму 433255,00 грн. та по ПП «Светолюкс-Миколаїв»на суму 13827,00 грн., відповідачем відхилено листом від 08 липня 2011 року № 4692/10/23-633 «Відповідь щодо розгляду заперечень»(а.с. 48-52).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 12 липня 2011 року № 0010012360 (а.с. 27), яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 548918,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0010012360 від 12 липня 2011 року оскаржене позивачем до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області (скарга вих. № 69 від 22 липня 2011 року (а.с. 53-55). Рішенням Державної податкової адміністрації у Миколаївській області від 08 серпня 2011 року № 2111/10/25-014 (а.с. 56-61), скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0010012360 - без змін.

Згідно Акту від 25 червня 2011 року № 807/23-600/30626144), що позивачем допущено порушення п.п. 5.2,1 п.5.2 ст.5 Закону України в редакції від 22 травня 1997 року №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»та безпідставно завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у III кварталі 2008 року.

Визнаючи господарські операції між позивачем та ТОВ «Стройтех-Ком»з надання послуг на суму 433255, 00 грн. «нікчемними»відповідно до інформації викладеної відповідачем в акті перевірки, відповідач дійшов висновку, що позивач не мав права включати їх до складу валових витрат за III квартал 2008 року.

Однак як вбачається із акту від 25 червня 2011 року № 807/23-600/30626144 планова виїзна перевірка ТОВ «Констракшн ЛТД»проводилася відповідачем за період з 01 квітня 2008 по 31 березня 2011 року. В той же час вартість послуг від ТОВ «Стройтех-Ком»у сумі 433255, 00 грн. включено позивачем до складу валових витрат рівно за один рік до періоду перевірки, у третьому кварталі 2007 року у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Так, на виконання укладених між ТОВ «Стройтех-Ком»та ТОВ «Констракшн ЛТД»договорів № 28 від 15 травня 2007 року (а.с. 16-19) та № 29 від 30 травня 2007 року (а.с. 20-23) позивачем у III кварталі 2007 року здійснено попередню оплату за передбачені вказаними договорами роботи (послуги), в тому числі перерахувало ТОВ «Стройтех-Ком»15 травня 2007 року -160000,00 грн. згідно платіжного доручення № 273; 22 травня 2007 року - 166150,00 грн. згідно платіжного доручення № 287; 31 травня 2007 року - 244000,00 грн. згідно платіжного доручення № 315 (а.с. 24-26). При цьому, у повній відповідності до вимог пунктів 11.2, 11.2.1.статті 1І Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції 22 травня 2007 року, зі змінами станом на день здійснення операції, відповідно до яких - датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг), позивачем здійснено віднесення вартості послуг від ТОВ «Стройтех-Ком»у третьому кварталі 2007 року. Жодних платежів за вказаними чи іншими договорами у 2008 році позивач на користь ТОВ «Стройтех-Ком»не здійснював, що підтверджується змістом акту від 25 червня 2011 року № 807/23-600/30626144 і до валових витрат 2008 року не відносило.

Вказане підтверджується первинними документами за 2007 рік, які не приймалися відповідачем до уваги, так як знаходилися поза межами періоду, що перевіряється, зокрема деклараціями за 2007 рік, а також первинними документами за 2008 рік, в тому числі деклараціями за перше півріччя та за третій квартал, журналами-ордерами і відомостями по рахунку № 631 за третій квартал 2008 року, картками рахунку ВР за липень, серпень і вересень 2008 року, що містяться в матеріалах справи.

З акту від 25 червня 2011 року № 807/23-600/30626144 не вбачається, з яких мотивів та на підставі яких документів відповідач дійшов висновку про те, що сума 433255, 00 грн. від оплати послуг ТОВ «Стройтех-Ком»включена ТОВ «Констракшн ЛТД»до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2008 року через рік після перерахування коштів зазначеному підприємству.

Надані позивачем первинні документи спростовують включення ним вартості послуг від ТОВ «Стройтех-Ком»до валових витрату третьому кварталі 2008 року та підтверджують вказану операцію у третьому кварталі 2007 року.

Крім того, у Відповіді ДПІ Центрального району міста Миколаєва від 08 липня 2011 року за № 4692/10/23-633 висновок про порушення законодавства нашим підприємством викладено наступним чином: «ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було зроблено висновок, що на підставі наданих документів: оборотно-сальдової відомості по рахунку ВВ за 9 місяців 2008 року; оборотно-сальдової відомості по рахунку ВВ за 2009 рік; журналу ордеру по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за вересень 2008 р. неможливо зробити висновок щодо невключення до складу валових витрат операцій по взаєморозрахункам між ТОВ «Констракшн ЛТД»та ТОВ «Стройтех-Ком»за три квартали 2008 року (розрахунково за третій квартал 2008року)..». При цьому, ні в акті, ні у відповіді не наводяться докази включення позивачем до складу валових витрат операцій по взаєморозрахункам між ТОВ «Констракшн ЛТД»та ТОВ «Стройтех-Ком»у вказаний період.

У Висновках акту перевірки відповідач посилається на порушення позивачем вимог ч.1 ст. 228, ч. 1, 2 ст. 215, ч.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України, та зазначає, що «операції»між позивачем та ТОВ «Стройтех-Ком»є «нікчемними».

Згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемним є правочин, недійсність якого прямо

встановлена законом. Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на

реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; якщо правочин вчинено без наміру

створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, то вія є фіктивним і

визнається недійсним виключно за рішенням суду (ст. 234 ЦК України), а не за вказівкою

органу державної податкової служби в акті перевірки. Однак будь-якого судового рішення яро визнання недійсними правочинів (а тим більше «операцій») між позивачем та ТОВ «Стройтех-Ком»не існує.

Відповідно до ст. 228 ЦК України є нікчемним правочин, який порушує публічний порядок, а саме - якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Положеннями п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»передбачено, що до нікчемних правочинів, які порушують публічний порядок, належать правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності Українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. При цьому Верховний Суд України вказує, що усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. З цього вбачається, що наведений в ст. 228 ЦК України перелік нікчемних правочинів, що порушують публічний порядок, є вичерпним. Крім того, Верховний Суд України окремо наполягає на тому, що при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін; доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Однак жодних доказів вини позивача чи ТОВ «Стройтех-Ком»в порушенні публічного порядку (зокрема, умислу на заволодіння державними коштами) ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва не наводить і не може навести, оскільки не існує будь-яких вироків судів, постановлених за результатами розгляду відповідних кримінальних справ.

Згідно акту перевірки позивачем завищено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток по ПП «Светолюкс-Миколаїв»на суму 13827,00 грн. В порушення п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 22 травня 2007 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями позивачем включено до складу валових витрат по операціям, проведеним з ПП «Светолюкс-Николаев», що визнані нікчемними, на загальну суму 13827,00 грн. від вартості будівельних матеріалів від ПП «Светолюкс-Николаев», отримання та використання яких в господарській діяльності документально не доведено, а також зазначено, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від продавця до покупця, в зв 'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару (робіт, послуг), довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів від ПП «Светолюкс-Николаев»до ТОВ «Констракшн ЛТД». Одночасно в цьому ж акті первинні бухгалтерські документи значаться як надані до перевірки.

Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»рішення, дії або

бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені

у встановленому законом порядку. Положення п. 56.18. ст. 56 ПК України надають платнику

податків право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення у будь-який момент після

отримання такого рішення з урахуванням строків давності (1095 днів).

Спори із суб'єктом владних повноважень (до яких належить відповідач) щодо оскарження його рішень, в тому числі правових актів індивідуальної дії, перебувають у компетенції адміністративних судів (ч. 2 ст. 17 КАС України). При цьому згідно із ст.ст. 105, 162 згаданого кодексу адміністративний позов та постанова про його задоволення можуть передбачати визнання протиправними і скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Суд вважає, що відповідачем не доведено належними засобами доказування правомірність прийняття ним оспорюваного повідомлення-рішення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати частково протипривними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2011 року № 0010012360 в частині зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Констракшн ЛТД" від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по ТОВ "Стройтех-Ком" на суму 433255,00 грн. та по ПП "Светолюкс Миколаїв" на суму 13827,00 грн.

Стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС у сумі 6,80 грн.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 10.09.2012 року.

Суддя І. А. Устинов